12 липня 2019, 15:11

У столиці презентували результати дослідження обізнаності громадян про судову реформу

Центр-політико-правових реформ

12 липня Центр-політико-правових реформ презентував результати соціологічного дослідження обізнаності громадян про судову реформу та довіру до суду і суддів. У презентації взяли участь:

  • Ірина Бекешкіна, директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, член Ради Реанімаційного Пакету Реформ;
  • Роман Куйбіда, к.ю.н., експерт з судового права, заступник голови правління Центру політико-правових реформ;
  • Андрій Козлов, експерт з питань правосуддя, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (26.10.2016-27.06.2019 рр.).

Українські суди в цілому зберігають негативний баланс довіри-недовіри у суспільстві: довіряє судам 14% населення, тоді як не довіряє ­- 75% (баланс -61%). Водночас порівняно з 2015 роком баланс довіри-недовіри дещо змістився в позитивний бік (тоді він дорівнював -72%). Про це свідчать результати опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Фондом "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва на замовлення Центру політико-правових реформ.

Недовіра суттєво переважає довіру й щодо конкретних судів (місцевих, апеляційних, Верховного Суду). Тут баланс довіри/недовіри становить відповідно -56%, -48%, -40%. Баланс довіри/недовіри до Вищої кваліфікаційної комісії суддів та до Вищої ради правосуддя становить -42% та -40% відповідно. "Довіра до суду заробляється роками, якщо не століттями, далеко не завжди залежить від реальних знань, а тому легко може бути втрачена в один хибний момент", – каже Андрій Козлов.

Показник довіри/недовіри формується у наших співгромадян на основі або особистого досвіду та досвіду родичів і знайомих (це є джерелом для 28% опитаних), або інформації від журналістів та блогерів (для 26% опитаних); ще 18% вказали, що джерелом їхніх уявлень стають рішення, які ухвалюють суди.

При цьому 46% опитаних вважають, що саме діяльність суддів найбільш негативно впливає на рівень довіри до них; ще 12% певні, що найбільш негативно на довіру впливають політики, а 11% – ЗМІ. Позитивний вплив на довіру до суддів здійснюють: діяльність суддів – 22%, ЗМІ – 15%, а 14% – громадськість.

При визначенні різноманітних проблем та недоліків в роботі судів українці найчастіше згадували корупцію62%, половина опитаних відмітили проблеми залежності суддів від політики та від олігархів, а близько третини вказали на наявність замовних судових рішень та на низький рівень моральності суддів. Проте варто зазначити, що порівняно з опитуванням 2015 року всі проблеми та недоліки відмічалися респондентами помітно рідше. Зокрема, проблему корупції відзначили на 23% менше опитаних, проблему залежності від політиків – на 12% менше, проблему залежності від олігархів – на 17% менше, проблему замовних судових рішень – на 17% менше, проблему низької суддівської моралі – на 10% менше.

"Революція Гідності багато що змінила в Україні. Проте довіра до судів залишається на дуже низькому рівні. Громадяни негативно оцінюють судову реформу, вважаючи, що ситуація фактично не змінилася, судді залишаються корумпованими і обслуговують інтереси олігархів. Очевидно, що судова реформа має бути в пріоритетах, бо без неї неможливо успішно реалізувати всі інші реформи та перетворення", - вважає Ірина Бекешкіна.

Водночас рівень обізнаності щодо судової реформи населення невисокий: 57% опитаних нічого або майже нічого не знають про такі реформи, тоді як якісь обмежені уявлення мають 38%, а добре обізнаними є 3%. Більшість населення (91%) за останні три роки не мала безпосередньої справи із судами, але 25% відзначили, що досвід такого спілкування мали їхні родичі або знайомі. У суспільстві переважає думка (44%), що судову реформу потрібно починати заново, і лише 23% опитаних вважають за можливе почекати результатів тих змін, які вже відбулися.

Негативні оцінки поточної судової реформи значно переважають позитивні; повністю або скоріше негативну оцінку надали 60% опитаних, а цілком чи скоріше позитивну оцінку – лише 13% (натомість чверть опитаних не змогла дати ту чи іншу оцінку). Причому ці оцінки майже не залежать від того, наскільки респондент обізнаний з реалізацією реформи. Такий негативний баланс, вочевидь, пов'язаний з тим, що більшість (52%) вважають, що судова реформа здійснюється в інтересах політиків та олігархів, тоді як з інтересами народу пов’язують цю реформу лише 7% опитаних.

Також негативна оцінка судової реформи є наслідком того, що громадяни не бачать ані зростання незалежності суддів (66% опитаних вважають, що судді або залишилися залежними так само, як і раніше, або ж їхня залежність збільшилася), ані збільшення чесності суддів (70% опитаних відзначили, що рівень чесності суддів не змінився, або й погіршився), ані успіхів в очищенні судового корпусу (48% опитаних взагалі не бачать таких успіхів, а 31% вбачають лише поодинокі успіхи).

Переважна частина громадян (63%) вважають, що в позитивний бік на довіру до судів вплинуть притягнення корумпованих суддів до кримінальної відповідальності та очищення суддівського корпусу від недоброчесних суддів. Ще трохи більше третини опитаних (37%) згадували про негайне реагування відповідальних органів на дисциплінарні проступки суддів та подолання кругової поруки

"Тому довіра до судів буде сильно залежати від діяльності Вищого антикорупційного суду, до якого у вересні перейдуть справи за звинуваченнями суддів у корупції, а також від того, чи замінять агенти змін у кадрових суддівських органах (Вища кваліфкомісія суддів і Вища рада правосуддя), тих, хто покриває нечесних суддів. Важливою є і зміна поведінки самих суддів, адже саме їх діяльність є тим чинником, який найбільше впливає на довіру до суду – як позитивно, так і негативно", – зазначає Роман Куйбіда.

При цьому створення Вищого антикорупційного суду підтримують 42% громадян, не підтримують – 20%, а певна частина населення або не розуміє, навіщо цей суд (17%), або не має певної думки (22%).

Детальніше з результатами дослідження можна ознайомитися за посиланням.

З відеотрансляцією заходу українською можна ознайомитися тут, з відеотрансляцією англійською - тут.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати