Існує запитання: яка різниця між запитом на інформацію і зверненням громадян, яка особливість кожного з них і у чому відмінності? Хоча за своїм значенням ці визначення нібито подібні, проте між ними існує суттєва різниця.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Які витрати можна включити до податкової знижки".
Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації"). Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (ст. 3 Закону України "Про звернення громадян").
Так, вони відрізняються між собою насамперед своїм змістом: запит - прохання надати інформацію, звернення - прохання вчинити певні дії, викладені у пропозиціях, заявах чи скаргах.
Крім цього, запит на інформацію подається з метою реалізації конституційного права на отримання інформації, передбаченого ст. 34 Конституції України і детально врегульованого Законом України "Про доступ до публічної інформації", а звернення - з метою реалізації низки конституційних прав, а саме за допомогою пропозицій громадяни можуть реалізовувати не тільки право на звернення до органів державної влади та місцевого самоврядування, але й право брати участь в управлінні державними справами. Із заявами звертаються щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Основною відмінністю, що має практичне значення, є строк надання відповіді: на запити - 5 робочих днів, на звернення - 30 календарних днів.
За інформацією Вісника ДФСУ.