Нещодавно Верховна Рада прийняла за основу законопроект про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю. Законопроектом пропонується визначити порядок створення, діяльність, припинення товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ) та товариств з додатковою відповідальністю (ТДВ).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Чи потрібен бізнесу окремий закон про ТОВ та чи можна таким чином насправді щось змінити, ми поцікавились у експертів.
Марія ОРЛИК, Партнер CMS Reich-Rohrwig Hainz
"Складно переоцінити важливість нового законодавства про ТОВ для української економіки та суспільства. Тому професійна юридична спільнота із захватом відреагувала на схвалення Парламентом у першому читанні законопроекту №4666. І хоча попереду ще багато роботи, розробники документу дивляться в майбутнє з оптимізмом. За законопроект віддали свій голос 271 парламентарів. Це дає надію на довгоочікуване впровадження в Україні цивілізованих корпоративних практик та механізмів. Саме ТОВ є найбільш поширеною формою організації бізнесу в Україні (зокрема, формою, якою найчастіше користуються іноземні інвестори). Норми, які наразі застосовуються до регулювання діяльності ТОВ, є застарілими та відлякують потенційних інвесторів. Нове регулювання пропонує учасникам товариств набагато більшу дискрецію у розпорядженні своїми корпоративними правами, структуруванні своїх відносин з товариством та між собою.
До того ж з прийняттям нового закону ТОВ стане однаково комфортною формою як для великого та середнього бізнесу, так і для малого. Малий бізнес зможе користуватися формою ТОВ самостійно, без залучення юридичних консультантів".
Вікторія ПТАШНИК, Народний депутат України
"Пригадую, як приблизно 7 років тому ми обговорювали прийняття закону про ТОВ. Будучи тоді ще корпоративним юристом, я пам’ятаю, як відбувався процес придбання в Україні певних компаній. Українську компанію купує громадянин України. Як правило, це відбувається не в Україні, а через компанії, які знаходяться, наприклад, в юрисдикціях Кіпру або Великої Британії. Таке структурування угод робиться не для того, щоб десь спростити схему оподаткування, а тому що наше вітчизняне законодавство є надзвичайно імперативним та не дозволяє майбутнім учасникам (акціонерам ТОВ) домовлятися між собою так, як їм були б зручно. Приміром, укладати корпоративні договори й на рівні цих договорів врегульовувати питання. А що вони робитимуть, скажімо, при виникненні майбутніх конфліктів між ними? Як вони виходитимуть із так званих дедлокових ситуацій? Що вони робитимуть при призначенні певних керівних органів? Можливо, хтось інвестуватиме гроші в певну компанію. Дехто, навпаки, буде утримуватися при призначенні певних керівних органів, а вони домовляться протягом певного періоду часу не змінювати певний виконавчий орган. Очевидно, що все це є домовленостями, які мають відбуватися всередині приватного бізнесу. Держава не повинна диктувати, що їм робити на своїй власній внутрішній «кухні».