03 грудня 2019, 12:46

Реформа тервідділень АМКУ: користь чи шкода?

Аргумент. Позиція. Ідея

Антимонопольний комітет України дав старт наступному етапу реформи своїх територіальних відділень. Зокрема, пропонується скорочення територіальних відділень до шести міжрегіональних, інші будуть діяти як відокремлені відділи без статусу юридичної особи (тобто без процесуальних повноважень).

Коментарі

27658059_904392096388596_6347352023474645746_n (1) Агія Загребельська, експерт, державний уповноважений АМКУ (2015-2019 рр.)

— Як це вплине на ринок, на економіку загалом?

— На жаль, потрібно констатувати, що таке рішення сприяє поділу регіонів України на пріоритетні, важливі та не важливі. Адже зрозуміло, що коли територіальне відділення як юридична особа, наприклад, розташовуватиметься у Дніпрі, то питання Полтавської області матимуть для нього другорядне значення, у порівнянні з Дніпропетровською.

Області, в яких залишаться «кастровані» осередки без статусу юридичної особи, будемо відвертими, фактично працюватимуть без присутності конкурентного відомства у своєму регіоні. Адже працівники подібних осередків, що вже доведено численними прикладами, не маючи повноважень приймати рішення, перетворюються на демотивований баласт. Як наслідок, навіть осередки будуть ліквідовані.

Це означає, що місцеві монополісти, комунальні підприємства та органи місцевого самоврядування, недобросовісні підприємці та змовники в більшій частині регіонів України завдяки рішенню про реформу де-факто отримали імунітет від антимонопольного переслідування. Навряд чи наша країна може собі дозволити розкіш так легковажно ставитися до розвитку та захисту конкуренції в регіонах. До того ж заради економії кількох тисяч гривень заробітної плати бухгалтера.

— Чи достатньо шести міжрегіональних відділень? Наскільки таке скорочення є доцільним, враховуючи, що, за статистикою АМКУ, 90% рішень приймали саме територіальні відділення, а також що кількість скарг постійно збільшується?

— Звичайно, недостатньо. Адже завдання територіального відділення — захищати конкуренцію в області та припиняти порушення у вигляді недобросовісної конкуренції, антиконкурентних дій органів влади, змов на торгах, зловживання монопольним становищем тощо в кожному місті області. В умовах нинішнього рівня монополізації економіки України для шести територіальних відділень це фантастика.

Для прикладу, у так званий «чорний список» АМКУ, куди потрапляють «тендерні змовники», у період з жовтня 2016 р. до 18.10.2019 р. загалом було внесено 1145 рішень щодо кожного окремого суб'єкта. З них 1038 рішень були прийняті територіальними відділеннями та 107 рішень — центральним АМКУ і Тимчасовою адміністративною колегією АМКУ. Тобто 91% справ щодо антиконкурентних узгоджених дій через спотворення результатів публічних закупівель розслідували обласні територіальні відділення. Окрім того, до огляду судової практики Вищого господарського суду України та Верховного Суду України з питань застосування законодавства про захист економічної конкуренції увійшло 638 постанов, 84% з яких є результатом роботи територіальних відділень.

Загалом, територіальні відділення були та мають залишатися руками АМКУ в регіонах, щоб саме вони розвивали та захищати конкуренцію на місцях. Це дозволило б центральному апарату зосередитися на досягненні стратегічних цілей та припиненні порушень з боку найбільш впливових монополістів держави.

— Чи не йде це в розріз з адміністративно-територіальною реформою, яка передбачає перенесення вектора прийняття рішень на місця?

— Так. Це суперечить спрямуванню на децентралізацію та негативно позначиться на економіці окремих регіонів.

Oleksandr Voznyuk Олександр Вознюк, партнер Asters

— Як це вплине на ринок, на економіку загалом?

— Я не бачу підстав для того, щоб говорити про якийсь потенційний вплив на економіку. Це більше питання оптимізації ресурсів та організації взаємодії в системі органів Комітету. Від цього не зменшуються завдання та функції, закріплені за Комітетом. Приклади міжрегіональної структури територіальних органів конкуренційного відомства є в інших країнах і вони виправдовують своє існування. Однак зараз складно оцінювати недоліки та переваги заявленої реформи, інформація про неї достатньо загальна. В будь-якому випадку потрібно враховувати, що якість виконання Комітетом своїх завдань залежить не лише від структури територіальних відділень, але й від тих пріоритетів і цілей, які вони перед собою ставлять.

— Чи достатньо шести міжрегіональних відділень? Наскільки таке скорочення є доцільним, враховуючи, що, за статистикою АМКУ, 90% рішень приймали саме територіальні відділення, а також що кількість скарг постійно зростає?

— На це питання неможливо однозначно відповісти. Є величезна неузгодженість між тим, чого хочуть та очікують від Комітету окремі громадяни, які пишуть тисячі скарг у територіальні відділення на відсутність гарячої води, на водоканали та ОСББ, на тарифи в маршрутках і т.д., а також, чого хочуть та очікують політики. Люди часто не знають, які функції має виконувати Комітет. У нас існує глобальне суспільне нерозуміння того, що існують інші органи, існують суди, існує система самоврядування, які повинні вирішувати безліч тих проблем, які замість них вирішує Комітет, тому щодо нього скаржаться.

Подивіться звіт 2018 р. — більше ніж 70% зловживань монопольним становищем у сфері ЖКГ та ПЕК. Однак, виконуючи функції за інших, він не може як слід виконувати свої, адже його ресурси не безмежні. Така ситуація, насамперед, є результатом багаторічного політичного популізму в нашій країні та політичної залежності Комітету. Тому реформу в системі територіальних відділень потрібно розглядати та реалізовувати як складову комплексної реформи, посилення акцентів на завданнях і пріоритетах діяльності Комітету, підвищення рівня обізнаності членів суспільства про роль та призначення Комітету, а також забезпечення гарантій незалежності Комітету.

Якщо ми хочемо, щоб Комітет і надалі лікував всі хвороби на місцевому рівні, тоді його навряд чи вистачить. Якщо ми хочемо, щоб Комітет став справжнім конкуренційним відомством і робив те, що має робити, тоді має вистачити.

— Чи не йде це в розріз з адміністративно-територіальною реформою, яка передбачає перенесення вектора прийняття рішень на місця?

— Я не бачу підстав так вважати. Не варто все зачісувати під один гребінець. Системи повинні створюватися такими, щоб вони були ефективними у досягненні своїх цілей. Адміністративно-територіальна реформа має свої причини та цілі. Вони відмінні від цілей діяльності Комітету, якщо ми говоримо про конкретні цілі, а не абстрагуємо їх до рівня добробуту суспільства.

229_1 Yaroslav Medvediev preferred (2) Ярослав Медведєв, радник AVELLUM

«Реформа територіальних відділень (далі — ТВ) Антимонопольного комітету України (далі — АМКУ) активно обговорювалася та планувалася впродовж кількох останніх років. З одного боку, цього вимагала бізнес-спільнота, а з іншого — керівництво регулятора чітко усвідомлювало, що наявна модель функціонування ТВ потребує суттєвого апгрейду. Насамперед, реформа спрямована на уніфікацію діяльності та правозастосовної практики ТВ як однорідних структурних одиниць системи органів АМКУ та центрального апарату АМКУ; збільшення ефективності роботи ТВ шляхом підвищення професійного рівня кваліфікованих кадрів; покращення координації взаємодії ТВ та центрального апарату АМКУ; вдосконалення адміністрування діяльності ТВ.

Загалом, реформа є конструктивною оптимізацією вже наявної системи, а не знищенням старої та побудовою нової «з нуля». Оскільки колишня модель з 24 територіальними відділеннями вже не відповідала сучасним умовам ведення господарської діяльності, то в результаті реформи ми очікуємо отримати покращену модель із новим інтерфейсом, а набір функцій є сталим та вже добре знайомим споживачу. Враховуючи експертизу чинного голови АМКУ, можна стверджувати, що запропонована нова модель системи ТВ є оптимально можливим варіантом для сьогодення.

На мою думку, реформа позитивно вплине на діяльність системи органів АМКУ. На практиці кількісне скорочення ТВ не передбачає зменшення ресурсного потенціалу регулятора, а спрямоване на підвищення якості антимонопольного регулювання, що надасть бізнесу довгоочікувану визначеність практики ТВ. Звичайно, шлях реформатора апріорі непростий і тернистий, а консерватори завжди піддаватимуть сумніву інновації».

42285038_1867816696634076_1838084567752245248_n Ольга Нечитайло, державний уповноважений АМКУ

«Конкуренція тисне на бізнес і стимулює його до активної самооптимізації. Чим ефективніше працює компанія, чим менш «роздуті» її видатки і тим більше виграє суспільство. Для органів влади аналогічним фактором тиску стає, по-перше, бюджетний процес, по-друге, - відповідальність, покладена на них державою. Саме ці фактори були першочерговими стимулами до реорганізації системи територіальних відділень.

У кожному обласному центрі залишається представництво АМК, тобто офіс із штатом людей, куди бізнес і споживачі зможуть прийти зі своїми проблемами і бути почутими. Єдина відмінність із старою системою - відтепер «центральних» офісів буде 6, а не 24. Проте, підкреслюю, кожне «центральних» відділень матиме безпосереднє представництво в споріднених регіонах. При цьому документообіг між цими структурами буде переважно в електронному вигляді.

Тобто, зміни, які ми впроваджуємо, не матимуть жодного негативного впливу на бізнес, оскільки він завжди зможе звернутись в АМК за захистом. Навіть навпаки, вони дозволять нам стати більш ефективними і швидше реагувати на всі виклики».

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати