Вже третій рік поспіль юридична фірма Arzinger проводить конференцію, присвячену актуальним проблемам у галузі інтелектуальної власності (далі – ІВ). Представники бізнесу, органів державної влади, судді, судові експерти та юристи практики зібралися 10.10.2017 р., щоб обговорити, в якому напрямку рухатиметься захист інтелектуальних прав, яким чином потрібно забезпечувати належну охорону всім об’єктам прав ІВ, а також як запобігти зловживанням у використанні патентної системи, охорони торговельних марок та авторського права.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Окрім того, під час конференції піднімалися питання щодо угоди про асоціацію з ЄС. Зокрема, які ключові зміни вона передбачатиме, а також які зміни будуть внесені до законодавства з ІВ, враховуючи, що Україна вибрала вектор гармонізації українського законодавства із вимогами Євросоюзу.
«Питання щодо захисту права ІВ у сучасному світі, зважаючи на тотальну технологізацію, діджиталізацію, постає все частіше. Цей рік у зазначеній галузі можна вважати визначним через створення суду ІВ, набуття чинності економічної частини угоди про асоціацію з ЄС, в якій питання щодо ІВ є дуже важливою складовою. Також цього року ми побачили велику державну підтримку у галузі розвитку вітчизняного кінематографа та інші важливі зміни», – такими словами розпочав свій виступ Тимур Бондарєв, керуючий партнер Arzinger.
Зміни у законодавстві
За словами Миколи Потоцького, представника Укрпатенту, сьогоднішні зміни в галузі ІВ пов’язані, крім угоди з ЄС, ще й зі змінами українського процесуального законодавства, що стосується ІР-судочинства, правила якого закріплюються в господарському процесуальному кодексі. Наразі до ВРУ подані законопроекти, що містять спеціальні норми у галузі промислової власності, з метою оновити законодавство в частині промислових зразків, знаків для товарів та послуг.
Під час доповіді експерт зупинявся на основних моментах, пов’язаних з підвищення рівня правової охорони об’єктів права промислової власності. «Угода про асоціацію щодо торгових марок достатньо лаконічна. Фактично, чинне законодавство відповідає відповідним міжнародним актам. Проте такі зміни існують, зокрема збільшення строку, на підставі якого може бути достроково припинена дія свідоцтва на право використання відповідного знаку. Українське законодавство передбачало 3-річний термін, однак наразі його збільшено до 5 років. Ми маємо вже судову практику, що відповідає цим змінам», – зазначив пан Потоцький.
Також, за словами експерта, Угода доповнює чинне законодавство в частині правової охорони торговельних марок, а саме уточнює підстави для відмови у наданні правової охорони торговельних марок (щодо так званих загальновживаних позначень, які є загальновживаними позначеннями товарів певного виду або роду).
Українське законодавство передбачає, що свідоцтво може бути визнано недійсним, якщо торговельна марка стала загальновживаною, тобто такою, що позначає товар певного виду чи роду, фактично стає назвою товару. Угода уточнює це положення, вводячи таку категорію як «позначення є загальновживаним, якщо використовується у добросовісній торговельній практиці та в сучасній діловій мові».
Раніше, якщо такі загальновживані позначення були відсутні у словниках чи довідниках, то вони не могли визнаватися загальновживаними. Наразі Угода розширює інструменти для судових експертів та експертів Укрпатенту, дозволяючи застосовувати інформацію з відповідної ділової практики та сучасних довідкових джерел.
Стосовно географічних позначень також багато інновацій. Угода надає можливість охороняти європейські географічні позначення (варто зазначити, що їх понад 3 тис.). Відповідно, такі назви не підлягають реєстрації як торговельні марки.
За словами пана Потоцького, більш масштабні зміни торкнулися правової охорони промислових зразків. «На жаль, цей об’єкт права ІВ останніми роками доволі часто є об’єктом зловживань в Україні. З промисловими зв’язками у нас пов’язане таке явище як патентний тролінг, що використовується певними недобросовісними заявниками. Угода про асоціацію фокусується саме на промислових зразках (починаючи від уточнення об’єкта, що підлягає правовій охороні). Вже немає такої прив’язки до здатності задоволення естетичних та економічних потреб. Увага зосереджується лише на тому, що промисловий зразок є зовнішньою формою продукту, який є поєднанням певних елементів (ліній, контурів тощо)», – відзначив експерт.
Судді про ІР-суд
Як повідомила Оксана Гумега, суддя Господарського суду м. Києва, у процесі створення суду ІВ у професійної спільноти виникає багато питань. Як здійснюватиметься розподіл суддів? Хто розглядатиме в цьому суді справи в першій інстанції, а хто в апеляційній? По скільки суддів буде в цих інстанціях? В результаті поділу суддів вони працюватимуть таким чином на постійній основі чи мінятимуться?
«Уявіть собі, судді (у кількості 21 особа) пройдуть один і той самий конкурс та почнуть працювати в межах одного приміщення, одного суду. Чи не може виникнути якась обставина, що впливатиме на суддів апеляції? Чи не виникне потім ситуація, що судді апеляції не зможуть скасувати рішення першої інстанції, оскільки напередодні судді разом обговорювали проблематику певної справи? Також не думаю, що учасникам процесу сподобається ситуація, наприклад, коли спір про винахід гарантовано розглядатиме конкретний суддя, тому що лише він фахівець у цьому питанні (крім права, має знання в галузі природничих наук, хімії, фізиці тощо). Це категорично не правильно, оскільки у нас запроваджено автоматизований розподіл справ, що є досягненням українського судочинства. Такий розподіл покликаний забезпечувати принцип неупередженості судового процесу. Цим не потрібно нехтувати», – підкреслила суддя.
На переконання пані Гумеги, новому суду не надано спеціальних можливостей, яким чином потрібно захищати права ІВ. Угода дуже ретельно виписує способи захисту та порядок дій судді. В Угоді висвітлені такі питання:
- як витребувати банківські фінансові та комерційні документи;
- як вилучити зразки контрафактних товарів;
- як здійснити попередні та попереджувальні заходи (арешт або вилучення товару, арешт рахунків з метою подальшого відшкодування збитків тощо);
- які можливі виправні заходи, судові заборони, спрямовані на заборону продовження порушення.
«Все це є в Угоді про асоціацію. Однак в ухваленому новому господарському процесуальному кодексі не передбачено. Як повинен діяти в таких умовах суд?», – поцікавилася суддя.
Також учасники конференції мали можливість взяти участь у панельних дискусіях, що одночасно відбувалися за декількома напрямками: медіа-право, інтернет-піратство, недобросовісна конкуренція, охорона здоров’я та фармацевтика.
На думку Віталія Гордієнка, голови ради директорів АПРАД, галузь фармацевтики та охорони здоров’я часто знаходиться на межі інтересів виробника і пацієнта, тому держава мусить приділяти багато уваги дотриманню балансу цих інтересів. «З одного боку, правильно говорити про баланс, а з іншого – у такому формулюванні є певне протиставлення, якого потрібно уникати, адже ми впевнені, що не може бути окремо інтересів держави, інтересів бізнесу чи інтересів пацієнта. Не може фармацевтичний бізнес бути відірваним від інтересів клієнта, оскільки навіть інноваційні рішення у фармацевтиці мають впроваджуватися в інтересах пацієнта, а не лише з метою отримання прибутку», – зазначив експерт.
Отже, як бачимо, реформи у галузі ІВ поступово впроваджуються. Однак залишається лише сподіватися, що їх буде доведено до логічного кінця, попри висловлені експертами сумніви.