Популярні матеріали

15 травня 2018, 17:52

Сплатив ренту – гуляй сміло!

Аргумент. Позиція. Ідея

02.03.2018 р. Міністерство екології та природних ресурсів оприлюднило проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо припинення права користування надрами». Метою законопроекту, згідно з текстом пояснювальної записки, є закріплення на законодавчому рівні дієвих механізмів впливу на надрокористувачів, які порушують вимоги законодавства, несвоєчасно та не в повному обсязі сплачують ренту плату за користування надрами. 

 Ярослав Петров                   Сергій Ярошенко

 Ярослав Петров, партнер ЮФ Asters  Сергій Ярошенко, юрист ЮФ Asters


Нещодавно було оприлюднено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо припинення права користування надрами», розроблений за ініціативи Міністерства екології та природних ресурсів України. Актуальність Законопроекту в Мінприроди аргументують необхідністю контролю недобросовісних надрокористувачів та притягнення їх до відповідальності за порушення зобов'язань зі сплати ренти. Пропоную з'ясувати, наскільки справедливою є така ініціатива.

Законопроект встановлює граничні межі податкового боргу, у разі перевищення яких надрокористувачі будуть нести відповідальність.

З одного боку, логіка впровадження такого режиму є зрозумілою та прийнятною, з огляду на те, що:

  • діяльність компаній, щодо яких він має застосовуватися, пов'язана з використанням надр для видобування корисних копалин;
  • надрокористувачі мають діяти за однаковими правилами;
  • надрокористувачі мають відповідати за недобросовісні дії;
  • добросовісна поведінка має заохочуватися.

З іншого боку, запропоновані механізми є надмірними з комерційної позиції та юридично непридатними, що впливає на позитивний результат. Це стосується, серед іншого, штрафних санкцій, відстрочення податкового боргу та уповноваженого контролюючого органу.

Штрафні санкції

Законопроектом передбачається додаткова відповідальність для надрокористувачів, які невчасно сплачують податковий борг. Зокрема, разом зі штрафами за ст. 126 та ст. 129 Податкового кодексу України до компаній пропонується застосовувати ще й санкції у вигляді зупинення (анулювання) спеціального дозволу на користування надрами та вилучення прибутку від господарської діяльності з видобування корисних копалин.

Впровадження додаткових санкцій не видається доцільним. По-перше, чинним податковим законодавством врегульовано питання несплати податкового боргу та передбачено застосування штрафів. По-друге, можливість анулювання спеціального дозволу у зв'язку з простроченням оплати податкового боргу може значно зменшити привабливість галузі надрокористування та негативно вплинути на її майбутній розвиток.

Відстрочення податкового боргу

Законопроектом дозволяється уникати штрафних санкцій за несвоєчасну сплату ренти шляхом відстрочення податкового боргу. Надрокористувачам пропонується надати 20 календарних днів з моменту виникнення податкового боргу, щоб укласти договір розстрочення (відстрочення) податкового боргу з органами Державної фіскальної служби.

Хоча це можна інтерпретувати як дружній крок до представників бізнесу надрокористування, однак на практиці відстрочення податкового боргу є складним, довготривалим та вкрай непопулярним інструментом з низкою особливостей.

Зокрема, рішення про оформлення відстрочення податкового боргу чи відмову приймається органами ДФС дискреційно. У чинному законодавстві відсутні єдині критерії, які потрібно було б виконати для оформлення відстрочення. Це означає, що навіть якщо надрокористувач звернеться за відстроченням податкового боргу, немає гарантій, що рішення органів ДФС про відстрочення буде позитивним.

До того ж, відповідно до п. 100.11 ст. 100 ПКУ, податковий борг надрокористувача, що перевищує 1 млн грн, може бути відстрочено лише у разі оформлення податкової застави на його майно.

Все це впливає на реалізацію такого механізму в задекларовані строки, а також на добросовісних платників податків. Тому перед тим як впроваджувати альтернативні механізми з погашення податкового боргу, необхідно чітко врегулювати процедуру їх адміністрування та реалізації.

Уповноважений контролюючий орган

Законопроект наділяє Держгеонадра повноваженнями анулювати будь-який з наданих надрокористувачу спеціальних дозволів. Так, у разі наявності у користувача кількох дозволів на користування нафтогазоносними надрами та перевищення розміру податкового боргу (1300 та 6000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) Держгеонадра на власний розсуд вирішує, який з таких дозволів анулювати.

Запропонований підхід не є справедливим, породжує ризики зловживання та обмеження конкуренції, оскільки надає значної дискреції Держгеонадра. Щоб запобігти зловживанням, потрібно врегулювати, що лише спеціальні дозволи, щодо яких виник податковий борг зі сплати рентної плати, можуть бути зупинені або анульовані.

Загалом, позитивним є той факт, що Законопроект спрямований на встановлення чітких правил оподаткування для надрокористувачів. Безперечно, це сприятиме зростанню привабливості української галузі надрокористування. Однак для досягнення бажаного ефекту та запобігання будь-яким зловживанням (насамперед, з боку контролюючих органів) Законопроект потребує значного доопрацювання.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати