Відповідно до норм цивільного та господарського законодавства власнику належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, які він може реалізовувати на власний розсуд. Власник має право на визначення юридичної долі свого майна, у тому числі й шляхом надання майна іншим особам, а також вилучення цього майна у відповідних суб’єктів. Водночас майно комунальної власності не може передаватися в оперативне управління підприємствам, установам, організаціям, які не були утворені відповідним органом місцевого самоврядування та не перебувають у його підпорядкуванні.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Про це повідомляє прес-служба Верховного Суду.
Читайте також: "Постанова КГС ВС щодо ефективності способу захисту прав та інтересів позивача".
Як встановили суди попередніх інстанцій, прокуратура міста Києва звернулася до суду з позовом до Київської міської ради про визнання недійсним її рішення "Про повернення приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва із сфери управління державних установ і організацій". Цим рішенням визнані такими, що втратили чинність, рішення Київської міської ради про передачу до сфери управління прокуратури міста Києва нежилих будинків та приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва. Також згідно з рішенням, яке оскаржує позивач у частині вилучення відповідного майна, нерухоме майно вибуло з управління Прокуратури міста Києва та закріплено за КП "Київжитлоспецексплуатація".
Велика Палата ВС зазначила, що поняття "сфера управління" використовується у випадку реалізації органами місцевого самоврядування, державними органами своєї компетенції, наділення відповідними повноваженнями інших органів, що уповноважені реалізовувати управлінські функції. Отже, передача майна до сфери управління не означає передачу певному суб’єкту відповідного майна на праві оперативного управління.
Як зазначають у ВС, у прокуратури право оперативного управління щодо спірних приміщень не виникло й не могло виникнути, незалежно від того, чи було воно зареєстроване, чи ні. ВП ВС звернула увагу на те, що нормами Закону України від 14 жовтня 2014 р. №1697-VII "Про прокуратуру", які кореспондуються з положеннями Закону України від 5 листопада 1991 р. №1789-XII "Про прокуратуру", що діяли на час прийняття Київською міською радою рішень про передачу прокуратурі нежилих будинків та приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва, передбачено, що місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування забезпечують розташовані на їх території органи та установи прокуратури відповідними службовими приміщеннями на умовах оренди.
Читайте також: "ОАСК відкрив провадження щодо обрання кандидатів на посаду членів ВРП".
У ВП ВС вважають, що відносини, які склалися між сторонами, виникли з приводу використання нерухомого майна комунальної власності. У таких відносинах Київська міська рада здійснює правомочності власника комунального майна, тобто не реалізує в цій частині владних управлінських функцій.
Так, за змістом статей 1, 2, 12 ГПК України (в редакції, чинній на час звернення з позовом до суду) з урахуванням приписів Закону України від 21 травня 1997 р. №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" справи у спорах, що виникають під час здійснення органом місцевого самоврядування повноважень власника комунального майна щодо його використання, підлягають розгляду за правилами господарського судочинства.