Популярні матеріали

05 грудня 2017, 20:17

У Києві відбулася прес-конференція «Премія HR-бренд Україна 2017»

Сьогодні, 5 грудня 2017 року, відбулася прес-конференція «Премія HR-бренд Україна 2017»: інновації, тренди та кращі HR-рішення роботодавців від HeadHunter Україна.

24819211_502701560086614_1602417139_o

Модератором прес-конференції виступала Ірина Брицька, директор з маркетингу HeadHunter Україна. Серед учасників заходу були:

  • Лариса Онипко, керівник Премії HR-бренд Україна;
  • Євгеній Бондаренко, директор Академії ДТЕК;
  • Анна Власова, співзасновник школи HRM, радник Адміністрації Президента, Голова журі Премії HR-бренд Україна;
  • Тетяна Никитович, директор Smart Solutions;
  • Леонід Гілевич, юрист ЮФ «Ілляшев та Партнери»;
  • Ольга Дядечко, директор з персоналу компанії Cygnet;
  • Рената Чучмай, віце-президент з питань людського капіталу компанії SoftServe, SVP Global HR.

Під час заходу мова йшла про:

  • сучасні тенденції та інновації в контексті пошуку, залучення, утримання, розвитку та управління персоналом;
  • як HR допоможе утримати талановиту молодь в Україні;
  • трансформацію бізнесу в епоху digital;
  • проекти компаній-номінантів у форматі «бізнес - запит - рішення - результат»;
  • корпоративну культуру та її вплив на бізнес-процеси.

Так, «Премія HR-бренд» - це щорічна незалежна авторитетна премія за успішну роботу компанії з репутацією та іміджем роботодавця. Конкурс HR-проектів від провідних компаній в Україні дозволяє простежити актуальні тенденції та нові, ефективні ідеї, що з’являються на ринку праці. Цього року на підсумковій практичній конференції представлені 42 проекти компаній-номінантів у форматі «бізнес - рішення - результат».

За словами Лариси Онипко, головною метою конкурсу HR-проектів є не лише їх експертна оцінка, а й популяризація та організація майданчику для обміну досвідом. «Можна констатувати, що компанії готові ділитися результатами digital-трансформацій, розповідають, як використовують digital-інструменти в ейчар тощо. Також ми помітили, що з кожним роком все більше компаній - незалежно чи вона міжнародна, чи ні - вкладаються у розвиток HR-бренда, що не може не тішити. Проводиться багато роботи не тільки з аудиторією молодшого віку (ті самі студенти, школярі), а й залучаються інститути, різноманітні громади та батьки цих студентів та школярів. Всіх цікавить, яким буде агробізнес у майбутньому – у премії беруть участь і державні компанії, установи, наприклад, НБУ та НАК «Нафтогаз України»», - зазначила вона. При цьому, на її думку, через 2-3 роки держава вже буде в змозі конкурувати з бізнесом, як роботодавець.

Голова журі Премії HR-бренд Україна Анна Власова підкреслила, що компанії повинні змінюватися по суті, виокремивши 3 критерії проектів, які брали участь у конкурсі:

  • актуальність проекту;
  • сучасність методів, які застосовуються при розробці та представленні проекту;
  • ефективність проекту на практиці та загалом.

«Важливо і те, яким має бути журі у цьому конкурсі, його репутація. Після експертної оцінки кожного з проектів відбувається його обговорення (за участі усіх членів журі) – найчастіше для тих, у яких простежується мінімальний розрив балів по рейтингу, що дозволить визначити подальші роль і місце проекту. Також відбувається обговорення у присутності аудиторських компаній», - вказала голова журі, відзначивши при цьому тренди премії HR-бренд Україна:

  • висока залученість учасників;
  • багатозадачність;
  • використання ейчарами різноманітних маркетингових понять;
  • перехід ейчарів до лідерства;
  • використання масових технологій;
  • висока креативність представлених проектів.

