15 травня 2019, 18:02

Kyiv Law&Traide Forum: чи є майбутнє для трейдингу в Україні?

«Сучасний світ змінив правила гри, відтепер головна цінність - час». Керуючись цим правилом, Асоціація адвокатів України розробила новий формат, що об'єднає світи корпоративних юристів, адвокатів, фінансистів та бізнесменів, - Kyiv Law&Trade Forum.

Дискусійна панель форуму розпочалася з ключових новацій валютної лібералізації. Керівник проектів та програм Департаменту відкритих даних НБУ Емал Бахтарі зазначив: «Ми презентували нашу ідеологію валютної лібералізації, приділивши багато уваги саме тому, що викличе найбільшу складність для роботи банків із клієнтами (комплаєнс-контроль). Ми продовжуємо підвищувати ліміти або зменшувати зобов’язання, а також впроваджувати ті кроки лібералізації, які плануємо найближчим часом анонсувати. Експортери та імпортери - це реальний бізнес, який сплачує податки, створює робочі місця, тому для бізнесу, який надає економічне зростання країні, ми маємо зняти обмеження ВВП у першу чергу».

На його думку, обмежень, що залишилися для експортерів та імпортерів, на сьогоднішній день замало. Вони не є критичними, адже існували завжди, окрім дивідендів. За словами пана Бахтарі, на сьогодні ліміт на репатріацію дивідендів підвищено до 12 млн євро на місяць: «Чесно кажучи, цей ліміт обмежує дуже малу кількість великих компаній, власниками яких є іноземці. Сам факт наявності сapital сontrol  трішки лякає інвесторів».

Також Емал Бахтарі назвав обмеження, яке й досі існує для експортерів, - заборона купувати валюту на кредитні кошти. За його словами, зняття такого обмеження значно підсилює кількість коштів, які виходять на валютний ринок і тиснуть на курс. Наразі це також у пріоритеті разом з дивідендами.

«Ситуація з експортними надходженнями та інвестиціями іноземців на сьогоднішній день складається позитивно. Це видно по курсу. Можу сказати, що економічні передумови сприяють для того, щоб і надалі знімати обмеження. Те саме стосується експортерів - з 1 березня рівень обов’язкового продажу зменшений з 50% до 30%. Наша мета - прибрати і ці 30%. За статистикою, звичайно, експортери продають значно більше, - зауважив спікер. - Надалі ми будемо лібералізовувати і знімати більш технічні деталі, наприклад, кредитування нерезидентів у гривні. Сподіваюся, що НБУ також дійде до менш пріоритетних питань - повністю дозволити як фізичним, так і юридичним особам вільно інвестувати за кордон без обмежень. На сьогодні діють ліміти для юридичних осіб - 2 млн євро на рік, для фізичних осіб - 50 тис. євро на рік. Проте дякуючи новому законодавству, непотрібно отримувати ліцензію ні фізичним, ні юридичним особам, адже встановлено ліміт, якого має бути достатньо».

Крім цього, пан Бахтарі зазначив, що нещодавно у НБУ презентували дорожню карту планів на майбутнє. Серед них - допуск фінансових компаній на міжбанківський валютний ринок, який надасть можливість цим компаніям здійснювати онлайн-купівлю-продаж іноземної валюти, яку наразі мають лише банки.

Що для цього потрібно? За його словами, по-перше, необхідно надати більш свободи та дій для всіх учасників валютного ринку; по-друге, повинна бути загальна стабільність у країні, потік експертної виручки. «Крім цього, є обов’язкові законодавчі фактори: для фінансових компаній, обов’язковим є проект закону про спліт», - розповів Емал Бахтарі.

На думку керуючого партнера АО «Дмитрієва та партнери» Ольги Дмитрієвої, іноземні інвестиції - це потужний фактор, який стимулює розвиток бізнесу в Україні. Тому вона звернулася до спікера з питанням: коли НБУ застосує міри для того, щоб покращити ситуацію в країні, адже ні для кого не секрет, що впродовж останніх 5-и років інвестиції практично відсутні? На її переконання, війна - це лише один із факторів - 10%, що заважає, а 90% - недосконала судова система, в т.ч. і валютні обмеження, що вважаються результатом НБУ.

У відповідь Емал Бахтарі зауважив: «У НБУ розуміють, що інвестиційна привабливість - це мета номер один, до якої маємо прагнути. Мене особисто тішить опитування іноземних інвесторів, які здійснюються щороку Європейською Бізнес Асоціацією та іншими організаціями. Якщо валютні обмеження у 2016 р. були на 3-му місці, то на сьогоднішній день вони вже вийшли за перший десяток, тобто вже майже не заважають. Для нас пріоритети - зняти обмежені дивіденди, а також можливість купувати вільно валюту».

За словами представника Нацбанку, НБУ - один із ініціаторів щодо запровадження протидії плану BEPS в Україні: «Цей законопроект був розроблений разом із Міністерством фінансів та поданий ще у 2016 р. до ВРУ. Там він застряг на рівні комітету. На жаль, за неприєднання до BEPS відсутні санкції, адже це б дуже стимулювало парламентаріїв. Реалізація BEPS не подобається великій кількості як українським, так і закордонним компаніям, адже потрібно буде показати контрольовані іноземні компанії, мінімізувати трансфертне ціноутворення, розкрити бенефіціарних власників. Взагалі деофшоризація - це основа основ українського бізнесу в цілому. Постають питання: «Хто за це буде голосувати?», «Хто захоче платити податки, демонструватии всі свої статки?». Звісно, коли є тиск ззовні, такі речі легше запровадити, тому що ризик потрапити в халепу змушує бути чесним».

На переконання Емала Бахтарі, якщо Україна не реалізує план BEPS, то просто потрапить до «чорного» списку, а цим, на жаль, нікого не здивуєш. «Я сподіваюся, що зовнішній тиск - критика дій влади, кадрові зміни - більше простимулює почати реалізовувати ці механізми. Насамперед це питання до парламенту», - переконаний він.

У свою чергу Ярослава Савастєєва, керівник контрольно-правового департаменту ЄБА, підтвердила, що Європейська Бізнес Асоціація дійсно складає рейтинги стосовно бар’єрів, які існують для інвесторів, та поліпшення інвестиційної привабливості України. «Тут не можна не відзначити роль НБУ в позитивному контексті, оскільки після 2018 р. Нацбанк і валютна лібералізація були саме тою позитивною рушійною силою, яка констатувалася рядом інвесторів, які є членами Асоціації. Незважаючи на той турбулентний період, який спостерігався у 2014-2015 рр, коли були застосовані суттєві обмеження для бізнесу, бізнес розумів потребу таких кроків, які були націлені на стабілізацію макроекономічної ситуації», - розповіла пані Савастєєва.

На її думку, в ЄБА розуміють, що існують кроки, які потрібно зробити; від чого ще можна відмовитися; чого немає в європейських країнах. Це і купівля валюти без прив’язки до контрактних зобов’язань, і відсутність продажу валюти. Проте, за словами Ярослави Савастєєвої,  в будь- якому випадку європейські бізнес-асоціації дивляться на валютну лібералізацію, як на одну із базисних речей в Угоді про Асоціацію. Це вільний рух капіталів, національний режим доступу до фінансових послуг, коли і на території України, і за кордоном надаватимуться послуги у фінансовому секторі, не маючи інститутоаналізованої структури.

Позитивним моментом вона назвала те, що в одному зі свіжих рейтингів незалежність НБУ виділена як один із пріоритетів. На думку бізнесу, якщо його незалежність буде порушена, це матиме негативний вплив на всю ситуацію в Україні.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати