Аутсорсинг та аутстафінг - відносно нові моделі найму персоналу, які можуть як полегшити робочі процеси, так і викликати значні проблеми з контролюючими органами. У чому різниця між аутсорсингом і аутстафінгом? Де слабкі місця аутстафінгових моделей? Що є тригером для перевірки? Висвітленню цих проблемних моментів було присвячено заняття в Правничій школі EBA-Asters із залученням експертів як із трудового, так і кримінального права.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Аутсорсинг чи аутстафінг?
Так, аутсорсинг має місце, коли компанія передає частину своїх завдань на виконання стороннім виконавцям на умовах підряду чи договору про послуги. Водночас аутстафінг - це набір працівників зі штату компанії-провайдера для виконання певних функцій всередині компанії.
Як пояснила радник Астерс Інеса Летич, у першому випадку важливим для замовника буде результат роботи, у другому – наявність людини на робочому місці і виконання нею обов’язків. За її словами, якщо різниця не така очевидна, слід проаналізувати ситуацію через призму таких питань:
- потрібні люди чи послуга (люди - аутстафінг, послуга - аутсорсинг);
- бізнес-підрядник (аутсорсинг) чи агентство зайнятості (аутстафінг);
- чи інтегрується працівник в організаційну структуру замовника (якщо так, тоді це – аутстафінг);
- працівник працює на одного замовника чи декількох (один - аутстафінг, багато - аутсорсинг);
- чи є якісь гарантії результату/якості виконаної роботи (якщо так, то це аутсорсинг, якщо ні – аутстафінг);
- чи використовується приміщення та обладнання замовника (якщо так, тоді це аутстафінг).
При цьому потрібно розуміти, що в моделі аутстафінгу працівник перебуває у трудових відносинах із компанією-аутстафером.
У чому проблема
Трендом останніх років є проведення перевірок щодо наявності на підприємстві неправильно оформлених працівників, адже за кожного такого працівника передбачаються суттєві штрафи (125 190 грн з 2019 р.). До того ж наявність працівників, що працюють по моделі аутстафінгу, посилює інтерес контролюючих органів до проведення перевірок.
За словами Сергія Гребенюка, партнера, керівника практики кримінального права Астерс, контролюючі органи й досі не розуміють, що таке аутстафінг, тому з пересторогою ставляться до таких структур як до спроб організації схем з фіктивної діяльності, ухилення від сплати податків чи відмивання доходів. Тому, обираючи контрагента, потрібно бути вкрай обережним. Зокрема, слід звертати увагу, яким чином працівник працевлаштований безпосередньо компанією-аутстафером. На практиці зустрчаються такі варіанти оформлення відносин, коли компанія-аутстафер:
- укладає трудові договори з персоналом та сплачує відповідні податки;
- укладає цивільно-правові договори із фізчиними особами та сплачує відповідні податки;
- залучає ФОП;
- жодним чином не оформлює своїх працівників.
«Найбільшу увагу привертають випадки, коли компанія-аутстафер укладає з працівниками, яких передає замовнику, не трудові договори, а цивільно-правові чи договори з ФОПами. Вкрай поганою ситуація є, коли відсутнє будь-яке оформлення», - зазначив радник Астерс Орест Стасюк.
Чому це погано? У ситуації, коли до замовника приходять із перевіркою, компанія-аутстафер може «відхрещуватися» від свої працівників внаслідок чого це повністю стає проблемою компанії, яку перевіряють.
Хто і що перевіряє
На стику кримінального і трудового права інтерес виникає у наступних правоохоронних і контролюючих органів: Генеральна прокуратура України, Служба безпеки України, прокуратура міста Києва, Державна фіскальна служба, Державна служба України з питань праці. За словами експертів, факторами, які впливають на рівень зацікавленості, є:
- модель співробітництва з компанією-аутстафером та рівень оформлення осіб;;
- предмет договору з компанією-аутстафером;
- обсяг наданих послуг та проведення розрахунків;
- скорочення чисельності (штату) працівників замовником;
- позиція компанії аутстафера при отриманні первинного запиту від перевіряючих;
- можливість доведення реальності послуг.
Виявлені проблеми правоохоронні органи аналізують під кутом таких статей Кримінального кодексу України: ст. 212, ст. 212-1, ст. 205, ст. 209, ст. 172.
То що ж потрібно робити замовнику?
- розуміти, на виконання яких робіт і на який строк потрібні робітники, і, виходячи з цього, використовувати модель аутсорсингу чи аутстафінгу;
- перевіряти компанії-аутстаферів на рахунок того, чи здійснює компанія діяльність у сферах не повязаних з працевлаштуванням (наприклад, трейдингом), та як працівники працевлаштовані;
- при укладанні договорів з компанією-аутстафером потрібно чітко прописувати, які саме працівники залучаються, на виконання яких робіт/функцій, на який строк, а також залишати гнучкі для себе умови можливості для перегляду певних умов;
- пояснювати працівникам, де вони юридично оформлені, хто є їхнім роботодавцем, хто виплачує їм заробітну плату, щоб у ситуації перевірки вони могли відповісти на ці питання і не підставити компанію-замовника;
- після різкого скорочення штату не наймати працівників через модель аутстафінгу, адже цей факт може зацікавити контролюючий орган.