09.11.2019 р. Президент України Указом №837/2019 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» зобов'язав Кабінет Міністрів України до 31.12.2019 р. розробити законопроєкт, яким передбачити позбавлення Міністерства юстиції України повноважень щодо прийняття рішень про скасування реєстраційних дій у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, а також скасування рішень про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень; виключно судовий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації у сферах державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, а також державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Коментар
Андрій Дацьків, адвокат, старший юрист «Алєксєєв, Боярчуков та партнери»
«Як випливає зі змісту Указу, така ініціатива спрямована на забезпечення прав та свобод людини й громадянина. Тобто закладається ідея посилення захисту права власності та корпоративних прав особи. Водночас варто зауважити, що запровадження ще у 2016 р. адміністративного порядку оскарження рішень, дій та бездіяльності державних реєстраторів було зумовлено негативною статистикою зловживань з боку суб'єктів владних повноважень у цій сфері. Зокрема, у кращому випадку – особу можна було в один момент позбавити відповідного права, а в гіршому – роздробити це право до такої міри, що пошук правильного судового способу захисту перетворювався на реальну головоломку (проблему, шляхів вирішення якої чинна судова практика могла і не мати). Тобто такі зловживання сприяли банальному рейдерству.
Звичайно, ніхто не скасовував судовий захист, закріплений у ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Однак річ у тім, що рейдерство із залученням державних реєстраторів ґрунтується на ефекті несподіванки. Таким чином, захист прав вимагає оперативного реагування. Як би не було вдосконалено судовий захист, але все одно це час, витрати, сторони, масштаби розгляду, юрисдикції та ін.
Для прикладу, нерухоме майно, яке за рішенням «чорного» реєстратора переходить до іншої особи, далі випадково технічно розділяється, входить до статутного фонду юридичних осіб, кілька разів у «законний спосіб» продається, обтяжується тощо. Як наслідок, в особи ст. 55 Конституції України перетворюється на десяток різних проваджень у різних юрисдикціях та різних судах (за підсудністю).
Окрім того, існує поняття судових «трендів». Особа, яка оскаржувала дію державного реєстратора, на третій рік розгляду може виявити, що «обрала неефективний спосіб захисту», оскільки «є спір про право» або, навпаки, «виключно процедурні аспекти». За цей час актив спустошують опоненти.
Подібні проблеми зумовили необхідність розробки альтернативного способу захисту – звернення зі скаргою до Міністерства юстиції України. Наразі ефективність такого способу полягає в чітких строках розгляду (45 днів), можливості зосередити увагу виключно на дотриманні процедурних аспектів діяльності суб'єкта владних повноважень, можливості оперативно внести зміни та виправити (поновити) записи у відповідних реєстрах, незалежно від кількості операцій, які проводилися з моменту першої незаконної дії.
Водночас зазначений адміністративний інструмент діє незалежно від судового захисту. З метою уникнення зловживань було встановлено низку запобіжників: не оскаржуються рішення щодо права, набутого на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір. Наказ Міністерства юстиції України оскаржується в порядку адміністративного судочинства, що дозволяє уникнути зловживань з боку контролюючого органу. Все це забезпечує ефективність захисту права особи.
Зрозуміло, що за період діяльності Міністерства юстиції України було чимало помилок, залишається низка неврегульованих питань нормативно-правового характеру, які потребують належного регулювання. Як наслідок, законодавець ґрунтовно працює над удосконаленням та посиленням захисту права власності (зокрема, варто врахувати останній «антирейдерський закон» від 03.10.2019 р. №159-IX). Також реформується судочинство.
Водночас, на мою думку, передчасно категорично виключати повноваження Міністерства юстиції України щодо розгляду скарг на державних реєстраторів, щонайменше допоки впроваджені пілотні реформи не доведуть свою ефективність і конкурентоспроможність у порівнянні з чинним апробованим адміністративним механізмом захисту права власності та корпоративних прав, внаслідок чого він стане повністю надлишковим».