Штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних – питання, що не на жарт лякає бухгалтерів. Адже тут, якщо не встиг вчасно зареєструвати, маєш сплатити штраф. Що це за штрафні санкції і чому це питання останнім часом загострилося з’ясовували під час круглого столу: «Штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних», організованого KPMG в Україні.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
«За неофіційними даними, податковий орган зміг доопрацювати свою базу даних щодо аналізу інформації по зареєстрованих і незареєстрованих податкових накладних у кінці 2018 року. І власне, з 2018 року почалися перевірки, які закінчуються актами, і за результатами таких перевірок застосовуються штрафні санкції до платників податків на підставі ст. 120-1 ПКУ», - зазначила Лариса Антощук, керівник практики з вирішення податкових спорів KPMG Law Ukraine
Вона також нагадала, що до 31.12.2017 року діяла норма, яка звільняла від штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкові накладні, які не надаються платникам податків. Тобто законодавство містило формулювання, яке прямо звільняло від штрафних санкцій за вказаних обставин.
Чинна норма (ст. 120-1 ПКУ), на думку експертів, передбачає двозначне тлумачення. У цій нормі від штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних звільняються податкові накладні «що не надаються отримувачу (покупцю), складені на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою».
З аналізу судових рішень зрозуміло, що деякі суди першої і другої інстанції, за словами пані Антощук, читаючи цю норму, вважають, що є три випадки звільнення від штрафних санкцій. Це:
- податкова накладна, що не надається отримувачу (покупцю);
- складена на постачання товарів і послуг для операцій, які звільнені від оподаткування;
- складена на постачання товарів і послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою.
А що пропонує податкова? Мінфін у своєму листі у відповідь на запит ДФС № 709/4/99-99-15-03-02-15 від 03.03.2017 року розтлумачив цю норму таким чином, що є лише дві підстави для звільнення від штрафів: 1) податкова накладна, що не надається отримувачу (покупцю) і складена на постачання товарів і послуг для операцій, які звільнені від оподаткування; і 2) податкова накладна, складена на постачання товарів і послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою.
Натомість ціну питання для бізнесу важко визначити. За 2018 рік за інформацією Звіту Офісу великих платників податків санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних склали 66,6 млн грн (АПК і виробники підакцизної продукції - 8,67 млн грн, ПЕК і виробнича сфера - 17,7 млн грн, 40,25 млн грн).
«Здавалось би, сума невелика. 66,6 млн на всю економіку – ціна питання не настільки глобальна. Але нам здається, що ці цифри є не зовсім об’єктивними, оскільки ми знайшли судову справу одного з великих рітейлерів, і тільки в нього на одному підприємстві штрафні санкції, застосовані у грудні 2018 року за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних на неплатників сягають 112 млн грн», - наголосила пані Антощук.
В свою чергу, Наталія Блажівська, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, наголосила, що піднята дискусія зводиться до якості і чіткості законодавства, відтак доцільно працювати в частині обговорення його змін. В експертів була пропозиція щодо того, що при наявності колізій в законодавстві, всі неточності мають вирішуватися на користь платника податків.
Інна Таптунова, партнер КМ Партнери, стверджує, що потрібно дивитись на те, що може вчинити сам платник. Він не може самостійно зареєструвати податкову накладну, реєстрація лежить на стороні податкової. І на практиці виникає багато проблемних ситуацій, в тому числі несправний сервер податкової, коли платник податків фізично не може відправити цю накладну.
Більш того в ситуації, коли платник податків зробив помилку і не заплатив ПДВ, він має змогу виправитись протягом трьох років, сплативши штраф 3-5% від суми недоплати. Тоді як формальна затримка в реєстрації податкової накладної, яка по своїй суті не забезпечує сплату податків, карається у розмірі 10-50%. «Самі норми ПКУ свідчать про те, що цей штраф непропорційний скоєному і є по суті караючим механізмом», - зазначила вона.
За результатами круглого столу планується направити інформацію щодо проблемних питань до Мінфіну та профільного комітету парламенту. В експертів є сподівання, що це зможе вплинути на концептуальні зміни в практиці застосування штрафних санкції за такі дії.