Верховний Суд у постанові від 4 червня 2018 року у справі № 795/305/18-ц (апеляційне провадження № 61-17049ав18) за заявою про скасування рішення третейського суду, ухваленого у справі за позовом банку про стягнення заборгованості за кредитним договором, погодився з висновком апеляційного суду щодо повернення заяви про скасування рішення третейського суду, поданої особою-боржником після закінчення строків, установлених ч. 5 ст. 454 ЦПК України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Повідомляє прес-служба ВС.
Читайте також: «Участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін є обставиною, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін».
Верховний Суд виходив із того, що згідно із положеннями п. 1 ч. 5 ст. 454 ЦПК України заява про скасування рішення третейського суду подається стороною у справі, розглянутій третейським судом, протягом дев’яноста днів з дня прийняття рішення третейським судом, а не з моменту, коли особа дізналася про таке рішення.
Заява, подана після закінчення строку, встановленого частинами 5 або 6 цієї статті, повертається(ч. 7 ст. 454 ЦПК України).
Отже, строк, передбачений п. 1 ч. 5 ст. 454 ЦПК України, є преклюзивним (припиняючим) і відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України не може бути поновленим.
Закінчення преклюзивного (припиняючого) строку є безумовною підставою для повернення заяви про скасування рішення третейського суду, поданої стороною у справі, розглянутій третейським судом.
Іншого порядку обчислення строку на оскарження рішення третейського суду процесуальне законодавство не містить, зазначає ВС.
З текстом постанови Верховного Суду від 4 червня 2018 року у справі № 795/305/18-ц (апеляційне провадження № 61-17049ав18) можна ознайомитися за посиланням.