Питання рейдерів, конкурентів та «тіньового» ринку досі перешкоджають бізнесу спокійно вести свою діяльність. Вчора, 11 квітня 2019 р., була проведена перша конференція із серії заходів «Бізнес і конфлікти 2019», де представники бізнесу мали змогу поділитися власним досвідом захисту активів від рейдерських атак і почути від правоохоронних органів, якими стратегіями користуватися, щоб захистити свій бізнес. Захід було проведено юридичною фірмою Sayenko Kharenko за підтримки Асоціації професіоналів корпоративної безпеки України (АПКБУ) та ГО «Бізнес-Варта».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Про інструменти захисту від тиску і рейдерства зі сторони прокуратури розповів Перший заступник Генерального прокурора Дмитро Сторожук. Так, часто відбуваються ситуації, коли частина правоохоронців бере участь у рейдерстві або покриває злочинців. За його словами, наразі відбувається боротьба з цим ганебним явищем не лише шляхом проведення внутрішніх перевірок, але й за допомогою співпраці з Державним бюро розслідувань.
Крім цього, пан Сторожук звернув увагу на досягнення, які дозволяють у певному сенсі протидіяти рейдерству. «Коли відкривається кримінальне провадження, інші закони сприймаються в розрізі тільки діючого кримінального процесуального кодексу. Слідчий і прокурор мають свій набір інструментів для того, щоб досягти істини під час здійснення розслідування. Перш за все, мова йде про те, коли в межах досудового розслідування обидві сторони надають різні документи, у т.ч. від різних міністерств стосовно того, що кожен з них має право на те чи інше майно. Ми розробили методику, відповідно до якої ці всі документи будуть перевірятися слідчим, а не так, як це було раніше. Проте це тягне за собою певний час на проведення експертиз і самих судових процесів, які відбуваються паралельно», - зазначив він.
Однак поки що найбільш ефективним методом контролю за здійсненням досудового розслідування за такою категорією справ, за словами Дмитра Сторожука, залишається Антирейдерська комісія при Кабінеті Міністрів України.
У свою чергу Ольга Оніщук, перший віце-президент Нотаріальної палати України, розповіла про те, які види рейдерства бувають у державних реєстрах, які причини цього явища і механізми протидії. За її словами, рейдерство в державних реєстрах почалося з моменту, коли з появою у 2004 р. Цивільного кодексу з’явилися норми, що право власності виникає з моменту реєстрації.
Відтак вона виділила такі способи рейдерства в державних реєстрах:
- зміна власника на підставі підроблених документів (державному реєстратору буває важко встановити, чи підроблені ці документи, оскільки вони не захищені відповідним чином);
- зміна власника ключем неіснуючого реєстратора (наприклад, коли реєстратор помер кілька років тому, а ключ залишився);
- зміна власника в результаті незаконних дій реєстратора (найбільш класична ситуація, оскільки існує дуже мало випадків, коли державного реєстратора було притягнуто до відповідальності);
- зміна власника в результаті несанкціонованого доступу до реєстру;
- зникнення запису про власність чи обтяження з реєстру.
Серед причин, чому виникають такі ситуації, пані Оніщук виділила такі факти, як відсутність встановленого законодавством, надійного захисту документів, на підставі яких виникають, змінюються або припиняються права на нерухомість та бізнес; недосконалість системи державних реєстрів; відкритість даних, що містяться в держаних реєстрах (оскільки рейдери бачать те, що їм потрібно підробити в документах); відсутність обліку державних реєстрів тощо.
Що можна зробити, щоб себе вберегти? Ольга Оніщук порадила:
- вчасно вносити відомості про об’єкти нерухомого майна до державних реєстрів;
- оформлювати права на земельні ділянки, на яких розташовані будівлі/споруди;
- контролювати записи щодо майна та бізнесу в державних реєстрах;
- мати певні обтяження на майно (як не дивно, чим більше обтяжень є на майні, тим складніше рейдерам);
- прописувати у статуті вимоги щодо обов’язкового нотаріального посвідчення договорів відчуження корпоративних прав.
Крім цього, перший заступник Міністра юстиції Олена Сукманова додала, що існують певні тригери, що мають насторожити власника бізнесу. Наприклад, коли починають приходити конверти з чистими листами чи рекламою, або збільшується кількість перевірок (так зловмисники намагаються отримати максимальну кількість інформації), з’являються раптові пропозиції продати бізнес тощо.
Тому найбільш популярною порадою від представників держави було проведення постійного моніторингу і аудиту реєстрації своїх активів. Народний депутат України Руслан Сидорович порівняв це явище з медициною, коли профілактику зробити набагато легше і дешевше, ніж проходити лікування хронічної хвороби. «Рейдери завжди плюють на закон і вириваються на два кроки вперед. Наздоганяти їх потім формальними законними діями буде набагато складніше, тому потрібно проводити щоденний контроль стану активів у реєстрі - чи через нотаріуса, чи через адвоката», - зазначив він.
Сергій Погребной, партнер юридичної фірми Sayenko Kharenko та голова правління АПКБУ, зазначив: «На жаль, за всі роки незалежності Україна так і не змогла позбутися такого ганебного явища як рейдерство. Хоча за останні роки загальна кількість випадків рейдерства у відсотковому співвідношенні знизилася, але вони стали більш витончені і суспільно небезпечні. Тільки за 10 днів квітня в пресі пройшли повідомлення не менше ніж про 15 випадків рейдерства. Тільки активна публічна позиція бізнесу, об'єднаного в громадські організації при професійній підтримці адвокатури, здатна змінити ситуацію в позитивну сторону».