21 лютого 2019, 13:40

Судова експертиза: старі зміни, нові наслідки

У приміщенні Українського кризового медіа-центру відбувся прес-брифінг на тему: «Експертиза заблокує антикорупційний суд. Хитрощі політиків», який стосувався загрози блокування діяльності майбутнього Вищого антикорупційного суду (далі - ВАС) через зміни в призначенні та проведенні експертиз в кримінальних провадженнях.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Пташник

Так, за новими змінами до КПК України та Закону України «Про судову експертизу», усі судові експертизи в кримінальному процесі повинні проводитися винятково державними спеціалізованими експертними установами. Таким чином, за словами народного депутата України Вікторії Пташник, закон встановив монополію для держустанов на проведення експертизи в кримінальних справах, найбільшим бенефіціаром якої став Київський науково-дослідний інститут судових експертиз, підзвітний Мін'юсту.

Також більшість корупційних злочинів, які будуть підсудні ВАС, потребують проведення судової експертизи для встановлення матеріальної шкоди та визначення її розміру, оскільки від цього залежить наявність складу злочину взагалі. «Якщо не буде встановлено наявність матеріальної шкоди і в деяких злочинах не буде визначений відповідний розмір цієї шкоди, тоді суддя не зможе зазначити, що тут присутній склад злочину і відповідно винести обвинувальний вирок, - розповіла пані Пташник. - Якщо ми навіть отримаємо найчесніший та найпрофесійніший ВАС, на жаль, саме через питання судової експертизи можна буде блокувати його рішення. Адже судді стануть заручниками експертизи, що не буде незалежною. Якщо хтось стоятиме за нею і контролюватиме, яким чином, наприклад, встановлюється матеріальна шкода і розмір завданих збитків, то, очевидно, що у результаті ми не отримаємо тих справедливих рішень, які на сьогоднішній день очікує суспільство».

«Вибудовуючи Україну як правову державу, ми маємо забезпечити і право на захист для будь-якої особи з одного боку, з іншого - принципи змагальності, встановлення об’єктивної істини в суді і відповідно незалежність судової експертизи», - додала народний депутат.

За словами народного депутата України Ганни Гопко, дуже важливим є те, що було створено багато антикорупційних і правоохоронних органів, ВАС, проте необхідно наразі захистити результати їх роботи за період свого існування. «У прикладі Вищого антикорупційного суду слід забезпечити незалежність експертизи і те, щоб монополія, яка наразі існує, фактично не призводила до тих ризиків, що ВАС не буде працювати», - зазначила народний депутат.

У свою чергу Президент Союзу експертів України Ігор Стародубов розкрив тему приватних судових експертів, яке місце вони займають у судовому процесі і в сфері судової експертизи загалом. Серед іншого, він розповів, що на сьогоднішній момент кількість приватних судових експертів складає 568 осіб (на 2017 р.), а за статистикою, більше вони розташовані саме у Києві та Харкові. Крім цього, загальна кількість судових експертів Мін’юсту складала (у 2017 р.) 994 особи. Також пан Стародубов зазначив, що до 2017 р. кількість судових експертиз в кримінальному провадженні, що були проведені судовими експертами, які не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, складає 34%.

«Скільки б ми не створювали антикорупційних судів, якщо в нас не буде конкурентного та справедливого кримінального процесу, де кожна сторона може представити суду свої докази, ми не досягнемо суспільної довіри до цих інституцій», - розповіла член Ради Комітету з кримінального та кримінально-процесуального права Асоціації правників України Оксана Дитинко. За її словами, змінами до КПК України та Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що виключно слідчий суддя може доручити проведення експертизи за клопотанням сторін; визначити наявність підстав для проведення експертизи, коло питань; самостійно обрати експерта для сторін судового процесу.

«Фактично ми можемо мати ситуацію, коли суд затверджуватиме експертизи (які є ключовими доказами у цих кримінальних справах, що підслідні НАБУ) без реальної змагальності. Не може бути такої ситуації, що обвинувачення і захист йшли до суду і просили дозвіл на залучення експерта, - зазначила пані Дитинко. - Крім цього, ми всі розуміємо, що експерти, які працюють у державних установах, не є повністю незалежними. Ці установи підпорядковані Мінюсту. І очевидно, якщо в цю установу по одній справі буде два рішення суду про проведення експертизи для обвинувачення та сторони захисту, то ми всі чудово розуміємо, який буде результат. Тобто не буде реальної, конкурентної експертизи».

Наприкінці заходу зі сторони громадськості виступила проектний менеджер, юридичний радник ТІ Україна Катерина Риженко. За її словами, хоча вищезазначені зміни й діють не так довго, їх негативні наслідки вже можна спостерігати. Серед іншого, проблема стосується швидкості здійснення судочинства. «Монополія, яка наразі відбувається із проведенням експертиз, затягує сам процес проведення судових експертиз. Наприклад, у НАБУ зазначають, що інколи доводиться чекати досить великий термін проведення експертизи, необхідної для подальшого досудового розслідування справи (коли, наприклад, існують обмежені строки досудового розслідування), що безпосередньо впливає на якість і можливість доведення справи до суду, - розповіла пані Риженко. - Крім цього, наявні норми законодавства щодо експертиз суперечать спеціальному закону щодо НАБУ, адже прямо у законі про НАБУ зазначено, що детективи НАБУ мають право залучати спеціалістів та експертів на свій розсуд (у т.ч. іноземних), коли на сьогоднішній день ми маємо ситуацію, коли суд призначає на свій розсуд того чи іншого експерта».

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати