21 серпня 2019, 17:23

Митний реєстр: бути чи не бути?

Аргумент. Позиція. Ідея

Нещодавно у Facebook серед фахівців виник гарячий спір щодо того, потрібний чи ні Митний реєстр об'єктів права інтелектуальної власності. З одного боку, митники, які впевнені в неефективності такого інструменту, а також у тому, що це сповільнює переміщення товарів через кордон та шкодить бізнесу. З іншого боку, побоювання, що зі скасуванням цього реєстру кількість контрафакту на ринку України лише збільшиться.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Коментарі

Тарас Кислий Тарас Кислий, партнер практики інтелектуальної власності та ТМТ АО Arzinger

— Яку функцію у запобіганні обігу контрафактної продукції виконує Митний реєстр об'єктів права інтелектуальної власності?

— Митний реєстр дозволяє призупинити імпорт або експорт товарів та надає можливість втрутитися власнику відповідних прав інтелектуальної власності (наприклад, вжити заходів для знищення підробок, провести примусове перемаркування товару або іншим чином врегулювати конфлікт).

— Які підводні камені має скасування митного реєстру?

— Основний негативний наслідок — це негайне збільшення підробних та найчастіше низькоякісних товарів на ринку України, які без проблем проходитимуть митницю. Існує чимало способів потім відловлювати підробки вже всередині країни, але всі такі способи більш затратні в часі, вимагають більше ресурсів і не дозволять ефективно вирішити проблему. Звичайно, виникає аспект порушення міжнародних зобов'язань України та санкції, які не забаряться.

— Чи можливо його скасувати, не порушуючи міжнародних зобов'язань і домовленостей?

— Щонайменше, це буде прямим порушенням Угоди ТРІПС та Угоди про асоціацію з ЄС. Наразі навіть важко спрогнозувати всі негативні наслідки, які може потягнути скасування митного реєстру, що може викликати ефект доміно з лавини санкцій.

— Яка система боротьби з контрафактом може виявитися більш ефективною?

— Боротьба з контрафактом — це поєднання багатьох інструментів: митний реєстр, суди, поліція тощо. Кожен з цих інструментів можна і потрібно вдосконалювати. Однак без митного реєстру система боротьби буде серйозно розбалансована. Потрібно не скасовувати митний реєстр, а усувати недоліки в його роботі, які всім давно відомі, але вже багато років «не на часі» в порядку денному законодавця.

— Така ідея має більше плюсів чи мінусів?

— Єдиний гіпотетичний плюс від скасування реєстру — це припинення так званого «патентного тролінгу» на митниці. Однак у такому випадку він просто буде реалізовуватися через інші інструменти (наприклад, через поліцію чи суд). Натомість мінуси навіть важко переоцінити — від валу контрафакту до міжнародних санкцій з іміджем неандертальців у питаннях інтелектуальної власності.

Кравчук Анна Кравчук, партнер АО «Синергія», адвокат, патентний повірений

— Яку функцію у запобіганні обігу контрафактною продукцією виконує Митний реєстр об'єктів права інтелектуальної власності?

— Митний реєстр — це своєрідний оптичний приціл, який дозволяє митникам сфокусуватися на контрафакті. Завдяки митному реєстру митні органи ефективно таргетують ризикові групи товарів та імпортерів, тому що саме в митному реєстрі є інформація про правовласників, об'єкти інтелектуальної власності, групи товарів, законних імпортерів, ознаки контрафактного товару, а також у деяких випадках про виробників та імпортерів контрафакту. Внаслідок достатньо ефективної роботи митного реєстру контрафакт почав ввозитися контрабандою або мімікрувати під look-alike.

— Які підводні камені має скасування митного реєстру?

— Відсутність митного реєстру означає наповнення внутрішнього ринку офіційно ввезеним контрафактом.

— Чи можливо його скасувати, не порушуючи міжнародних зобов'язань і домовленостей?

— На щастя, для правовласників — ні. Адже Україна ще у 2008 р. на підставі Угоди ТРІПС взяла на себе зобов'язання прийняти процедури для призупинення митного оформлення товару, щодо якого є підозра у контрафакті, а Угодою про асоціацію з ЄС закріпила ці зобов'язання, детально ідентифікувавши, які товари є контрафактними.

— Яка система боротьби з контрафактом може виявитися більш ефективною?

— Активна співпраця правовласника з митними органами — це крок номер один, який забезпечується через роботу митного реєстру. Наступний крок розгалужується на декілька: якщо імпортер визнає порушення — спрощена процедура знищення контрафактного товару; якщо опирається — судовий захист. На внутрішньому ринку боротьба з контрафактом можлива лише через належну роботу поліції, а це поки що залишається мрією. Тільки комплексний підхід (прикордонники та митниця — на кордоні, поліція — всередині країни) забезпечить ефективну боротьбу з контрафактом.

Боротьба з контрафактом на митному кордоні ведеться в більшості країн світу. У Звіті Європейської комісії від 27.09.2018 р. наводиться важлива статистика за 2017 р. Затримані контрафактні товари на митних кордонах країн ЄС оцінюються у понад 580 млн євро. Найбільш популярними товарами для підробки є продукти харчування (24%), іграшки (11%), цигарки (9%), інші товари (9%) та одяг (7%). Країни, з яких товар потрапляє в ЄС: Китай і Гонконг для мобільних телефонів та аксесуарів; Республіка Молдова для алкогольних напоїв; США для інших напоїв; Туреччина для одягу; Індія для лікарських засобів. Така статистика доводить необхідність співпраці правовласника та митних органів саме на кордоні.

— Така ідея має більше плюсів чи мінусів?

— Беззаперечно, скасування митного реєстру призведе до неконтрольованого наповнення внутрішнього ринку контрафактом, а також до економічних та соціальних втрат.

МІДубинський Михайло Дубинський, керуючий партнер «Дубинський і Ошарова»

— Яку функцію у запобіганні обігу контрафактної продукції виконує Митний реєстр об'єктів права інтелектуальної власності?

— Свого часу митний реєстр був запроваджений з метою запобігання потраплянню контрафактної продукції на територію України. На практиці схема взаємодії правовласника з митними органами виглядає таким чином. Торговельна марка «А» була внесена до митного реєстру. Товар, що містить торговельну марку «А», перетинає митний кордон України. Призупинення митного оформлення відбувається в тому випадку, якщо митне оформлення здійснюється неуповноваженою особою, тобто неофіційним імпортером/експортером, який був внесений правовласником у митний реєстр. Митний орган повідомляє представника правовласника торговельної марки «А» про призупинення митного оформлення товару. Представник правовласника повідомляє останнього про неавторизований імпорт чи експорт продукції, що містить торговельну марку «А». Проаналізувавши отриману інформацію (повідомлення митного органу про призупинення, фотографії продукції та інші супровідні документи), правовласник визначає, чи є така продукція оригінальною, чи вона контрафактна. У разі встановлення правовласником контрафактності товару, що містить торговельну марку «А», до митного органу має бути надана ухвала суду про призупинення митного оформлення товару. На це у правовласника є 10 днів (строк може бути продовжений ще на 10 днів).

Приблизно так це працює в інших країнах світу. Насправді, питання полягає не в митному реєстрі, а в тому, щоб зробити його роботу максимально ефективною. Необхідно чітко усвідомлювати, що митний реєстр має бути механізмом боротьби з контрафактом. Не варто плутати контрафакт з паралельним імпортом, який по суті є імпортом оригінального товару, правомірно придбаного за межами України, який ввозять в Україну неофіційні імпортери правовласника. Зрозуміло, що паралельний імпорт також не завжди влаштовує правовласника. Не будемо приховувати, що правовласники намагаються боротися з паралельним імпортом, у тому числі за допомогою митного реєстру. Проте питання щодо паралельного імпорту має бути вирішене спочатку законодавчо, зокрема, шляхом закріплення законодавчого положення про принцип вичерпання прав на торговельні марки, який застосовується в Україні.

— Які підводні камені має скасування митного реєстру?

— На мою думку, скасування митного реєстру призведе до ускладнення боротьби з контрафактом, якого на українському ринку чимало. Звісно, будуть порушуватися права інтелектуальної власності правовласників, однак права споживачів також потраплять до зони ризику. Відсутність ефективного механізму боротьби з контрафактом на митному кордоні може спричинити втрату зацікавленості в українському ринку з боку великих іноземних компаній.

— Чи можливо його скасувати, не порушуючи міжнародних зобов'язань і домовленостей?

