Електрона реєстрація кандидатів на посаду судді Верховного Суду нового зразка, оголошена 07.11.2016 р., добігає свого кінця. На офіційному веб-ресурсі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України постійно оновлюється інформація про чисельність осіб, що повідомили про намір взяти участь у відборі. Станом на 22.11.2016 р. кількість потенційних претендентів сягнула 1174 правники. Більшість з них, а саме 49 %, є професійними суддями. 22 % становлять адвокати, 14 % - науковці і 15 % - особи, що мають сукупний стаж роботи. Таким чином володільці мантій упевнено лідирують у конкурсній компанії, чого, як стверджують деякі фахівці, і варто було очікувати, адже мова йде про найвищу судову установу.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Курс на очищення
Не бажають погоджуватись із ситуацією, що склалася, реформатори та правники, які неодноразово висловлювали сподівання з приводу формування складу Суду з «людей не з системи». «Ви юрист чи науковець, - зазначається на Facebook-сторінці Реанімаційного пакету реформ, - і впевнені, що стара система судочинства не є ефективною, а рівень довіри до неї низький через недоброчесність, корумпованість і невідповідність європейським критеріям? Ви знаєте, як мають функціонувати суди? Тоді реєструйтеся на конкурс до Верховного Суду прямо зараз. Станьте творцями нових справедливих судів в Україні!».
«Чи продовжить Верховний Суд бути «беспределом», чи поверне людям справжню справедливість, залежить тільки від вас, - звертається до адвокатів на науковців на тому ж Facebook народний депутат України Світлана Заліщук. – Для того, щоб не повернути на посади старих суддів, проти яких ми з вами виступали на Майдані, треба самим податись на посади».
Активно долучились до закликів адвокатів та науковців і у Асоціації правників України, в рамках якої навіть був ініційований проект «Сприяння судовій реформі. Вибір суддів Верховного Суду». Метою ініціативи, як вказується на веб-ресурсі АПУ, є забезпечення максимальної ефективності, результативності та прозорості процесу відбору кандидатів на посаду судді до найвищої судової установи країни. Задля цього в Асоціації активно заохочують гідних представників юридичної спільноти до участі у конкурсі. Вчергове такі заохочення пролунали від президента АПУ Дениса Бугая у ході круглого столу «Новий Верховний Суд – нові можливості для юридичної спільноти». Підтримав заклики пана Дениса і член ВККСУ Станіслав Щотка, який представляє Комісію практично на всіх заходах, присвячених майбутньому конкурсу. Він переконаний у тому, що «низька явка» претендентів-не суддів обумовлена побоюваннями юристів не пройти відбір. Тим не менш, вважає пан Станіслав, як би не склались обставини, не проходження конкурсу не матиме для кандидатів жодних наслідків, а ось участь у ньому є честю для представників професійної спільноти.
Реєстрація без поспіху
Чому ж тоді здобувачі без мантій продовжують програвати у кількості своїм колегам-суддям?
Однією з причин деякі фахівці, з якими поспілкувалась «ЮГ», вважають те, що адвокати та науковці зайняли вичікувальну позицію, аби подивитись на те, чи багато осіб виявлять бажання взяти участь у конкурсі, та хто саме буде у їх числі. «Така позиція, зауважує інший член ВККСУ Андрій Козлов, - є заздалегідь програшною. — Далеко не всі юридичні фірми виграють рейтинги, але всі чомусь беруть у них участь. Конкурс — це змагання, це виклик, і у вас є всі шанси виграти».
Іншою причиною спеціалісти вважають зневіру, в тому числі і юридичної спільноти, у ефективність реформи. «Адвокати, - пише Олександр Ровенський на сторінці Facebook у коментарі до заклику від головного експерту з судової реформи РПР Михайла Жернакова, - дуже добре знають судову систему всередині. Можна хоч кожен день міняти суддів, а система таж сама. Тому і адвокатів не багато. Незалежність судді дуже легко перетворити в залежність. Що влада і робить».
«В умовах правового «беспредела», - пише інший коментатор – Євген Зембра під журналістським матеріалом, присвяченим зазначеній тематиці, - можна стати «безпрєдєльщіком», але не виправити ситуацію».
Відповідаючи на такі закиди, реформатори погоджуються із тим, що ситуацію досить важко назвати ідеальною. Проте, якщо до суду не прийдуть професійні та принципові фахівці, вона (ситуація) і надалі залишатиметься незмінною.
Об’єктивність під сумнівом
Наступна обставина, на яку звертають увагу правники-не судді – сумніви в об’єктивності конкурсу. Наприклад, завідувач кафедри кримінального права та кримінології КНУ ім. Т. Шевченко Петро Андрушко у коментарі для одного зі ЗМІ допускає, що у ВККСУ віддаватимуть перевагу не вченим, а адвокатам, хоча і зазначає, що стверджувати цього не може. А доцент факультету правничих наук НУ «Києво-Могилянська Академія», виконавчий директор Центру дослідження проблем верховенства права Володимир Сущенко вказує на негаразди із методологією оцінювання, розробленою ВККСУ. Так, науковець звертає увагу на необхідність визначення найнижчого рівня знань для усіх кандидатів, а не для кожного з них окремо, як це пропонується у ВККСУ.
Нагадаємо, раніше директор департаменту з питань професійної кваліфікації суддів та кандидатів на посаду судді секретаріату ВККСУ Тарас Нешик вже пояснював «ЮГ», що визначення результатів тестування відбуватиметься за допомогою критеріального методу. Цей метод полягатиме у наступному. Після завершення тестування збиратиметься група експертів з членів ВККСУ, яка, аналізуючи запитання конкретного тестового завдання, визначатиме вірогідність правильної відповіді для мінімально підготовленого судді Верховного Суду. Експертні оцінки приводитимуться до середнього значення, яке буде використовуватися для визначення результату «склав/не склав» або так званого «мінімально допустимого балу». Така практика визначення результатів іспиту, говорять у ВККСУ, притаманна оцінюванню інших сфер професійної діяльності в усьому світі.
Непокоїть пана Сущенка і підхід до психологічної перевірки претендентів, результат якої може варіюватись від найнижчої до найвищої оцінки. Однак і на це у Комісії дають цілком зрозуміле роз’яснення. «Ми говоримо про тест mmpi-2 (Міннесотський Багатоаспектний Особистісний Опитувальник. Версія 2), - зауважив під час одного з тематичних заходів А. Козлов. - Це багатошкальний тест, розроблений для поглибленої діагностики психологічних особливостей особистості дорослих людей. Він вперше був впроваджений 1940-му р. Зараз використовується 2-га версія, розроблена 1989-го р. Він має 128 шкал оцінки та 8 шкал валідності. Тобто, валідність – це перевірка того, чи був достатньо відвертим той, хто проходив цей тест. В принципі тест передусім визначає клінічний стан, він єдиний, який допускається у американській юрисдикції. Але завищенні показники по 10 критеріях, які там оцінюються, можуть означати, як клінічний стан, так і те, що особа перебуває в стані певного внутрішнього конфлікту. Саме цю особливість ми і використовуємо. Свого часу за цим тестом проводився добір до патрульної поліції, НАБУ, НБУ. І якщо буде затверджена методологія, адже такий тест має бути адаптований для конкретної професії, тобто деякі характеристики мають бути змінені, або посилені, то можемо говорити про те, що тестування завершиться успіхом і вдасться відсіяти тих осіб, які, навіть, будучи гарними професіоналами, тим не менш, не спроможні виконувати функції судді».
Найвагоміша причина
І нарешті, найвагомішою причиною зволікання, принаймні, адвокатів, фахівці, з якими приватно спілкувалась «ЮГ», вважають гроші. Тобто, пояснюють вони, фаховий правник доволі непогано заробляє і без мантії. І хоча майбутнім суддям (які матимуть науковий ступень) обіцяють заробітну плату у розмірі близько 185 тис грн із зростанням відповідно до зростання мінімальної заробітної плати, багато хто з адвокатів не вважає гру, вартою заходу. Спокуситись на щедру пропозицію, говорять експерти, можуть або дійсно принципові спеціалісти (яких наразі дуже мало), або ж ті, хто не спромігся заробити собі на життя своїми знаннями. А ось питання про те, чи потрібні останні у новому Верховному Суді, експерти воліють залишати відкритим.
Якби там не було, і правнича спільнота, і члени ВККСУ, і суспільство з нетерпінням очікують на початок конкурсу. У Комісії запевняють, що відбиратимуть найкращих. Але для цього кращі мають заявитись на конкурс. Скористатись нагодою бажаючі мають змогу до 25.11.2016 р.