21-22 травня INTAX FORUM вже традиційно об’єднав топ-менеджерів компаній, що працюють на глобальних ринках, та фахівців з супроводу міжнародних угод та операцій. Захід зібрав делегатів з більше ніж 20 країн.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Розпочався форум панельною дискусією на тему: «Комплексні трансформації: як бізнесу досягти успіху в епоху змін», яку модерувала Наталія Ульянова (Deloitte). Учасники дискусії Павло Рижій (Philip Morris Ukraine) Юрій Курмаз (Ukrtelecom JSC), Михайло Шелемба (Datagroup) шляхом плідного обговорення дійшли висновку, що трансформації в будь-якому разі необхідні українському бізнесу.
Результати передбачити важко, та якби це було легко зробити, інновації стали б напевно найбільш «хайповою» річчю в бізнесі. «Вже не можна не змінюватися. Не можна робити бізнес as usual. До того ж, здебільшого можливості приблизно у 10 разів перевищують витрати», - зазначив Павло Рижій.
«Якщо ви робите тільки ті кроки, результат яких можете точно прорахувати, то ваш бізнес довго не протягне. Конкуренти можуть зробити це саме», - додав Юрій Курмаз.
У підсумку всі погодилися, що до процесу трансформацій необхідно підходити комплексно і виважено, а також впроваджувати зміни поступово, розуміючи їх мету.
Основний меседж визначила наприкінці Наталія Ульянова: «Переформатувати український бізнес з нерезидентською пропискою та перетворити його на міжнародний бізнес з офісом в Україні!».
В рамках панельної дискусії «BEPS - початок нової епохи для бізнесу в Україні» експерти визначали, які виклики несе впровадження плану та як на них реагувати.
Розпочав дискусію Олег Котляр (INTEGRITES) - оглядом тих змін, які вже відбулися, і тих, які ще очікують бізнес. Він зазначив, що одним із елементів, який підштовхує зміни, є MLI Конвенція, яка передбачає одночасне внесення змін у всі конвенції про уникнення подвійного оподаткування.
Як відомо, Україна приєдналася до плану BEPS і взяла на себе зобов’язання виконати мінімальний стандарт, зокрема внести зміни до конвенцій. Поки що цього зробити не вдалося, тому Україна отримала попередження про ризик потрапляння в «чорний список» ЄС.
«Влада це розуміє і не готова допустити. Мінфін навіть випустив презентацію, в якій розписано, що Україна підпише і які зміни це тягне. Проте необхідно не тільки приєднатися, а й ратифікувати конвенцію до кінця цього року. А це достатньо радикально”, - зазначив пан Котляр.
На що ж це вплине?
Конвенція для України передбачає впровадження principal purpose test, за яким будь-яка компанія повинна мати певну ціль та виконувати функціонал, інакше ніяка конвенція не може бути застосована. Тепер замість того, щоб вирішувати все за допомогою документів, як було раніше, буде певний суб’єктивний тест: чи є необхідність в цій компанії, чи достатньо там працівників, щоб виконати функції, покладені на неї.
«Виникає також питання: яким чином застосовуватимуться пільги? Якщо дві держави не досягли домовленості, то конвенція не може бути застосована. Так, структурування ще не завершено, але ми розуміємо, що тест буде мати дуже серйозний вплив на бізнес. Вибору – змінюватися чи не змінюватися -немає. Є тільки необхідність прийняти рішення, як це зробити», - підсумував експерт.
За словами Лариси Антощук (KPMG), на сьогодні прийнято рішення у 213 справах про спори з ТЦУ, і вже можна робити висновки про певні їхні особливості. Першою є те, що з 2013 р. спорів по суті є тільки 5, всі інші - технічні. Також важливою рисою спорів з ТЦУ є їх висока вартість. Крім того, оскільки ця категорія спорів є відносно новою, то і бізнес, і суди тільки вчаться працювати з законодавством, яке дуже часто змінюється.
Пані Антощук стверджує, що правила, які регулюють ТЦУ, будуть трансформуватися і надалі. В підсумку вона визначила основні виклики, пов’язані з реалізацією плану BEPS , який пропонує прозорість грошових потоків, і відповідно зміну оподаткування міжнародного рівня:
- country by country reporting;
- автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки нерезидентів за міжнародним стандартом;
- зміна законодавства в цілому та локально;
- податкові органи все частіше і уважніше аналізують економічну суть операції, тобто її функціональну роль у трансакції або корпоративній структурі;
- необхідність у вмінні складати належну доказову базу, щоб захистити свої інтереси.
Геннадій Войціцький (Baker McKenziе) оцінив загальну картину на полі платників податків світу та висловив не надто втішну позицію щодо України. За його словами, те, що зараз відбувається, є«тотальним саботажем впровадження плану BEPS», а шанси ратифікувати MLI наразі–нульові.
Україна перебуває в зоні найвищого ризику потрапляння в цей «чорний список» ЄС, а парламентарі або не розуміють, або не задаються питанням про те, що це означає.
«Що таке «чорний список»? Це обмеження як для українського бізнесу, бізнесу з українським походженням, так і для ваших контрагентів в інших країнах світу. «Чорний» список передбачає, що ми можемо втратити ринки, до нас можуть бути застосовані вищі ставки податку на репатріацію, наші контрагенти можуть втратити право на бекап, і це лише частина проблеми. Я вважаю, що це дуже небезпечна гра, яку веде наш уряд, а також безвідповідальна поведінка щодо бізнесу», - зазначив він.
Геннадій порадив представникам бізнесу не впадати в крайнощі, а вдатися до аналізу, планувати щонайменше на середньострокову перспективу, а також намагатися передбачити, що чекає бенефіціарних власників у майбутньому.
Також на форумі обговорювалися питання залучення фінансування та інвестицій для розвитку бізнесу; відбувалися дискусії про те, як привести корпоративну структуру у відповідність до міжнародних стандартів; оцінювалися перспективи українських компаній на зовнішніх ринках та аналізувалися глобальні тенденції в оподаткуванні.