12 квітня 2019, 19:38

ІТ-право: що на часі?

Які дані потребують захисту, як їх захистити і хто буде винен, якщо щось піде не так, обговорювали сьогодні, 12.04.2019 р., на конференції з ІТ-права, яка була організована Асоціацією правників України за підтримки Міжнародної асоціації правників.

IT-conf 2

Перша сесія заходу була присвячена викликам, які перед людством ставлять нові технології. Анурак Бана, головний юридичний радник відділу правової політики і досліджень в IBA, розповів про інтернет речей*

Викликами в даному сегменті він назвав питання кібербезпеки, хто є власником даних та хто і за що несе відповідальність. Стосовно кібербезпеки пан Бана розповів про рекомендації від Міжнародної асоціації правників, що були розроблені саме для юристів на основі стандартів захисту проти кібератак. (з цими стандартами можна ознайомитися тут).

Натомість Дарія Брашкіна, юридичний керівник у регіонах СНД Microsoft (Німеччина), виступила з доповіддю про штучний інтелект. За її словами, машини все більше наближаються до показників людей, що лякає і водночас захоплює. Відтак завданням юристів стає розробка керівних положень діяльності цих систем, адже в залежності від того, які принципи людина закладає в його роботу, це вона в результаті й отримає. І головне - це звести можливу шкоду від продукту до мінімуму. Для цього в Microsoft існують 6 принципів, що являють собою певний кодекс етики чи «клятву Гіпократа» для розробників, де основне гасло - «Не зашкодь». Принципи, що лежать в основі цього кодексу, наступні:

- справедливість - при розробці технологій ШІ у розробників не має бути упередженості (на зразок расизму, шовінізму тощо);

- надійність і безпечність - потрібно перевіряти дані, які розробники вкладають у штучний інтелект, і шукати проблеми;

- захист даних - коли створюється ШІ, він має відповідати вимогам закону і не порушувати правила захисту даних;

- інклюзивність - врахування потреб різних представників суспільства (для людей з інвалідністю тощо);

- прозорість;

- підзвітність, тобто визначення, хто має бути відповідальним. За словами пані Брашкіної, люди мають бути підзвітні за те, що робить ШІ, оскільки його розробляють.

IT-conf

У свою чергу Берум Каюм, партнер Kayum & Demir Attorney Partnership (Туреччина), зупинилася на темі права на забуття. Тут суперечливим моментом є співвідношення права на забуття і свободу слова, свободу медіа тощо. Для того, щоб видалити інформацію з мережі (змусити Google або Facebook це зробити), ця інформація не повинна бути важливою для суспільства.

На прикладі деяких країн, де застосовувалося право на забуття, пані Каюм пояснила, що існують ситуації, коли видаляється інформація про злочинців, які вже відбули покарання, для того, щоб у них була можливість почати нове життя. Проте якщо ця інформація була важливою для суспільства або стосувалася вбивства відомої особи, то заявникам було відмовлено у проханні на право на забуття.

Крім цього, на заході підіймалися теми стосовно кібербезпеки, GDPR, фінтеху, функціонування єдиного цифрового ринку тощо.

*Інтернет речей - концепція мережі, що складається із взаємозв'язаних фізичних пристроїв, які мають вбудовані сенсори, а також програмне забезпечення, що дозволяє здійснювати передачу і обмін даними між фізичним світом і комп'ютерними системами, за допомогою використання стандартних протоколів зв'язку.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати