Податкові спори по операціях з іноземним елементом; відомі та невідомі методи попередження зловживань при застосуванні конвенцій про уникнення подвійного оподаткування («Конвенції»); імплементація Плану БЕПС; повернення надміру сплаченого податку на репатріацію; спори щодо трансферного ціноутворення – не повний перелік питань, які обговорювалися під час бізнес-сніданку «Податкові спори: операції з нерезидентами» із експертами відділу податкового та юридичного консультування компанії КПМГ в Україні. Модераторами заходу виступили експерти КПМГ в Україні: Олег Чайка, Директор; Лариса Антощук, Керівник практики вирішення податкових спорів; Анастасія Колібаба, Старший юрист.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Серед іншого експерти проаналізували основні знакові рішення українських таіноземних судів, які стосуються оподаткування операцій з іноземним елементом. Зокрема, справи стосувалися виплати дивідендів процентів, роялті на користь нерезидентів, виплати відсотків за фідуціарними кредитами, нарахування відсотків по кредитам без виплати, продажу активів через іноземні холдингові структури тощо. При цьому,експерти детально проаналізовали позицію податкових органів, платника податків та суду по кожній конкретній справі, та надали практичні рекомендації з питань оподаткування учасникам заходу.
Аналізуючи методи попередження податкових зловживань при застосуванні Конвенцій, експерти відзначили, що платники податків, юристи, податкові органи та суди часто не знають чи ігнорують базові принципиїх тлумачення. Так, Конвенції повинні тлумачитись із урахуванням їх мети та завдань, а саме: уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень (зловживань)при сплаті податків.
Такий підхід до тлумачення має позитивні сторони, оскільки в такому разі реальний бенефіціарний власник доходу матиме право на пільгову ставку податку при наявності Конвенції, навіть якщо безпосередній (номінальний) отримувач доходу не має такого права.З іншого боку,навіть якщо іноземний отримувач доходу є його бенефіціарним власником, Україна матиме право відмовити в пільговій ставці податку чи звільнені, якщо має місце зловживання правом враховуючи мету і завдання Конвенцій.
За словами експертів КПМГ, існує два підходи щодо зловживання правом при застосуванні Конвенцій: порушення внутрішнього права та порушення міжнародного права. В Україні фактично застосовується 2-й підхід, який ґрунтується на тлумаченні Конвенцій, враховуючи: назву і преамбулу Конвенції; коментарі ОЕСР до ст. 1 Модельної Конвенції; ст. 31-32 Віденської конвенції про право міжнародних договорів.
При цьому, експерти навели приклади такого тлумачення Конвенцій українськими судами.
Зокрема, розглядаючи справи про визнання іноземного отримувача доходу його бенефіціарним(фактичним) власником,судизазначають, що «фактичний отримувач доходу не має тлумачитися в вузькому, технічному сенсі, його значення слід визначати виходячи з мети, завдань міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, таких як «уникнення від сплати податків» і з урахуванням таких основних принципів, як «запобігання зловживання положеннями договору». Для визнання особи фактичним отримувачем доходу, така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але і, як випливає із міжнародної практики застосування угод про уникнення подвійного оподаткування, повинна бути особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу».
Серед методів попередження податкових зловживань згідно із Кроком 6 Плану БЕПС, який Україна зобов'язалась імплементувати у першу чергу, експерти називають наступні: нові формулювання назви і преамбули Модельної Конвенції; спеціальні правила щодо попередження податкових зловживань («LOB»); загальний принцип (правило) щодо попередження інших податкових зловживань («GAAR»/«PPT»).
Варто відмітити, що загальний принцип «GAAR»/«PPT» став частиною національного права чи судової практики багатьох держав і використовується для попередження податкових зловживань при застосуванні Конвенцій.
Що ж до загального принципу «GAAR»/«PPT» в Україні, то його своєрідне законодавче закріплення міститьсяупп. 14.1.231. ПКУ, яким дається визначення розумноїекономічної причини (ділової мети).Проте, окрім як углаві «Визначення» ПКУ, у жодному іншому з розділівтакий принцип не згадується. Тобто, ПКУ не містить вимог про необхідність дотримання принципу «ділової мети» та не встановлює відповідальностіза його недотримання.
Незважаючи на це, в українській судовій практиці, починаючи з 2007 року, почали застосовувати доктрину «ділової мети». Як ідеться в Листі ВАСУ від 2 червня 2011 року №742/11/13-11, про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: «отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб».
Експерти КПМГ відзначаютьмічають, що наразі ані законодавче визначення «ділової мети», ані судова доктрина «розумної ділової мети» в її нинішньому вигляді не можуть застосовуватися до Конвенцій. Такожвідсутня практика застосування доктрини «розумної ділової мети» податковими органами та судами для попередження податкових зловживань при застосуванні Конвенцій.
Утім, поряд з цим експерти впевнені, що Україна приречена на повноцінну імплементацію у податкове законодавство загального принципу «GAAR»/«PPT», і це є тільки питанням часу.