26 березня 2019, 11:33

«Міжнародний кримінальний суд не зробить за нас нашу роботу», - Антон Кориневич

Школа права УКУ

Як Україна може реагувати на злочини, які вчиняються на Донбасі? Про це під час відкритої лекції у Києві розповів Антон Кориневич, кандидат юридичних наук, доцент кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Захід відбувся у рамках проекту UCU Rule of Law Lecture Series, який реалізовує Школа права УКУ за підтримки Програми USAID «Нове правосуддя». Нижче публікуємо короткі нотатки лекції.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Korynevych_Anton Наразі на Донбасі не вчиняється злочин геноциду, і це абсолютно доконаний факт. Разом з тим, є впевненість у тому, що на Донбасі вчиняються злочини проти людяності, а особливо воєнні злочини.

Як на це реагувати?

Варіант 1. Держава сама повинна гарантувати справедливість і правосуддя у цих справах.

Ніхто не прийде, не дасть чарівну паличку і не вирішить наші проблеми за нас. Держава Україна має обов’язок забезпечити відповідальність за скоєння злочинів на території українського Донбасу, і ніхто за нас цього не зробить.

Раджу Вам ознайомитися із дослідженням «Правосуддя на Сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації», яке є у відкритому доступі українською і англійською мовою.

Як працює правосуддя на Донбасі по категоріям «злочини проти людяності» і «воєнні злочини», здогадатися досить легко. Злочинів проти людяності просто немає у Кримінальному кодексі України, тому жодної справи Ви не знайдете. Воєнні злочини почали застосовуватися вже не тільки в органах слідства і прокуратурі, а і в судах. Вже є вироки щодо звинувачення фізичної особи у скоєнні таких злочинів.

Варіант 2. Міжнародний кримінальний суд (МКС).

Не зважаючи на те, що Україна наразі не ратифікувала Римський статут МКС, Україна визнала юрисдикцію МКС. У Римському статуті є цікаве положення пункту 3 статті 12, яке дозволяє державі, яка не ратифікувала Римський статут, визнати юрисдикцію цього суду щодо конкретної ситуації. Україна двічі це зробила. Перший раз щодо подій на Майдані, і там у нас є чітко встановлені межі часової юрисдикції. Другий раз Україна визнала юрисдикцію МКС щодо подій на всій території України, включно з Кримом і Донбасом, починаючи з 20 лютого 2014 року без фінальної дати. Це другий раз в історії МКС, коли держава визнала юрисдикцію з відкритою фінальною датою.

Що ми маємо на сьогодні?

Без ратифікації Римського статуту ми (держава Україна), по суті, вже погодилися на будь-які дії МКС щодо нас. Тобто всі зобов’язання вже на Україні, а привілеїв ми не маємо. І тому, якщо Ви зараз зайдете на сайт МКС, Ви побачите, що Міжнародний кримінальний суд здійснює попереднє вивчення, або ж попереднє розслідування ситуації в Україні. Щороку офіс Прокурора МКС видає звіт про діяльність попереднього вивчення. Останній з них вийшов 5 грудня 2018 року.

Є сподівання, що МКС зреагує на ситуацію в Україні належним чином і від попереднього вивчення перейде до розслідування, до видання ордерів на арешт і, відповідно, до суду. Але коли ми говоримо про МКС, ми завжди повинні пам’ятати, що Міжнародний кримінальний суд не зробить за нас нашу роботу, він не забезпечить абсолютне правосуддя. Він якщо візьме собі справи, то це буде, умовно кажучи, 10 справ. Це будуть справи тих, хто є головними можливими злочинцями. Він не буде розбиратися з сотнями справ, тому ці справи має брати на себе держава Україна.

Варіант 3. Можливі гібридні механізми.

Наприклад, створення палати щодо воєнних злочинів із залученням тих людей, які працювали колись у схожих ситуаціях в інших країнах. Або створення відповідної спеціалізації судів. Тобто якимось чином забезпечити, щоб у рамках судової системи України були люди, які працюватимуть із такими злочинами.

За посиланнями Ви можете ознайомитися із відеозаписом та матеріалами лекції, а також залишити пропозиції та відгук про проект UCU Rule of Law Lecture Series. Цей захід став можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Нове правосуддя».

UCU Rule of Law Lecture Series – це серія лекцій від провідних американських, європейських та українських правників, присвячена актуальним викликам і проблемам у галузі забезпечення верховенства права, правосуддя та справедливості. Проект «Підвищення обізнаності правничої спільноти України щодо сучасних викликів верховенства права через організацію та проведення серії юридичних лекцій Українського католицького університету «Правовладдя» реалізовує Центр верховенства права Школи права УКУ за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми «Нове правосуддя» у співпраці з Асоціацією правників України та мережею правових клубів PRAVOKATOR. Інформаційний партнер проекту – Юридична газета.

Погляди автора не обов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку або уряду Сполучених Штатів Америки.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати