04.07.2018 р. Президент України публічно проголосив та 05.07.2018 р. передав на розгляд профільному комітету ВР України проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на виведений капітал.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Анна Гарбар,
помічник адвоката АО «СК ГРУП»
04.07.2018 р. Президент України Петро Порошенко вніс на розгляд Верховної Ради законопроект про податок на виведений капітал.
Президентський законопроект пропонує замінити «податок на прибуток» на «податок на виведений капітал», з огляду на значне зменшення значення податку на прибуток підприємств у формуванні дохідної частини бюджету країни. Головна відмінність полягає в кардинально іншому об’єкті оподаткування, тобто податок буде стягуватися не з прибутку, а із суми виплачених дивідендів та прирівняних до них платежів.
Насамперед, законопроект спрямований на спрощення правил податкового обліку на підприємствах, що передбачає зниження адміністративного навантаження на бізнес. Замість того щоб вимагати від підприємств розрахунку оподатковуваного доходу з використанням складних правил, президентський проект закону вводить новий підхід, де розрахунок фінансового результату для цілей оподаткування не має сенсу. А отже, сенсу буде позбавлена мінімізація оподаткування прибутку шляхом штучного завищення витрат та маніпуляцій зі збитками.
Підприємство не матиме потреби занижувати фінансовий результат, тому фінансова звітність може стати більш прозорою та привабливою для інвесторів і банків. Звітність подаватиметься платником податку лише в тому випадку, якщо у звітному періоді відбувалися операції, за які сплачується податок на виведений капітал.
Для іноземних інвесторів ново введення передбачає, що податкова ставка буде фіксованою – 15%, тоді як зараз податкове навантаження на компанії може становити до 25%. Водночас така зміна створює стимули для ділової та інвестиційної активності.
Незважаючи на переваги законопроекту про податок на виведений капітал, введення такого податку може призвести до значних втрат бюджетних доходів. Міністерство фінансів України та Мінекономрозвитку і торгівлі спільно з експертами підрахували, що у 2019 р. державний бюджет може втратити близько 25 млрд грн.
Для того щоб перекрити ці втрати, держава буде урізати бюджетні витрати або підвищувати інші податки, збільшувати акцизи. Таким чином, податкову реформу можуть перекласти на плечі споживачів. Наприклад, в Естонії, на чий позитивний досвід посилаються прихильники податку на виведений капітал, надходження в перший рік після податкової реформи скоротилися вдвічі. При цьому компенсатором там було скасування всіх пільг із ПДВ та значне підвищення штрафів.
Таким чином, відмова від оподаткування прибутку може дати потужний внутрішній імпульс для досягнення вищевказаних цілей, але багато що залежить від того, як буде реалізована ця ідея.
Михайло Гончарук,
адвокат, керуючий партнер Honcharuk and Partners
Введення податку на виведений капітал, напевне, є однією з найочікуваніших подій серед тих платників податків, які активно займаються податковим плануванням. Очевидно, це одна з найактивніших PR-кампаній, адже майже всі чули про прийняття податку на виведений капітал як про доконаний факт.
У мене виникають суперечливі думки щодо цього законопроекту. Я підтримую будь-які новації, спрямовані на спрощення адміністрування тих чи інших податків. В цьому сенсі податок на виведений капітал має спростити життя платникам податків. Однак не одразу і не всім.
Водночас варто звернути увагу на деякі аспекти законопроекту, які визначатимуть його практичне застосування:
- Податок на виведений капітал, на мою думку, неможливо запровадити з 01.01.2019 р., оскільки це порушує такий засадничий принцип податкового законодавства як стабільність – зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше ніж за 6 місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. До речі, аналогічна ситуація була з транспортним податком на «розкішні» автомобілі: саме завдяки порушенню принципу стабільності податкові донарахування оскаржувалися в судовому порядку.
- Господарські операції платників податків стануть ще більш «прозорими» для фіскалів: законопроектом передбачено кодифікацію всіх господарських операцій платників податку та їх автоматичне зіставлення у процесі контролю. ДФС продовжить рух у напрямку аналітичного контролю платників податків.
- Законопроект оперує поняттям «операції, прирівняні до операцій з виведення капіталу», до яких належить більшість господарських операцій, включаючи надання фінансової та благодійної допомоги.
- Основні різночитання у застосуванні податку на виведений капітал будуть пов’язані з визначенням звичайної ціни для операцій, прирівняних до операцій з виведення капіталу.
- Фіскальні органи, відповідно до законопроекту, отримають право в судовому порядку визнавати угоди суб’єктів господарювання фіктивними або удаваними для операцій, «які не було оподатковано в результаті їх документального оформлення в інший спосіб, що не призводить до оподаткування».
Цілком ймовірно, що останні два пункти стануть основним предметом податкових спорів між платниками податків та фіскальними органами. До того ж формулювання законопроекту залишають широке поле для довільного тлумачення та застосування, а це означає, що нудьгувати не доведеться.
Віта Форсюк,
керівник практики податкового права Jurimex
Запропонований Президентом України проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на виведений капітал (№8557) передбачає концептуальну зміну парадигми корпоративного оподаткування. Так, можна стверджувати, що ПнВК достатньо відчутно нагадує непрямі податки, оскільки об’єктом оподаткування по суті є не прибуток, а операції з виведення активів з обороту.
Цікавими є запропоновані авторами законопроекту спеціальні правила щодо запобігання уникнення від оподаткування. По-перше, на законодавчому рівні передбачається закріплення однієї із судових доктрин – переваги суті над формою. Якщо за результатами перевірки контролюючий орган виявив операції, які є об’єктом оподаткування, але які не було оподатковано в результаті їх документального оформлення в інший спосіб, що не призводить до оподаткування, контролюючий орган має право звернутися до суду про визнання угод фіктивними або удаваними. Лише у разі визнання судом правочинів удаваними та фіктивними відповідні операції підлягають оподаткуванню. Опосередкування процесу встановлення дійсної сутності операції необхідністю звернення до суду вбачається позитивним, оскільки значно обмежує можливість вільного трактування операцій платника з боку контролюючих органів.
По-друге, передбачається закріплення попереднього моніторингу – якщо платник здійснює операції, які є об’єктом оподаткування, з неплатником, він повинен вказати код такої операції у розрахункових документах. Порядок кодифікації затверджується Кабінетом Міністрів разом з Нацбанком, а порядок зазначення операцій у документах – Нацбанком. Далі установи передають інформацію до контролюючого органу в порядку, що буде встановлений Мінфіном за погодженням з Нацбанком. З пояснювальної записки вбачається, що цей процес буде автоматизований, що спрямовано на забезпечення прозорості адміністрування податку.
Проблемою, на яку вже звертали увагу в експертному середовищі, є співвдношення ПнВК і правил міжнародного оподаткування. У проекті зазначено, що для цілей застосування міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування податок на виведений капітал є подібним до податку на прибуток підприємств. Однак чи буде цього достатньо для нормального функціонування ПнВК в аспекті міжнародного оподаткування, яке зазвичай має справу з класичним податком на прибуток?