KPMG — це не лише про податки. Продовжуючи серію заходів з актуальних питань для бізнесу, KPMG в Україні в цей раз вирішила зупинитися на актуальних питаннях для сфери фармацевтики, провівши 13 листопада 2019 р. Pharma day.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
«Хотілося, щоб Ви запам’ятали, що KPMG — це не лише податкові консультанти і юристи. У нас є велика група розробників, ми створюємо та впроваджуємо ІТ-рішення в різних сферах, у т. ч. у фармацевтиці та у галузі охорони здоров’я. Існують два пілотних проєкти, які стосуються формування вартості лікарських засобів на основі моделі «value based pricing», де вартість визначається не просто на класичних ринкових умовах, а в залежності від результатів, які приносить лікарський засіб тому чи іншому пацієнту в лікуванні його хвороби. Спілкуючись із нашими закордонними колегами, ми розуміємо, що сьогодні світ рухається саме в цьому напрямку», — наголосив під час відкриття заходу Сергій Попов, партнер, керівник відділу податкового та юридичного консультування, керівник сектора охорони здоров’я та фармацевтики KPMG в Україні.
Захід складався з двох блоків: юридичного та податкового. У першому блоці експерт проєкту Програми міжнародної технічної допомоги Агентства США з міжнародного розвитку USAID Томас Брок розповів про вихід препаратів-генериків на ринок та відрахування виробників оригінальних препаратів на користь виробників препаратів-генериків за відтермінування виходу на ринок останніх. Зокрема, вони торкнулися питання, на що впливає вихід на ринок непатентованих лікарських засобів (препарати-генерики) і як виробники намагаються цьому протистояти.
Катерина Орличенко, завідувач аналітичного сектору департаменту досліджень і розслідувань виробничої сфери, фармацевтики та ритейлу АМКУ, розповіла про внесок АМКУ в розвиток конкуренції на фармацевтичних ринках. В доповіді було висвітлено дії регуляторів та учасників фармацевтичних ринків, які можуть негативно впливати на конкуренцію, вжиті Комітетом заходи з адвокатування конкуренції. Також було презентовано аналіз стану втілення в життя протягом 2017-2019 років пропозицій, викладених у звіті Комітету за результатами комплексного дослідження фармацевтичних ринків за період 2014 – І півріччя 2016 року.
У свою чергу Людмила Лапчик, радник відділу надання юридичних послуг KPMG Law Ukraine, зробила огляд практики АМКУ на ринках фармацевтики. Зокрема, вона розповіла про кейс ТОВ «ФЗ Біофарма» (ПрАТ «Біофарма» до 2016 р.), де компанія, яка займала монопольне становище, застосовувала у рівнозначних договорах з оптовими покупцями лікарських засобів різні терміни відстрочення оплати. АМКУ визнало це зловживанням.
Тему нововведень в корпоративному комплаєнсі окреслив Ярослав Чекер, адвокат, радник відділу надання юридичних послуг KPMG Law Ukraine. Так, він розповів про вимоги, які були усунуті (вимоги щодо корпоративної структури та кількості учасників, ревізійної комісії, резервного фонду, співвідношення чистих активів і статутного капіталу), компетенцію органів (загальних зборів, наглядової ради, дирекції), особливості вступу і виходу із товариства, особливості здійснення значних правочинів і правочинів із заінтересованістю.
У податковому блоці експерти зупинилися на податкових питаннях фармацевтичного бізнесу, ТЦ, і податкових спорах в фарма секторі.
Не обійшли стороною експерти KPMG законопроєкт №1210, який викликає дуже багато дискусій. «Він передбачає багато нових правил, які так чи інакше можуть вплинути на ті бізнес-моделі, які використовуються в т.ч. і фарм бізнесом», - наголосила Анастасія Мосунова, менеджер, відділ міжнародного оподаткування KPMG в Україні. Серед іншого, цим законопроектом передбачається зміна правил, що стосуються постійних представництв, введення правил KIK, правил, які стосуються бенефіціарного власника, тесту основної мети тощо.
Ключовими факторами, що впливають на ціноутворення, Ганна Чеботарьова, менеджер групи трансфертного ціноутворення KPMG в Україні, назвала:
- обмежений період отримання прибутку до моменту закінчення патенту;
- ліцензування діяльності та реєстрація лікарських засобів;
- державне регулювання цін/націнки;
- контроль за собівартістю виробництва;
- суттєві витрати на НДР;
- значні витрати на маркетингову діяльність.
Про проблемні питання переходу на МСФЗ для фармацевтичного бізнесу розповіла Дарія Ломанцова, менеджер KPMG в Україні. Вона назвала проблемними моментами:
- неузгоджену термінологію ПКУ та МСФЗ (чи є резерв щодо очікування кредитних збитків резервом сумнівної заборгованості в розумінні ПКУ; як повинно кваліфікуватися договірне зобов’язання для цілей ПКУ);
- відсутність перехідних положень ПКУ щодо переходу на МСФЗ (можливе задвоєння доходів або витрат; питання дисконтування, «випадання» окремих витрат чи доходів для податкових цілей);
- відсутня можливість отримання роз’яснень від Міністерства фінансів України;
- практика трактування та документування окремих операцій (виплата покупцям бонусів, премій, знижок відповідно до умов угоди про купівлю-продаж);
- технічні питання (таксономія; подання проміжної звітності).
Питання податкових спорів висвітлили Лариса Антощук, старший менеджер практики з вирішення податкових спорів KPMG Law Ukraine, та Наталія Мусієнко, старший юрист практики з вирішення податкових спорів KPMG Law Ukraine.
«Як би ви не готували первинні документи, до вас можуть поставити питання і потім доводиться свою позицію в судах доводити і обґрунтовувати - незалежно від того, що обов’язок доказування лежить на податкових органах. Податкова вважає, що кожного року фарма недоплачує в бюджет, завдяки своїм моделям планування, 5-7 млрд грн. Вони їх шукають в імпортованому ПДВ, вважаючи, що не всі продукти мають бути імпортовані за пільговою ставкою, а також у завищених цінах при імпорті товарної продукції. При цьому вважають, що є з огляду на суми податкових донарахувань є підстави кваліфікувати ухилення від сплати податків», — зазначила пані Антощук.