27 грудня 2018, 17:17

«2018 рік запам'ятався позитивними змінами вітчизняного бізнес-середовища»

Опубліковано в №51-52 (653-654)

Сергій Лавренчук, партнер АО Ситнюк та Партнери

Сергій Лавренчук, партнер АО «Ситнюк і партнери», підбив підсумки року, який минає, та проаналізував основні тенденції бізнес-середовища (зокрема, імплементацію плану BEPS, деофшоризацію та лібералізацію валютного ринку)


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


— 2018 р. був дуже насиченим для юридичного бізнесу. Якими найцікавішими проектами він Вам запам'ятається?

— Насамперед, 2018 р. став роком суттєвого розширення юридичних практик Адвокатського об'єднання «Ситнюк та Партнери». В результаті ми успішно реалізували низку значних юридичних проектів у таких напрямках як високотехнологічний сектор, сфера відновлювальної енергетики, ринок капіталу та державно-приватного партнерства. Окрім того, 2018 р. запам'ятався позитивними, на мою думку, змінами вітчизняного бізнес-середовища в галузі корпоративного управління та банківської сфери.

— Пріоритетною темою для обговорень цього року була імплементація плану BEPS в Україні. Які це вплине на податкову систему вже у 2019 р.?

— Основна ідея плану BEPS полягає в тому, що використання штучних «податкових схем», які не мають інших ділових цілей, окрім мінімізації податкового навантаження, є неприпустимим.

Водночас, як показала практика, не всі напрямки Плану отримали однакову підтримку країн-учасниць Плану, а найбільшого консенсусу вдалося досягти у таких сферах як запобігання зловживанням договорами про усунення подвійного оподаткування, боротьба з несприятливими податковими практиками та вдосконалення практики вирішення спорів. При цьому, як відомо, не всі учасники BEPS затвердили стандарти про податкові договори або трансфертне ціноутворення.

Незважаючи на те, що Міністерство фінансів України має на меті реалізувати лише пакет з 4-х напрямків плану BEPS, вважаю, що основним результатом імплементації буде кардинальна зміна «традиційного» підходу до міжнародного оподаткування. Більшість традиційних схем, які раніше використовувалися для зменшення податкового тягаря в міжнародній комерції, фактично опиняються поза законом. Окрім того, з підвищенням ступеня глобальної фінансової «прозорості» можливості податкових органів щодо розкриття схем податкового планування значно збільшуються.

Імплементація плану BEPS в Україні не означає, що іноземні компанії взагалі не будуть використовуватися в міжнародній комерції. Однак використання офшорних компаній для цілей податкової оптимізації поступово втрачатиме сенс, а приєднання України до міжнародної системи автоматичного обміну податковою інформацією може призвести до необхідності ревізувати структуру закордон них активів вітчизняного бізнесу.

Нові правила гри встановлять більш жорсткі вимоги, які потрібно буде виконати бенефіціарним власникам, щоб схема взаємодії компаній в нових реаліях була життєздатною.

— Глобальна деофшоризація набирає обертів. Як вона впливає на український бізнес та чи впливає взагалі?

— Як показує світовий досвід, домогтися повної деофшоризації національної економіки неможливо, оскільки у світі відбувається гостра конкуренція за фінансові ресурси, а офшорні юрисдикції завжди приваблюють своїми правовими гарантіями, низькими адміністративними витратами та високою якістю банківського обслуговування. Вірогідно, що важливим мотиватором для використання іноземних юрисдикцій є захист прав власності на активи та їх безпека (а іноді й фізична безпека бенефіціарів).

Вважаю, що деофшоризація вже зараз впливає на вітчизняний бізнес-клімат. Наразі використання іноземних структур, особливо як елементів структури власності або контр агентів вітчизняних компаній, фактично ускладнює будь-яку угоду. З позиції податкових органів, платіж на адресу іноземної компанії (зокрема, офшорної) в більшості випадків розглядається як етап податкової оптимізації навіть тоді, коли угоди укладаються з незалежними особами та компаніями.

Глобальна деофшоризація — це світовий тренд, який обумовлений, на мою думку, необхідністю дотримання загальносвітових тенденцій податкової транспарентності, в тому числі з прийняттям внутрішньодержавних заходів щодо боротьби з легалізацією та відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом.

Можливо, наразі ми переживаємо еволюційний момент, коли світовий тренд поступово стає «нормальною» бізнес-практикою у процесі побудови та управління транснаціональним бізнес-холдингом.

— Як зміниться валютне регулювання з набранням чинності ЗУ «Про валюту та валютні операції»?

— З огляду на ті кроки, які здійснює Національний банк, вірогідно, що процес лібералізації валютного ринку поступово набиратиме обертів. Особливо, враховуючи, що забезпечення режиму вільного руху капіталу є частиною Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Водночас, оскільки реальна імплементація принципу «дозволено все, що прямо не заборонено законом», на думку регулятора, напряму залежить від макрофінансової стабільності в державі, вважаю, що перехідний період насправді буде довшим, ніж очікувало вітчизняне бізнес-середовище.

Загалом, хоча новий Закон спрямований на лібералізацію деяких обмежень для бізнесу та забезпечення вільного руху капіталу, глобальної валютної свободи ще не передбачається, адже поза фокусом Закону залишилося багато важливих моментів.

— Юридична професія невпинно транс формується, що вимагає постій них змін. Яким повинен бути сучасний юрист, щоб залишатися затребуваним на ринку?

— На мою думку, органічне поєднання таких рис як професійність та порядність є запорукою успіху будь-якого юриста.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати