Асоціація правників України спільно з Індустріальним Телевізійним Комітетом 21 листопада у Києві провели конференцію, присвячену медіаправу.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
В рамках дискусії члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, народні депутати, представники правоохоронних органів та юристи-практики обговорили поточні проблемні моменти у галузі та плани на майбутнє.
Традиційно конференцію відкрила панельна дискусія «Саміт регуляторів».
Уляна Фещук, заступник Голови Національної ради України з питань телебачення, окреслила найактуальніші проблеми сьогодення у галузі, а саме:
- прозорість медіавласності, (чинний закон не є недосконалим і на сьогодні проблематично визначити кінцевого бенефіціарного власника ЗМІ та отримати підтверджувальні документи, що він дійсно є власником);
- дотримання ЗМІ встановлених державою квот на європейський продукт і квоти на мову
Вікторія Сюмар, Голова комітету з питань свободи слова та інформаційної політики, підкреслила, що важливо ухвалювати такі закони, які містять дієві механізми їх виконання. Норми про мовні квоти не повинні сприйматися так, ніби їх необов’язково виконувати.
Окрім цього, народні депутати розказали про стадію підготовки Закону України «Про аудіовізуальні послуги», а також проблеми подання його на розгляд до ВРУ.
«Ми, як комітет, стали заручниками бажання «почути кожного», тому робота просувається нелегко. Наша мета, як законодавців, в тому, щоб закони не заважали, а, навпаки, допомагали. Нема єдності в галузі, є різні погляди гравців про те, що саме має бути в законодавстві», - підкреслив Григорій Шверк, член Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики.
Валентин Коваль, член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, доповів про нову інтернет-платформу на сайті Національної ради з питань телебачення і радіомовлення для подачі інформації про власника ЗМІ. Положення про дану платформу зараз погоджується в Мінюсті, і вже із січня 2018 року можна буде нею користуватися.
Також учасники конференції мали можливість обговорити проблемні моменти судової практики із захисту честі та гідності і спростування недостовірної інформації.
Юлія Семеній, партнер «Asters», зазначила, що в медіагалузі обов’язково має бути дотримано баланс між приватним та суспільним, правом на інформацію її законних власників, тих, хто цю інформацію створив, тих, хто є її володільцем, та правом на доступ до інформації. Відповідно, кожен має право вільного одержання інформації та в той же час має обов’язок подавати інформацію достовірно та коректно.
На тій частині конференції, де висвітлювалося питання розвитку національного кіно- та телевиробництва, учасники дійшли до досить скептичних висновків. Без внесення відповідних змін до Бюджетного кодексу України не варто сподіватися на великий поступ у цій галузі. А вносити такі зміни законодавець не поспішає.
Завершальна секція «Регулювання реклами» включала доповіді «E-privacy в ЄС, або куди бігти українському digital-ринку?», яку представляла Ірина Лисенко (Publicis One) та «Реклама товарів особистої гігієни: що нового?», з якою виступили Олена Андрієнко та Людмила Кузьменко (Publicis One).