KPMG в Україні провела 22.04.2019 р. семінар на тему: «Валютна реформа та MLI Конвенція - нові можливості та виклики для бізнесу, позиція НБУ та KPMG в Україні».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Позицію Нацбанку висвітлила Наталія Вагіна, начальник управління інструментів впровадження монетарної політики. Так, експерт наголосила на тому, що логіка закону «Про валюту і валютні операції» відобразилася в системі нових підзаконних актів: замість 56 підзаконних актів було запроваджено 7 основних валютних регуляцій. Також зі зміною валютного контролю на нагляд змінився й підхід до регулювання.
Основними змінами, які впроваджує нове законодавство, пані Вагіна назвала:
- збільшення граничного строку здійснення розрахунків за ЗЕД-контрактами до 365 днів;
- зниження з 1 березня норми обов’язкового продажу валютної виручки з 50% до 30%;
- скасування вимоги щодо попереднього резервування коштів у гривні для купівлі валюти;
- надання можливості бізнесу репатріювати дивіденди за 2018 р. включно;
- скасування санкцій у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності за порушення строків розрахунків;
- скасування ліміту на дострокове погашення зовнішніх запозичень;
- спрощення та лібералізація здійснення операцій за рахунками юридичних осіб нерезидентів в банках України.
У свою чергу директор KPMG Law Ukraine Юрій Кацер наголосив на позитивному значенні запроваджених змін валютного регулювання для лібералізації валютного ринку в Україні. Зокрема, він висловив сподівання, що новий підхід до валютного регулювання збільшить інвестиційну привабливість України, полегшить здійснення резидентами України інвестиційної діяльності закордоном та спростить ведення бізнесу в цілому.
Юлія Підлісна, юрист KPMG Law Ukraine, окреслила ключові зміни у валютному регулюванні, які є найбільш важливими з точки зору бізнесу. Експерт відзначила, що нові можливості для операцій з капіталом стали доступними завдяки:
- скасуванню обов’язкової реєстрації зовнішніх запозичень, яка раніше становила серйозну проблему для бізнесу, та впровадження, натомість, автоматизованої системи обліку зовнішніх запозичень;
- скасуванню індивідуальних ліцензій на валютні операції та впровадженню е-лімітів;
- дозволу нерезидентам відкривати в українських банках, окрім інвестиційних, також і поточні рахунки.
Також пані Підлісна проаналізувала зміни підходу до валютного нагляду за фіксованою процентною ставкою зовнішніх запозичень. За її словами, відтепер замість формальної перевірки, чи не перевищує ставка запозичення максимальне фіксоване значення, банки мають в кожному конкретному випадку детально аналізувати, чи відповідає розмір такої відсоткової ставки ринковим умовам. Критеріями відповідного аналізу виступають:
- пов’язаність між кредитором і боржником;
- юрисдикція, в якій зареєстрований кредитор;
- облікова ставка центрального банку країни, залучення коштів та ризик, пов'язаний з позичальником.
Крім цього, Олександр Руденко, радник KPMG Law Ukraine, висвітлив нові принципи нагляду за дотриманням валютного законодавства, що замінюють собою попередній валютний контроль.
Так, пан Руденко зазначив, що система валютного моніторингу базується на передбачених НБУ індикаторах ризику валютних операцій, серед яких особливу увагу експерт приділив таким індикаторам, як відсутність економічної доцільності валютної операції, здійснення валютної операції в межах електронних лімітів та здійснення валютної операції з повернення інвестицій. Також пан Руденко відзначив, що при проведенні моніторингу банки мають звертати увагу на географічні ризики операцій.
Позитивно оцінюючи введення поняття незначних валютних операцій (до 150 тис. грн), за якими не здійснюється валютний нагляд, експерт нагадав, що банки мають право витребувати додаткові документи щодо незначної валютної операції задля запобігання штучному дробленню валютних операцій. Крім цього, пан Руденко висвітлив основні ознаки дроблення валютних операцій, які передбачені новими регуляторними актами НБУ, а також звернув увагу, що на даний момент ще не затверджено розмір санкцій за порушення валютного законодавства юридичними особами та порядок їх застосування уповноваженими органами. Однак прийняття відповідних нормативних актів варто очікувати в найближчий час.
Незважаючи на продовження певних валютних обмежень (зокрема, граничні строки розрахунку за експортно-імпортними операціями та обмеження на репатріацію дивідендів), пан Руденко відзначив високу ймовірність подальших послаблень валютного регулювання та остаточної лібералізації валютного ринку.
Олександр Бобошко, директор відділу надання податкових послуг, керівник відділу міжнародного податкового планування KPMG в Україні, розповів про особливості роботи холдингових структур після ратифікації MLI Конвенції. За його словами, ключовим нововведенням MLI Конвенції є імплементація «тесту основної мети» у двосторонні конвенції про уникнення подвійного оподаткування, відповідно до якого платники податків зможуть застосовувати пільги (передбачені конвенціями про уникнення подвійного оподаткування) тільки за умови, що одержання таких пільг не є однією з основних цілей певної операції або структури.
Україна також імплементує положення MLI Конвенції щодо дій, спрямованих на протидію штучному уникнення статусу постійного представництва. Незважаючи на те, що 02.04.2019 р. вступив в силу Закон України про ратифікацію MLI Конвенції, положення MLI Конвенції почнуть застосовуватися тільки після завершення процедур, передбачених положеннями Конвенції.