21 вересня 2018, 18:00

VIII Податковий форум: про тренди і досвід

21 вересня відбувся Податковий форум АПУ. Експерти обговорили основні тенденції галузі, проаналізували судову практику та поділилися міжнародним досвідом.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Захід розпочався з секції, присвяченої судовій практиці в світлі останніх нововведень. Судді Верховного Суду Раїса Ханова, Конституційного Суду Василь Лемак та заступник голови Київського апеляційного суду Світлана Шелест підвели перші підсумки роботи КАС при ВСУ, визначили роль Великої палати в податкових спорах,  а також обговорили формування ВС правозастосовної практики у податкових спорах.

У другій сесії експерти поділилися міжнародним досвідом у сфері оподаткування. Андрій Реун, партнер, керівник податкової практики ЮФ Evris, виділив тренди податкових спорів в інших державах, які досить скоро можуть стати актуальними для України. Це, насамперед, перекваліфікація процентів у дивіденди, придбання операційної компанії через офшори та податки в державі операційної компанії, тренд зворотної дії податкового законодавства в часі, трансфертне ЦУ в групових позиках та незаконна державна допомога.

Наталія Блажівська, суддя Другої судової палати Вищого адміністративного суду України, Президент Міжнародної фіскальної асоціації (IFA) в Україні, підвела підсумки застосування практики ЄСПЛ в українських судах. Вона зазначила, що наразі у реєстрі можна знайти вже більше 3000 рішень.

«Чому застосування практики ЄСПЛ було важливе? На момент прийняття цього рішення платник податків перебував у дуже складній ситуації, оскільки весь тягар доведення лягав на нього. Було зрозуміло, що добросовісний платник потребує захисту. Важливо, що в податкових справах має значення не цифра, а саме суть. Адже підхід, встановлений судом, має вплив на подальші спори. Зараз підхід до вирішення спорів потребує переосмислення, а посилання на практику ЄСПЛ мають бути влучними і доцільними. Також необхідно виходити з того, що змінилися вимоги до написання судових рішень», - розповіла пані Блажівська.

Також варто пам’ятати, що практика ЄСПЛ є джерелом права в Україні, тому питань щодо того, застосовувати її чи ні, не має виникати взагалі.

Сергій Овчаров, радник з питань інвестицій та бізнес-структурування АО «Легітимус», розповів про обмін інформацією в цілях оподаткування. Він зазначив, що це може спричинити проблеми в тих, хто користується послугами іноземних банків, адже передбачається фактично розкриття банківської таємниці на користь фіскальних органів.

Інформація, яка може бути розкрита:

  • дані щодо банку;
  • номер рахунку клієнта;
  • залишок на рахунку;
  • ідентифікаційні дані фізичної особи (якщо рахунок належить їй);
  • ідентифікаційні дані компанії та бенефіціара (якщо рахунок юридичної особи).

За словами пана Овчарова, по суті розкривається інформація про баланс коштів на рахунку на кінець звітного періоду. Звідки гроші надходять на рахунок і куди вони йдуть, залишається банківською таємницею.

Особисті дані особи надходять, як зазначив експерт, в країну її резидентства, корпоративні дані активної компанії – за місцем реєстрації компанії, пасивної компанії – і за місцем реєстрації, і в країну резидентства бенефіціара.

В'ячеслав Кругляк, заступник начальника відділу перевірок трансфертного ціноутворення Департаменту аудиту ДФС України, розповів про перевірки дотримання трансфертного законодавства, а також підсумував роботу норм, що регулюють ТЦУ за 5 років. Пан Кругляк відзначив позитивну динаміку в цій сфері та досить вдалу взаємодію з платниками податків; виділив основні категорії спорів під час проведення перевірок контрольованих операцій.

«Родзинкою» заходу стало бліц-інтерв’ю щодо останніх тенденцій податкового права із заступником міністра фінансів Сергієм Верлановим. Вів бесіду Владислав Соколовський, керуючий партнер АК «Соколовський і Партнери»:

- Яке бачення Мінфіну з приводу подальшої долі податковох міліції і створення нової структури? Адже даний орган втратив повноваження вже досить давно, а все ж проводить обшуки, допити, ін. слідчі дії.

- Вказана служба до 2014 року однозначно не виконувала свої функції, а зараз взагалі перебуває у підвішеному статусі, і тепер дуже тяжко щось вимагати від неї.

- Яка політика Мінфіну щодо цього питання?

- Перш за все, функція збору податків має бути демілітаризована. Це одна з найперших речей. Така позиція і закордонних партнерів: одаткова адміністрація має бути цивільним органом, а функція податкової міліції має бути від’єднана.

- Чи потрібна ця функція державі?

- Однозначно, так. Це є у всіх країнах. Ця сфера суспільних відносин криміналізована  - відповідні норми знаходяться в КК. Поки не відбулася декриміналізація, це питання взагалі не є дискусійним.

- Яким шляхом піти?

- Є багато законопроектів, в яких містяться дві ідеї.Перша – створити національне бюро, у підслідності якого буде вся економіка (більше тридцяти складів злочинів). Ці функції будуть вилучені в інших органів, а податкова міліція відповідно до законопроекту має бути розпущена за 6-8 місяців. Проте виникає питання: чи зникне вона взагалі? Може виникнути ситуація, коли податкова міліція та новий орган будуть існувати паралельно.

Нацбюро – квазіконституційний орган. В Конститтуції згадки про нього не має бути, але до системи органів виконавчої влади він не буде входити. Щодо інших законопроектів, то новий орган буде входити до системи ЦОВВ, а також знаходитися в периметрі КМУ і керуватися через КМУ, Мінфін, або МВС.

Щодо впровадження податку на виведений капітал, Сергій Верланов зазначив: «Наша роль як Мінфіну – прорахувати вплив вказаного законопроекту на бюджет в такій формі, в якій він був поданий. Питання впливу на економіку вивчає МЕРТ, яке має власне бачення. Щодо питання впровадження ПВК, була проведена робота з авторами законопроекту, громадськими активістами, відбулися багато зустрічей та розрахунків. Результати будуть в експертному висновку, який уже фіналізується. З точки зору Мінфіну, введення ПВК порівняно з планом на податок на прибуток підприємств на цей рік створює недоотримання коштів. По зведеному держбюджету втрати становлять 46,7 млрд, а суто по загальному фонду – 40,7 млрд».

На наступних сесіях були обговорені такі актуальні питання галузі, як захист платників податків у кримінальних провадженнях, проблеми і перспективи валютного контролю в Україні, оподаткування операцій з нерезидентами податком на виведений капітал.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати