Вища рада юстиції вирішила не погоджувати питання звільнення судді апеляційного суду Вінницької області Миколи Юненка, який у 1988–1992 роках проходив військову службу в КДБ. У ВРЮ відзначають бездоганну репутацію судді та відсутність обставин для його люстрації.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
До такого висновку ВРЮ дійшла на засіданні 16 червня 2016 р. за результатами розгляду провадження щодо порушення вимог законодавства про несумісність суддею М.Юненком.
Як пояснили "Юридичній газеті" у ВРЮ, суддя у 1988–1992 роках проходив дійсну військову службу на офіцерській посаді в Управлінні Комітету державної безпеки – Управлінні Служби безпеки України по Рівненській області. Служба в КДБ Законом «Про очищення влади» передбачена як підстава для застосування люстраційних заборон.
Суддя М.Юненко подав заяву на ім’я голови апеляційного суду Вінницької області, в якій зазначив, що до нього застосовуються заборони, визначені частиною четвертою статті 1 Закону «Про очищення влади».
Як відзначив доповідач у справі, член ВРЮ Анатолій Мірошниченко, очищення влади здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи, спрямовані на узурпацію влади Президентом України В. Януковичем, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини. Водночас проведеною перевіркою не було виявлено жодних обставин, які вказували б на те, що суддя Юненко здійснював подібні заходи.
«Усі зібрані матеріали свідчать про бездоганну репутацію судді Юненка М.О., він демонструє високі показники у роботі, характеризується виключно позитивно. Особливо відзначу той факт, що суддя Юненко М.О. працював в апеляційному суді міста Севастополя на час аннексії території АРК і був у числі тих небагатьох суддів, які зберегли вірність присязі. Юненко М.О. переїхав на неокуповану територію України і був переведений на роботу до апеляційного суду Вінницької області», - зауважив А.Мірошниченко.
Доповідач також звернув увагу на те, що суддя працював в органах КДБ понад 25 років тому, в період роботи на посаді уповноваженого райвідділу КДБ–УСБУ він займався питаннями захисту конституційного ладу, боротьби з проявами тероризму, диверсій та найманства для участі у збройних конфліктах інших держав, питаннями реабілітації осіб відповідно до Закону «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні».
Крім того, А.Мірошниченко нагадав, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній особі, зокрема, право на повагу до приватного життя, а також забороняє дискримінацію. При цьому Європейським судом з прав людини вироблено усталену практику застосування норм у справах про люстрацію. ЄСПЛ у низці своїх рішень зазначив, що люстраційні заходи за своєю природою мають тимчасовий характер, і потреба у них із часом зменшується. За умови, що особу ніколи не звинувачували прямо чи опосередковано у неправомірній діяльності, яка практикувалася колишнім тоталітарним режимом, у минулому житті особи не було виявлено нічого такого, що вказувало б на її протистояння чи ворожість відновленню демократичного порядку у державі, обмеження прав людини за допомогою люстрацій них заходів не відповідають Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Тож за результатами таємного голосування ВРЮ вирішила відмовити у внесенні подання до Верховної Ради України про звільнення Юненка Миколи Олександровича з посади судді апеляційного суду Вінницької області у зв’язку з порушенням вимог щодо несумісності.