22 липня Президент України Володимир Зеленський підписав Указ №542/2019 «Про заходи щодо протидії рейдерству». Документ містить набір інструментів, що будуть впроваджені найближчим часом для належного захисту власників бізнесу та протидії позбавленню їх майнових прав.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
«Питання рейдерства стало одним із найболючіших для бізнесу. За різними оцінками, впродовж останніх шести років відбулося понад три тисячі захоплень. Зазвичай це зміна власника через підробку документів, через реєстраторів, яких не існує, або «дірки» у реєстрі. Схеми різні, а суть одна. Сьогоднішнє рішення - це реальний крок, щоб покласти цьому край», - повідомив заступник керівника Офісу Президента Олексій Гончарук.
Указом Президент доручив КМУ створити і прийняти відповідний законопроєкт, основними положеннями якого будуть:
- перегляд структури державних реєстрів: речових прав на нерухоме майно, юридичних осіб, ФОП та громадських формувань, впровадження додаткових механізмів, щоб унеможливити здійснення реєстраційних дій без відома власника об’єкта нерухомого майна, засновника (учасника) юридичної особи, і забезпечити їх інформування про зміст вчинених дій;
- можливість створення на порталі електронних сервісів юридичних осіб, ФОП та громадських формувань документів в електронній формі для їх державної реєстрації та здійснення окремих реєстраційних дій на цьому порталі без участі державного реєстратора;
- створення Єдиного електронного реєстру нотаріальних дій;
- виключення акредитованих суб’єктів з числа суб’єктів, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації;
- визначення у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань випадків здійснення реєстраційної дії виключно нотаріусом, який вчинив відповідну нотаріальну дію, за принципом одночасності;
- проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень виключно після отримання відповідного судового рішення, достовірність якого засвідчена кваліфікованим електронним підписом;
- обов’язковість нотаріального посвідчення договорів, предметом яких є відчуження частки у статутному капіталі юридичної особи, крім договорів, створених на порталі електронних сервісів юридичних осіб, ФОП та громадських формувань і підписаних з використанням кваліфікованого електронного підпису;
- посилення захисту відомостей Державних реєстрів від їх несанкціонованого чи випадкового видалення, у тому числі шляхом додаткового підтвердження за допомогою схем електронної ідентифікації;
- визначення критеріїв ризикованих реєстраційних дій та запровадження їх автоматичного моніторингу;
- удосконалення засад оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації;
- посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері державної реєстрації.
«Серед ключових технологічних змін - автоматичний моніторинг ризикових транзакцій із подальшим підтвердженням/зупинкою реєстраційних дій, створення бек-офісу, що переглядатиме транзакції з підвищеним ризиком, фото- та відеофіксація учасників транзакцій», - повідомили в ОП.
Коментарі
Ірина Столярчук, адвокат Pavlenko Legal Group
«Так склалося, що запровадження «антирейдерських» реформ супроводжується появою нових рейдерських схем та посиленням хвилі рейдерських атак. Практика минулих років показує, що причиною такого стану речей є не тільки недосконалість та непродуманість запроваджених змін, але й свідоме закладення в проекти нормативно-правових актів інструментів для зловживання.
За останні п’ять років серед «антирейдерських» змін, які не дали бажаного результату, можна пригадати наступні: відміну та повернення «принципу екстериторіальності», передачу функцій державної реєстрації комунальним підприємствам, акредитованим Мін’юстом, створення «антирейдерської комісії» Мін’юсту, удосконалення процедури забезпечення позовів, в т.ч. шляхом зустрічного забезпечення.
Все це призвело до того, що на сьогодні ми маємо широкий спектр механізмів для рейдерських атак, неефективну та проблемну систему державної реєстрації, зокрема, речових прав на нерухоме майно. Незадовільною є робота самого Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який після змін у лютому 2019 р. працює ще гірше, ніж було раніше.
Про критичність ситуації у сфері свідчить те, що днями Мін’юстом оголошено про перевірку документів усіх державних реєстраторів та нотаріусів з метою виявлення «фантомних реєстраторів», адже доступ до реєстрів мають державні реєстратори комунальних підприємств, яких навіть не існує. На практиці відомі випадки, коли в одного державного реєстратора є декілька доступів до реєстру під різними ключами та паролями, а тому анулювання одного доступу не позбавляє його можливості вчинити незаконні дії під іншим.
Щодо висловленої в Указі Президента України «Про заходи щодо протидії рейдерству» ініціативи запровадження невідкладного інформування власників про зміст вчинених реєстраційних дій, то наразі ця ідея вже віджила себе. Для цього існує спеціальний програмний сервіс з СМС-повідомленнями, який успішно використовується багатьма власниками. Крім цього, запровадженням такого автоматичного інформування сприятиме повідомленню про рейдерські дії, які вже відбулися, а не попередженню їх вчинення.
Щодо ініціативи створення на порталі електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань документів в електронній формі для державної реєстрації, то варто відмітити, що така можливість наразі вже існує, хоча й працює в пілотному режимі. Водночас на сьогодні існують випадки створення юридичної особи без прямого волевиявлення засновків та без їх відома. Такі дії державного реєстратора необхідно оскаржувати у суді. Проте, в умовах постійної зміни правових позицій Великої Палати щодо підсудності вказаної категорії спорів, зробити це ще складніше, ніж спершу могло здатися. Як не крути, а чомусь так склалося, що будь-яке спрощення реєстрації бізнесу призводило до появи ще більших можливостей у рейдерів.
Розчаруванням є те, що в Указі не йде мова про необхідність спрощення адвокатам доступу до інформації, яка міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та інших державних реєстрах. Протидія рейдерству зазвичай пов’язана не стільки з якимись автоматичними заходами, скільки із роботою адвоката над розробкою таких превентивних заходів або їх безпосередньою реалізацією в режимі реального часу рейдерської атаки. Для цього адвокатам необхідно мати повну картину щодо історії всіх реєстраційних дій, припинення та скасування тих чи інших записів/обтяжень щодо майна, вчинення правочинів, нотаріальних дій тощо. Наразі порядок доступу адвокатів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є утрудненим та дорогим задоволенням (360 грн за годину перебування в реєстрі). Тому, на мою думку, до «антирейдерських» реформ необхідно включити ініціативу щодо надання адвокатам автоматичного розширеного професійного доступу до інформації, яка міститься не лише в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а й в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інших державних реєстрах.
Також варто відмітити, що Указом пропонується розробка та запровадження ряду «антирейдерських заходів», які базуються на використанні документів в електронній формі, здійснення окремих реєстраційних дій в автоматичному режимі (ймовірно, з використанням Електронного цифрового підпису), запровадження додаткового підтвердження з використанням мобільного електронного підпису (Mobile ID) та інших схем електронної ідентифікації. Проте використання новітніх засобів електронної ідентифікації - це не панацея, оскільки електронний цифровий підпис теж можна підробити, як і підпис на папері чи документ на бланку нотаріуса. Наразі практика підроблення електронного підпису та електронних документів не є такою поширеною, як підробка паперових документів, тому створюється ілюзія захищеності таких засобів.
Загалом Указ Президента України «Про заходи щодо протидії рейдерству» має й певні позитивні ініціативи, але все залежить, знову ж таки, від механізмів запровадження, оскільки будь-яка хороша ідея може бути знівельована непродуманими та неякісними змінами до чинного законодавства».
Микита Підгайний, юридичний інженер Опендатабот, СЕО Bot&Partners
«Як рейдери використовують державні реєстри?
В Україні діє дві основні схеми шахрайського використання державних реєстрів з метою рейдерства.
1. Видалення компанії з ЄДР
Видалення компанії з реєстру - потужний інструмент рейдерських атак. Досить довго такі схеми залишалися непоміченими, оскільки компанія не могла знайти себе в реєстрі і не мала підтвердження свого існування. Це ускладнювало оскарження неправомірних дій реєстраторів та повернення майна. Фактично компанія не могла звернутися до суду.
Наприклад, така ситуація відбулась із ТОВ «Люнакс» - мережею АЗС, які працюють в Одеській області під брендом MUSTANG. Компанія була зареєстрована з 1995 р., однак 18 березня 2019 р. була видалена з реєстрів. При пошуку у ЄДР за кодом ЄДРПОУ реєстр повідомляв, що компанія не є зареєстрованою, тобто інформації про ліквідацію чи банкрутство не було. Після значного публічного розголосу реєстратор повернув компанію до реєстру.
Як вдалося дізнатися про видалення компаній з реєстру? Реєстратор може видалити інформацію з публічної частини реєстру, однак ЄДР публікується також і у форматі відкритих даних. Таким чином, порівнюючи архіви, команда Опендатабот помітила, що компанія просто зникла.
Міністерство юстиції надавало роз’яснення, що, нібито, компанії не видаляються. Однак, у разі видалення інформації, про компанію не знає ніхто, окрім Мін’юсту, - навіть, якщо користуватися сервісом пошуку даних в ЄДР від Міністерства юстиції.
Це не поодинокий випадок. Всього за 3 роки було видалено 419 компаній.
2. Фіктивні судові рішення
Компанія не має видалятися з реєстру. Замість видалення має бути новий статус зі зміною інформації. Такий підхід було підтримано Указом №542/2019 «Про заходи щодо протидії рейдерству».
В Україні розповсюджена практика підробки судових рішень. Це може відбуватися двома шляхами:
- підробка судових рішень на папері;
- внесення підроблених рішень у судових реєстр.
І в першому, і в другому випадках такі рішення потрібні для подальшого звернення до реєстратора чи нотаріуса. Наприклад, керівник апарату Дарницького районного суду підробив 22 судових рішення. Він вніс їх у судовий реєстр і «прикріпив» до зовсім іншої судової справи. В січні цього року керівника апарату оштрафували на 17 тис. грн. Однак підроблені судові рішення пів року залишалися у судовому реєстрі, де ними могли скористатися зловмисники. Повний перелік підроблених судових рішень.
Що з цим можна зробити?
1. Прибрати можливість видаляти компанії
Державний реєстратор не повинен мати технічну можливість видалення відомостей. Навіть якщо компанія збанкрутувала або ліквідувалася за рішеннями власників, запис про таку дію має залишатися в реєстрі.
2. Налаштувати обмін даними між реєстраторами та судами
Державні реєстратори не мають приймати рішення на основі непідтверджених даних.
Цю концепцію було затверджено Указом №542/2019 «Про заходи щодо протидії рейдерству»».