«Ейчари стають більш актуальними, хочемо ми цього або ні. При цьому менш актуальними стають ресурси – наприклад, фінансові. Мені здається, що лідерство ейчара (навіть не партнерство) є глобальним трендом та має право на існування. Задача премії – узяти 2-3% якісних українських компаній та показувати їх уміння по всьому світі, тому питання стоїть не в аналітиці, а саме в людях», - зазначила Анна Власова.

24726954_502702743419829_900200758_n Також на заході піднімалося питання утримання талановитої молоді в Україні. Ольга Дядечко, директор з персоналу компанії Cygnet, одна із учасників премії, представила проект «Свідомий вибір», який, на її думку, дозволить вирішити проблему «відпливу» багатьох за кордон.

«Агровиробництво потребує фахівців, які здатні працювати у сільській місцевості. Але при цьому молодь не є підготовленою у питанні перспектив роботи в агросекторі, через що й відбувається відтік кадрів. Необхідно відродження українського села, а також впровадження системи, яка не тільки забезпечить необхідними кадрами бізнес, а й втілить заходи, які спрямовані на підтримку репутації надійного роботодавця», - розповіла вона, вказавши, що проект охоплює не тільки школярів та студентів, але й їх батьків, представників громадськості тощо.

Важливість цього питання відзначила і Тетяна Никитович, директор Smart Solutions, зазначивши, що необхідно вчити молодих працівників на місцях, загалом розвивати молоде покоління та проводити роботу не тільки із випускниками вишів, а й зі студентами 1-го курсу, школярами, звернути увагу на проекти з профорієнтацією. «Також ми помітили, що у багатьох проектах компанії використовують чат-ботів, починають впровадження у соціальні медіа, виходять у мережі, що раніше взагалі заборонялося. Це дозволяє розвиватися та ставати ближчими до своєї аудиторії», - розповіла вона.

«Основна особливість наразі компаній – витратити, щоби зекономити», - зазначив Леонід Гілевич, виокремивши 3 основні прояви:

  • проведення аудиту юридичного департаменту (у результаті аудит дозволяє створити функціональну структурну одиницю, яка допомагає економити кошти тощо);
  • зосередженість роботодавців на оформленні трудових відносин (наприклад, такі питання: що повинні робити працівники, які є у них права, як потенційно у компанії зможуть звільнити працівника та ін.), розгляд різноманітних сценаріїв співробітництва з працівником;
  • підвищення якості, планування взаємовідносин із працівником.

Євгеній Бондаренко, директор Академії ДТЕК, вказав, що компанії дуже мало займаються people-аналітикою. «Використовуючи ейчар-аналітику, ми можемо спілкуватися з бізнесом «рідною мовою», тому необхідно займатися та розвиватися саме у цьому напрямі. Щодо прогнозу продажів компаній, то тут виграють ейчари, оскільки саме у них є доступ к даним щодо людей компанії, в той час як у інших є тільки плани і факти. Будь-яке ейчар-відділення, при вірному використанні аналітики, зможе значно обійти будь-яке інше – фінансове відділення, продавців тощо, - оскільки найважливіші дані щодо людей є саме у них, наприклад, підсумки їх оцінок, модель продажів, їх прогноз та ін.», - розповів він.

24726607_502703213419782_566413453_n

У підсумку віце-президент з питань людського капіталу компанії SoftServe, SVP Global HR Рената Чучмай зазначила, кожна людина повинна вміти перебудовуватися до нових тенденцій, розвиватися та цікавитися чимось новим: «Люди потрібні завжди, проте часто постає питання кваліфікаційних вимог. Тенденція у світі демонструє, що з часом відбудеться поділ на 2 категорії людей: 1) з високою заробітною платою та інтелектом; 2) із низькою заробітною платою та інтелектом. Основним критерієм стане саме здатність навчатися, забувати старе, вчити нове. При цьому всі людськоорієнтовані процеси, пов’язані із гуманітарними речима, будуть оплачуватися краще, ніж, наприклад, інженери».

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати