Однією з найбільш популістичних тем в нашому суспільстві є антикорупційна реформа, оскільки всі можновладці обіцяють побороти корупцію, але значних зрушень в цьому питанні ще не помітно. Головним суб’єктом, який має протидіяти корупції та впроваджувати контроль за доброчесною поведінкою певного кола осіб, є Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). За результатами моніторингу, який проводився з грудня 2017 р. до червня 2018 р., стосовно того, чи ефективно НАЗК протидіє корупції, є певні підстави констатувати (це підтверджується звітом), що покладені на НАЗК функції виконуються не на задовільному рівні.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Звіт був презентований сьогодні, 12.07.2018 р. Захід проводився у межах проекту «Посилення громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади», який фінансує Європейський Союз.
На відкритті заходу Микола Хавронюк, член правління Громадського об'єднання «Центр політико-правових реформ», наголосив: «Потрібно привчати людей до доброчесності, як ми вчимо дітей користуватися ложкою і виделкою». За його словами, донині сферу діяльності НАЗК ніхто належним чином не досліджував.
Чому ж проводили цей моніторинг? Варто відзначити такі передумови: запобігання більш тяжким порушенням закону, недослідженість проблеми, прихованість інформації, початковий аналіз внутрішніх актів НАЗК, перші розвідки й перші прогнози, КпАП УРСР та ін.
З презентацією виступив Олександр Дудоров, доктор юридичних наук, професор. За результатами звіту, найбільші прогалини полягають у наступному:
- Недоотримання відповідних вимог щодо протоколювання, внаслідок чого матеріали повертаються із судів до НАЗК. Через це закінчуються встановлені строки для накладення адміністративного стягнення, що призводить до фактичної безкарності порушників;
- Відсутність однакової та усталеної практики судового розгляду у справах про адміністративні правопорушення (здебільшого ця практика формується судами першої інстанції). Також спостерігається нестача дієвих механізмів, які забезпечували уніфікацію тлумачення і застосування відповідних адміністративно-правових заборон;
- Недосконалість та невідповідність сучасним реаліям норм КУпАП (щодо притягнення до відповідальності осіб за правопорушення, пов’язані з корупцією). Тут пропонується ч. 2 ст. 294 КУпАП після слів «у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу» пропонується доповнити словами «та у справах про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією»;
- Незадовільний стан наукового забезпечення адміністративно-правової протидії корупції, а саме те, що мало публікації, де аналізувалася б судова практика, пов’язана із застосуванням статей КУпАП.
На НАЗК була покладена велика відповідальність та великі надії. Тож ті прогалини, які наразі існують, повинні бути заповнені, а отже, працювати ще є над чим.