— Звичайно, ні. Україна, підписавши Угоду про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) та Угоду про асоціацію з ЄС, взяла на себе зобов'язання щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності правовласників на митному кордоні. Скасування митного реєстру сьогодні, коли Україна перебуває в євроінтеграційному процесі, призведе щонайменше до запитань з боку наших західних партнерів, а також може бути розтлумачене як порушення взятих Україною на себе зобов'язань. Окрім того, митні реє стри існують у багатьох країнах світу. Практика зупинення контрафакту на митному кордоні є достатньо усталеною. Знову ж таки, питання не в реєстрі, а в ефективності боротьби за його допомогою з порушенням прав інтелектуальної власності.

— Яка система боротьби з контрафактом може виявитися більш ефективною?

— Система боротьби з контрафактом за допомогою митного реєстру довела свою ефективність в інших країнах світу. Якщо говорити про Україну, то нам необхідно вирішити низку питань, які впливають на таку ефективність. Зокрема, що ми зупиняємо — контрафакт чи будь-яке порушення прав інтелектуальної власності (куди потенційно може потрапити паралельний імпорт); який принцип вичерпання прав інтелектуальної власності застосовується в Україні; достатність строку для подання митному органу судового рішення про призупинення митного оформлення товару (у строки, встановлені чинним митним законодавством України, це майже нереально); які об'єкти права інтелектуальної власності ми вносимо в митний реєстр; плата за внесення; відшкодування витрат тощо.

— Така ідея має більше плюсів чи мінусів?

— Наразі ідея ліквідувати митний реєстр виглядає емоційною та необдуманою. Все ж таки варто зосередитися на вдосконаленні його роботи, що призведе до того позитивного ефекту, якого ми очікуємо від Митного реєстру прав інтелектуальної власності.

Tatiana Yushchenko Тетяна Ющенко, адвокат, співкоординатор напрямку IP litigation АО Sayenko Kharenko

— Яку функцію у запобіганні обігу контрафактною продукцією виконує Митний реєстр об'єктів інтелектуальної власності?

— Якщо говорити мовою законодавця, то митний реєстр був створений з метою сприяння митних органів правовласникам у захисті їхніх прав інтелектуальної власності під час митного контролю товарів, що переміщуються через кордон нашої держави (ст. 397 Митного кодексу України). Отже, основна функція митного реєстру зводиться до запобігання появі на ринку контрафактних товарів. При цьому роль реєстру не потрібно недооцінювати або переоцінювати, оскільки це лише інструмент. Його можна порівняти зі скальпелем: в руках вмілого хірурга життя пацієнта буде збережене, а недбале поводження з цим інструментом може відняти життя або нанести суттєву шкоду здоров'ю пацієнта.

Своєрідним підтвердженням цьому слугують результати щорічного опитування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, яке проводив Інститут економічних досліджень та політичних консультацій у кінці 2018 р. Поряд з проблемою недосконалого законодавства в роботі митниці було виділено проблеми недостатньої прозорості діяльності, корупції та хабарництва, а також непрофесійності персоналу. Це свідчить про комплексний характер проблематики неефективності роботи митних органів, які не можна зводити лише до недостатньої дієвості митного реєстру.

— Які підводні камені має скасування митного реєстру?

— Для відповіді на це запитання продовжу медичну аналогію: в хірурга відняли скальпель, але чи зникла від цього хвороба у пацієнта? Очевидно, що ні, адже не зникла потреба в отриманні лікування. Звісно, замість оперативного втручання можна запропонувати медикаментозне лікування, але з такою глобальною хворобою як контрафакт розраховувати на ефект плацебо не доводиться. Спеціальний реєстр об'єктів інтелектуальної власності ведуть митні органи більшості цивілізованих країн світу, всі країни Європейського Союзу, США та Канади. Це надає правовласникам можливість вчасно виявляти порушників та вживати відповідних заходів.

Наразі у митний реєстр України за заявами правовласників внесено понад 3,5 тис. об'єктів інтелектуальної власності. Безальтернативне скасування цього інструменту призведе до збільшення частки контрафактних товарів на ринку, змусить правовласників витрачати значні кошти та зусилля для пошуку правопорушників. Також постраждають пересічні споживачі. Лише вдумайтеся, згідно з даними управління ЄС та Організації економічного співробітництва і розвитку, торгівля контрафактною продукцією становить приблизно 460 млрд євро в усьому світі. Без митного реєстру Україна ризикує стати своєрідною ямою, до якої будуть звозити неякісні піратські товари. Це жодним чином не сприятиме відродженню національного товаровиробника, який не зможе конкурувати з дешевою і часом небезпечною альтернативою.

— Чи можливо його скасувати, не порушуючи міжнародних зобов'язань і домовленостей?

— Варто зауважити, що ідеяпро скасування митного реє струв Украї ні не нова та має своїх при-хильників. Обґрунтування ідеї єди-не — існування реє стру в нинішньо-му незмінному вигляді спричиняєбільше зло вживань, ніж прино-сить користі. Як правило, у подіб-них заявах наводяться поодинокі«нещасливі митні пригоди». Однак,на жаль, не наводяться жодні данікомплекс них досліджень для мож-ливості порівняння цих величин.З огляду на зазначене, навряд чидоводиться сподіватися на мож-ливість переконання міжнародноїспільноти в унікальності або особливій винятковості українського митного кейса та виправданості відхилення від курсу гармонізації національного законодавства з європейським у питаннях щодо митного реєстру.

— Яка система боротьби з контрафактом може виявитися більш ефективною?

— Відповідь закладена у питанні — системна. Лише діючи системно, можна подолати проблему контрафакту в нашій державі. Потрібно не епізодично, а послідовно запроваджувати сучасні митні процедури та методи, вдосконалювати наявні механізми та інструменти. Кожен правник, який хоча б раз зіштовхувався з роботою в митному реєстрі, маючи можливість залишити відгук у віртуальній книзі скарг та пропозицій, клопотав би про його діджиталізацію. На практиці виникає низка питань, пов'язаних з кожною дією митних органів на шляху сприяння правовласникам у реалізації прав інтелектуальної власності: від вилучення товару в розріз з інтересами правовласника до проблеми знищення контрафактного товару, митне оформлення якого призупинене. Якісний аналіз нинішньої ситуації та розробка системних змін до митного законодавства з подальшим обговоренням із залученням широкого кола фахівців дозволить віднайти шляхи вирішення проблеми та перейти від імітації боротьби з контрафактом у реальний наступ на правопорушників.

Ортинская Марія Ортинська, керуючий партнер IPStyle, патентний повірений

— Які підводні камені має скасування митного реєстру?

— Сьогодні до митного реєстру внесені торговельні марки відомих українських та іноземних заявників. Як правило, основна мета внесення до митного реєстру — відстежити та зупинити контрафакт. Додаткова мета — документальне підтвердження факту експорту чи імпорту продукції з порушенням прав інтелектуальної власності.

Окрім того, завдяки реєстру можна отримати інформацію про країну виготовлення контрафакту або країни експорту-імпорту. Звичайно, компанія може не вносити торговельну марку до реєстру і самотужки відстежувати офлайн- та онлайн-точки продажу контрафакту, боротися з кожним, хто вроздріб продає таку продукцію. Однак наскільки це доцільно? Скільки ресурсів (часу і коштів) має витратити правовласник на таку боротьбу? Чи не буде він змушений підвищити ціни на цю продукцію (тобто перекласти фінансове навантаження на споживача)? Ймовірно, що так.

Навіть більше, поглянемо на міжнародні зобов'язання щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності, які взяла на себе Україна. Скасування в один момент реєстру через існування патентних тролів або маніпулювання на митниці щонайменше негативно вплине на репутацію нашої країни. З одного боку, Україна демонструє відкритість до іноземців, до залучення інвестицій, а з іншого — показує свою нестабільність та непрогнозованість.

Однак реформи потрібні. Ми маємо чимало проблем з митним реєстром, проте скасування реєстру призведе до наводнення України ринком контрафакту, послаблення України з позиції залучення інвестиції, а також до ускладнення боротьби правовласників з виробниками та розповсюджувачами контрафакту.

бенатов Данило Бенатов, партнер Бюро «ДР. Еміл Бенатов та Партнери»

— Яку функцію у запобіганні обігу контрафактною продукцією виконує Митний реєстр об'єктів права інтелектуальної власності?

— Сьогодні митний реєстр є доволі дієвим механізмом виявлення контрафакту у вантажах, що офіційно (підкреслюю — офіційно) перетинають митний кордон України. Необхідно розуміти, що контроль більшості вантажів на митниці здійснюється за супровідними документами. Лише в тому випадку, коли у митників є певні сумніви щодо вмісту вантажу, його відкривають та оглядають. Тому вказаний митний реєстр не є панацеєю у боротьбі з контрабандою.

Противники реєстру наводять приклади, коли патентні тролі реєстрували права на вішаки для одягу і таким чином блокували імпорт одягу на цих вішаках. Дійсно, спроби подібних атак відбуваються достатньо часто, але все, що може зробити троль, — це затримати вантаж на термін від 10 до 20 діб, а далі він повинен звернутися до суду. Звичайно, якщо троль «серйозний», то ця обставина його не зупинить. Однак без митних процедур у тролів є чимало можливостей для зловживань правом. Окрім того, існує низка запобіжних заходів для боротьби з тролінгом, які добре відомі патентним повіреним.

— Які підводні камені має скасування митного реєстру?

— Я вважаю, що бізнес втратить дієвий механізм, який захищає права добросовісних учасників ринку, а інвестиційна привабливість України у світі значно знизиться.

— Чи можливо його скасувати, не порушуючи міжнародних зобов'язань і домовленостей?

— Як асоційований член ЄС Україна має низку зобов'язань, засвідчених відповідною Угодою про асоціацію, в тому числі щодо захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності на митному кордоні. На мою думку, скасування митного реєстру суттєво зашкодить репутації нашої держави, передусім, серед наших європейських партнерів.

— Яка система боротьби з контрафактом може виявитися більш ефективною?

— Рецепт простий, хоча утопічний в наших умовах — боротьба з корупцією на митниці. Окрім того, потрібно популяризувати знання про захист прав на об'єкти інтелектуальної власності у широких колах громадськості (зокрема, серед молодих та амбітних управлінців, які вже найближчим часом почнуть керувати державними інституціями). На жаль, рівень правової культури у цій царині бажає кращого.

— Ідея скасувати митний реєстр має більше плюсів чи мінусів?

— Безперечно, більше мінусів.

208156208176208188209131208189209143 Олександр Мамуня, партнер AEQUO, патентний повірений

«Сучасний світ розвивається, зокрема, завдяки інтелектуальній власності та процесам глобалізації. Щоб забезпечити сталий розвиток світової економіки та економік окремих країн, майже всі держави світу домовилися надавати правову охорону інтелектуальним активам. Задля цього юридичним та фізичним особам-власникам прав інтелектуальної власності держави надають у розпорядження низку державних інструментів та органів: патентне відомство, суди, правоохоронні органи, антимонопольний комітет, митницю тощо. Таким чином уряди країн демонструють свою адекватність, а також надсилають інвестору меседж, що вони цінують інтелектуальну власність, що в країні створені звичні для цивілізованого світу безпечні умови ведення бізнесу, що в економіку країни можна вкладати гроші.

Україна не є винятком із зазначеного правила. Ми приєдналися до низки фундаментальних міжнародних угод у галузі торгівлі та інтелектуальної власності. В нашому законодавстві передбачений базовий набір інструментів захисту прав інтелектуальної власності. Інше питання — наскільки вправно цей інструментарій працює і чому саме так. Одним з таких інструментів є митний реєстр об'єктів інтелектуальної власності, який вважається загальноприйнятим у світі ефективним засобом боротьби на митному кордоні з імпортом та експортом контрафакту. Адже набагато ефективніше зупинити партію підробок під час перетину кордону, ніж потім безкінечно виловлювати підроблені товари в роздрібній торгівлі всередині країни.

Митного реєстру об'єктів інтелектуальної власності немає лише у кількох країнах світу (Албанія, Аруба, Барбадос та Ангілья). Непогана компанія, але краще до неї не приєднуватися. Окрім того, наразі неможливо скасувати митний реєстр без порушення міжнародних зобов'язань України.

Керівник митниці нещодавно прокоментував: «Я отримав статистику роботи цього сумнозвісного реєстру і досі шокований. Потрібно взагалі його скасовувати». Однак якщо з'ясувати причини невисокої ефективності роботи реєстру в Україні, стане зрозуміло, що проблема полягає в роботі митниці. До речі, безрезультатна багаторічна боротьба з контрабандою має аналогічні причини. Отже, висновок має бути інший — вдосконалити роботу митниці, провести роботу над власними помилками, а не скасовувати митний реєстр, повертаючи Україну в середньовіччя та публічно надаючи інвесторам дивні сигнали, які їх відлякують».

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати