11 грудня 2017, 12:12

В Україні найчастіше переслідують за військові злочини

Opendatabot

В реєстрі осіб, що переховуються від органів влади, є більше 10 тисяч осіб, яких засуджують за самовільне залишення військової частини та дезертирство. Про це повідомляє Opendatabot, платформа для роботи з відкритими даними.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Майже половина засуджених (5424) зареєстровані в Севастополі. В Донецькій області зареєстровані - 588 дезертири, в Луганській - 302.

Найбільш поширений військовий злочин - дезертирство (ст. 408 КК України). Усього по цій статті переслідується 7259 осіб, з них 7259 - за самовільне залишення військової частини з метою ухилитися від служби, 2992 - за дезертирство зі зброєю або за попередньо змовою групою осіб.

“Початком проходження військової служби є день відправлення у військову частину з військового комісаріату. Така особа є військовослужбовцем і її дії кваліфікувати за статтями 407 (самовільне залишення військової частини) або 408 (дезертирство).

Слід відрізняти дезертирство від самовільного залишення військової частини або місця служби, адже один лише факт тривалого (наприклад, більше місяця) незаконного перебування поза межами місця служби ще не може свідчити про мету ухилитися від військової служби взагалі. Обов’язковим елементом дезертирства є бажання особи не служити в армії взагалі”, - коментує юрист Роман Титикало.

“Якщо проти особи вже відкрито кримінальне провадження та справа розглядається в суді, то щире каяття може бути підставою для пом’якшення покарання, про це свідчить судова практика. Зокрема, про це зазначено у вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області. «Обставиною, яка пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинувачуваного, яке ґрунтується на належній критичній оцінці своєї протиправної поведінки, визнання вини та готовністю підлягати кримінальній відповідальності», - коментує Олена Лисенко, керівник комунікаційного напрямку ГО «Юридична Сотня». 

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати