Минулого року всі святкували прийняття Кодексу з процедур банкрутства і дискутували на тему, яку саморегулівну організацію потрібно створювати. Тепер 20 листопада була створена Національна асоціація арбітражних керуючих, обране її керівництво, затверджено статут і кодекс етики арбітражного керуючого. Що ж робити далі, обговорювали сьогодні, 22 листопада 2019 р., на V форумі з конкурсного права, організованого Асоціацією правників України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Ірина Сербін, партнерка Ario Law Firm, голова Комітету АПУ з конкурсного права, програмна координаторка форуму, висловила свою вдячність за підтримку цієї традиції (збиратися і обговорювати майбутнє конкурсного права), адже ця підтримка дає гарний поштовх рухатися вперед.
Президент Асоціації правників України, партнер VB PARTNERS Денис Бугай підкреслив, що форум став не просто майданчиком для обміну думками, адже, активна участь АПУ п’ять років тому і проведення таких заходів допомогло у становленні Національної асоціації арбітражних керуючих. «Вибори до Асоціації пройшли. Наразі треба об’єднатися і рухатися вперед, відстоювати інтереси професії й отримувати ще більше прав на самоврядування, адже лише за самоврядуванням буде майбутнє», - наголосив він.
У свою чергу Руслан Сидорович, партнер Ario Law Firm, відмітив, що за останні роки було дуже багато тектонічних змін: з’явилася така професія, як приватний виконавець, змінилася філософія виконання судових рішень, потім було прийнято Кодекс із процедур банкрутства, змінена філософія банкрутства юридичних осіб, з’явився інститут банкрутства фізичних осіб, а також юридично оформлена Національна асоціація арбітражних керуючих як єдина саморегулівна організація. За його словами, новел є чимало і ще більше роботи попереду. «Але вже зараз можна говорити про результати роботи за новими правилами. Сталося так (як завжди всі чекали), що закон не запрацює, а коли запрацював, то у всіх виникла паніка», - резюмував він.
Зі сторони міжнародних донорів ситуацію прокоментував Арне Енгельс, міжнародний експерт Проекту ЄС «Право-Justice». За його словами, незважаючи на невелику кількість правозастосовчої практики, в деяких питаннях закон не є чітким. «Існує декілька статей, які я взагалі не розумію, як потрібно інтерпретувати. Також виникають нові труднощі через перехідні положення, в яких нечітко виписані строки», - розповів пан Енгельє.
Те, що кодекс виявився не таким простим, як здавалося спочатку, підтвердив і Сергій Жуков, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. «Коли тривала робота над ним, все здавалося просто, але коли його почали застосовувати, з’ясувалося, що є чимало прогалин у тому, як його застосовувати», - наголосив він.
За словами пана Жукова, цим кодексом законодавець певним чином відійшов від повної регламентації всіх процедур, тобто дав можливість як суду, так і арбітражним керуючим застосовувати норми на власний розсуд, розуміючи, що вони мають бути застосовані нормально, доброчесно і без зловживань. Тобто це певна свобода у застосуванні правових норм, яка викликає безліч питань у суддів.
Разом з цим він проаналізував стан, що передував введенню кодексу в дію. З’ясувалося, що наразі на розгляді в судах знаходяться 3369 справ, із них за ініціативою кредиторів 2407 справ, за ініціативою боржників - 962 справи. Тобто ініціатива у банкрутстві є за кредиторами, а не за боржниками.
Також цікава інформація була про те, на яких процедурах знаходиться більшість підприємств, які були боржниками. Так, розпорядження майном боржника - 406 боржників, закінчилися мировою угодою - 46, санація боржника - 154, ліквідація банкрута - 2769. Тобто 82% підприємств ліквідовується.
Крім цього, пан Жуков зробив висновок, що закон про відновлення платоспроможності мав ліквідаційний характер, і висловив сподівання, що з новим Кодексом ситуація зміниться. Проте він відкреслив, що головне, щоб зміни, які вносяться до кодексу, обговорювалися, оскільки останній ще не набув чинності, а вже було внесено кілька суттєвих змін.
Водночас Олексій Соболев, директор ДП «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ», запевнив, що з їх сторони вже все готово для продажів майна збанкрутілих осіб. «У нас вже розпочато 120 аукціонів, і лише 9 арбітражних керуючих скористалося цією процедурою. Майже всі аукціони призначені на кінець листопада, але вже вчора стався перший успішний аукціон, і ми бачимо, що все це працює», - сказав пан Соболев.
Про те, що не всі розуміють суть цього закону, доповів Тарас Тарасенко, народний депутат України. Так, за його ініціативою при Мін’юсті була створена робоча група, яка відповідатиме на питання, як застосовувати кодекс.
«Дуже багато часу витрачається на розробку змін до законодавства, але при підготовці змін потрібно бути виваженими, тут не потрібно поспішати. Наразі в робочій групі йдуть дискусії щодо підготовки змін у перехідні положення. Це робиться для того, щоб розділити момент у тому, які справи переходять на розгляд, а які залишаються за старим законом. Вже місяць працює новий кодекс, і багато справ вже перейшли на положення нового кодексу», - зазначив Юліан Хорунжий, старший партнер Ario Law Firm.
Пан Сидорович зробив висновок, що справжні реформи не бувають не болючими. «Реальні зміни - це завжди боляче, це завжди серйозний виклик. Але потрібно ставити питання, чи потрібно змінювати цю сферу регулювання, чи все нас влаштовує, як воно було. Минулий стан справ, кількість ліквідацій, відсоток повернення, кількість боргів, які не повертаються, - вони не задовільні. Тому тут потрібно рухатися вперед»,- наголосив він.