Популярні матеріали

19 червня 2018, 18:53

Процесуальні кодекси в дії: проблеми та шляхи їх вирішення

З моменту набрання чинності оновленого процесуального законодавства та початку роботи Верховного Суду пройшло вже достатньо часу, щоб можна було виділити певні критичні точки, що потребують змін або ж допрацювань. З цієї нагоди сьогодні, 19 червня 2018 р., Асоціацією правників України спільно з Проектом ЄС «ПРАВО-JUSTICE» було проведено обговорення актуальних питань імплементації новел цивільного і господарського процесуального законодавства.

35488791_1718010568277244_4608281981967400960_o

На відкритті заходу Андрій Стельмащук, Президент АПУ, зазначив: «Вже пройшло півроку з того моменту, коли вступили в дію процесуальні кодекси і почав свою роботу Верховний Суд. Тому сьогодні ми проводимо першу зустріч в Києві, на якій будемо обговорювати такі питання: чи справдилися наші надії; які питання виникають в процесі застосування цих кодексів; що в цьому хорошого, а що, можливо, не дуже хорошого; як це буде далі розвиватись?».

Разом з цим Довидас Віткаускас, Координатор Проекту ЄС «Право-Justice», додав: «Ідея старту таких заходів була в тому, щоб з одного боку допомогти новому ВС, і з іншого – допомогти законотворцю покращити регулювання. Якими б не були спірними прийняті в минулому році процесуальні кодекси, вони будуть діяти. Тому для нас важливо зібрати інформацію про те, чи зрозуміли суди ті ключові меседжі й нові принципи процесу, які були закладені в кодексах, чи зможуть юристи-практики це застосовувати та чи досягають ці зміни своїх цілей».

Окрім цього пан Віткаускас наголосив, що стосовно всіх цих процесів проводиться моніторинг, результати якого потребують систематизації. З цією метою до кінця літа на основі встановлених проблем буде розроблений опитувальник, що буде надісланий широкому колу юристів-практиків для того, щоб встановити, що працює в реальності, а що ні. Отримана інформація буде передана як до ВС, так і Адміністрації Президента, Мін’юсту і т.д. для того, щоб ці проблеми вирішувались на законодавчому рівні.

Руслан Сидорович, народний депутат України, Голова підкомітету з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, акцентував свою увагу на тому, що певний час від великої кількості системних змін потрібно відпочити, проте потрібно дещо покращити те, що на практиці не працює. І разом з цим найближчим часом, за словами пана Сидоровича, очікується ще одна зміна – прийняття кодексу, що вирішить питання неплатоспроможності. «Цей кодекс докорінно змінює філософію банкрутства, що в подальшому може зачепити Господарський процесуальний кодекс України та Кодекс адміністративного судочинства України», – стверджує пан Сидорович.

35789908_1718009608277340_4287061420849233920_o

Зарубіжний досвід регулювання цивільного і господарського процесу в своїй презентації розкрив Жан Лагадек, адвокат, викладач Паризького Університету. З цього приводу Довидас Віткаускас прокоментував, що зважаючи на ті апеляційні і касаційні фільтри, що існують в європейських юрисдикціях, вважається доцільним певним чином обмежити абсолютність права на апеляцію та касацію задля зменшення кількості справ і як наслідок зменшення навантаження на суддів.

Справжня дискусія розрослася навколо теми електронних доказів. Так, за словами Володимира Ващенко, адвоката, партнера VB PARTNERS, судді досить часто не приймають такі докази до уваги. Водночас Олеся Дупляк, суддя Господарського суду міста Києва, зауважує що електронні докази є новелою для господарського процесу, тому не потрібно засуджувати суддів щодо обережного ставлення до таких доказів. В свою чергу Денис Бугай, партнер VB PARTNERS, впевнений, що років через 5 це взагалі не буде проблемою.

В контексті доповіді про нові правила юрисдикції Олег Маліневський, партнер EQUITY, також торкнувся такого питання, як створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності. «Попри можливу користь даного суду є певний небезпечний момент з точки зору теорії і можливо подальшого руху реформування по іншим юрисдикціям. Особливої специфіки між господарською, цивільною юрисдикцією і юрисдикцією Вищого суду з питань інтелектуальної власності немає. Тобто, якщо розглядати саму процедуру, то особливих відмінностей немає. Більше питань виникає щодо суб’єктного складу. Тому, зберігаючи такий підхід, ми можемо з часом отримати, наприклад: земельні суди, оскільки для економіки України земельне питання дуже важливе, фінансові суди тощо», – зазначає пан Маліневський.

Ще однією болючою темою є перші підсумки впровадження адвокатської монополії на представництво в судах. Нагадаємо, що представляти інтереси сторін у Верховному Суді та судах касаційної інстанції з 1 січня 2017 року можуть виключно адвокати; у судах апеляційної інстанції – з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції – з 1 січня 2019 року. Проте, з 1 січня 2018 року деякі суди першої інстанції вже вважають, що адвокатська монополія почала діяти і у них. З цього приводу Ірина Кобець, адвокат, Юридична група LCF, рекомендує знайти вже існуючу практику ВС, де зазначено, що якщо провадження у справі порушено до 30 вересня 2016 року, то представництво здійснюється без застосування монополії адвокатури до ухвалення остаточного рішення у справі.

Також досить часто виникають проблеми підтвердження повноважень представника. Повноваження мають підтверджуватись довіреністю або ордером, але на практиці в судів виникає дуже багато прискіпливих зауважень до представників, як це має оформлюватись. Так, наприклад, позиція Касаційного господарського суду полягає в тому, що довіреність має оформлюватись саме на адвоката, а не громадянина, тому що суд, на їх переконання, не повинен перевіряти чи дійсно така особа здійснює адвокатську діяльність. Також доречно вказувати в довіреності посилання на договір про надання правової допомоги. Окрім цього Олена Перцова, радник Aequo, назвала найбільш типові помилки при оформленні ордеру:

  • «Верховний суд України» замість «Верховний Суд»;
  • Відсутність даних про те, де саме адвокат має право представляти інтереси сторони.

Отож, застосування нових процесуальних кодексів, як ми бачимо, викликає багато дискусій з приводу того, як правильно, що правильно, як краще, а що взагалі заважає. Тому також було б доцільно об’єднувати зусилля адвокатського і суддівського корпусу для вироблення більш-менш усталеного бачення стосовно всіх цих питань.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати