Сьогодні у Києві відбулася Х конференція корпоративних юристів, яку організувала Асоціація правників України. Перша сесія стосувалася обговорення ключових новацій в законодавстві, що вплинули на роботу бізнесу та його юридичних департаментів, зокрема, адвокатської монополії. На запитання модератора Вадима Медведєва, партнера AVELLUM, член Правління Укрсоцбанку Ростислав Матяш зазначив, що його юристи завчасно отримали адвокатські свідоцтва, оскільки до адвокатської монополії готувалися, а вона не була сюрпризом для правової спільноти.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Ярослав Яровий, старший юрист DLA Piper, торкнувся питань судової реформи. За його словами, з прийняттям нових процесуальних кодексів впорядкувалися питання компенсації витрат на правову допомогу. Він зупинився на кількох важливих новелах, привнесених процесуальними кодексами:
1) подання стороною до суду попереднього розрахунку витрат, які вона понесла та збирається понести (ст. 124 ГПК);
2) забезпечення витрат на адвокатів. За його словами, ст. 125 ГПК несе механізм боротьби з недобросовісними позивачами. «Зобов’язати позивача внести за депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування витрат відповідача на професійну правову допомогу», - йдеться в статті, яку презентував у своїй доповіді пан Яровий.
Також спікер навів приклади нових принципів судочинства за новими кодексами: принцип співрозмірності витрат на правову допомогу (ст. 126) та принцип пропорційності (ст. 15).
За словами Ярослава Ярового, суди вважають своїм правом визначати час, необхідний для написання документів; виключати час, витрачений на очікування засідання та відправку документів; визначати необхідну кількість адвокатів для ведення справи.
Крім цього, спікер торкнувся питань електронного судочинства. За його словами, це гарний механізм для підвищення ефективності роботи системи. Переваги е-суду: подання документів онлайн, швидке отримання повісток й неможливість ухилення від вручення, участь в засіданнях в режимі відеоконференції, електронний документообіг між судом та учасниками процесу, знижка 20% на судовий збір та ін. Недоліками, за його словами, є: технічні неполадки, кібербезпека, людський фактор, відсутність відповідальності за ухилення від реєстрації обов’язкових учасників.
Керівник юридичного департаменту PepsiCo в Україні Вікторія Огриза розповіла про перші результати застосування нового Закону про ТОВ. За її словами, вона спочатку не розуміла, чому цьому закону приділяють так багато уваги. Наприклад, закону про бухгалтерський облік та закону про аудиторську діяльність не приділялося стільки уваги, хоча вони, на переконання спікера, також впливають на корпоративне управління.
Загалом закон про ТОВ інхауз характеризує як позитивний. Вона зупинилася на питаннях впливу закону на роботу міжнародної компанії. «Ми виходимо із того, що якщо ти не можеш чогось змінити - адаптуйся», - зазначила пані Огриза. Позитив закону є в тому, що він зрозумілий для великого бізнесу та надає можливість спрощення статуту.
Водночас для компанії спікера гарною новелою виявилося, що не потрібно вказувати юридичну адресу підприємства, а от один нюанс закону вилився в додаткові бюрократичні процедури для PepsiCo - отримання окремої довіреності на кожну юридичну дію (хоча раніше пані Огриза мала генеральну довіреність, якою постійно користувалася). Також бюрократії додав закон з точки зору етапів погодження рішень на всіх рівнях, хоча, за її словами, це більше пов’язано з особливостями роботи міжнародних компаній.
Ростислав Матяш, член Правління «Укрсоцбанк», проаналізував новинки щодо валютного регулювання в Україні, а також зупинився на питаннях взаємодії ринку і регулятора після набуття чинності Закону «Про валюту і валютні операції». Його ключовий меседж щодо закону: «Закон хороший, але не ідеальний». Спікер вважає, що зміни будуть продовжувати впроваджуватися.
Також він відзначив, що передумовами валютної лібералізації стали необхідність реформування застарілої та непрозорої системи валютного регулювання, а також виконання обов’язків згідно з Угодою про Асоціацію з ЄС щодо вільного руху капіталу. Ключовим моментом лібералізації став перехід від принципу «Все, що не дозволене, те заборонене» до принципу «Все, що не заборонене, те дозволене». Ще одним моментом є перехід від системи тотального валютного контролю до системи валютного нагляду «Більше ризиків - більше уваги, менше ризиків - менше уваги».
Щодо умов подальшої валютної лібералізації, спікер назвав:
- покращення макроекономічних умов в Україні, стале фінансування банківської системи, нормалізація стану платіжного балансу України;
- прийняття закону, спрямованого на підвищення якості регулювання небанківського фінансового ринку;
- прийняття закону, спрямованого на запобігання непродуктивного відтоку капіталу з країни.
Про податкові спори в новій практиці Верховного Суду розповіла старший партнер «Соколовський і Партнери» Тетяна Лисовець. В більшості вони стосуються оскаржень податкових повідомлень-рішень за результатами перевірок. Зокрема, в Кодексі адміністративного судочинства змінився строк оскарження ППР (зараз впродовж 10 робочих днів, до цього – впродовж 10 календарних). При цьому, за словами доповідача, строк сплати податкового зобов’язання залишився впродовж 10 календарних днів. «Це не є дуже великою проблемою, але все одно неприємна річ», - додала спікер.
Позитивним моментом, за її словами, є встановлення верхнього порогу судового збору. Так, з’явилося поняття «похідна позовна вимога», з приводу чого вже є практика (постанова ВС від 07.02.2019 р., спр. №826/566/16). Також пані Лисовець зазначила, що з’явилася можливість звільнення або розстрочення сплати судового збору (але в позовах майнового характеру, якщо він поданий юридичною особою, розстрочення неможливе).
В адміністративному процесі відмінними є принципи доказування. За словами доповідача, принцип змагальності відходить на другий план. Основами доказування в адмінпроцесі є офіційне з’ясування обставин у справі та обов’язок суб’єкта владних повноважень доказування правомірності своїх рішень, дій та бездіяльності.
Професія юрист
Чи варто юрисконсульту мріяти стати керівником юридичного департаменту? Своїми роздумами з приводу цього питання в межах другої сесії поділилася начальник юридичного відділу/комплаєнс-офіцер групи компаній Хенкель в Україні Ольга Лук’янова. За її словами, перш ніж прагнути до кар’єрних висот, варто чітко надати собі відповіді на такі питання: чи потрібна вам самореалізація? Чи готові ви нести відповідальність за рішення, які приймаєте? Чи готові ви заглиблюватися у питання розвитку бізнесу компанії, де працюєте корпоративним юристом?
«Вважаю, що лідер має приймати нестандартні рішення, бути інноваційним та готовим до челенджів», - підкреслила пані Ольга. Ще однією важливою якістю для людини, що прагне кар’єрних висот, вона назвала самодисципліну: «Ви маєте знати, що повинні бути мотивованими. І мотивацію цю слід шукати самостійно, а не брати зовні. Адже повірте - гроші мотивують лише перші два місяці».
Також Ольга Лук’янова впевнено радить: «Якщо у вас немає бажання ставати керівником, то, можливо, цього й не варто робити. Адже в іншому випадку можна завдати шкоди своїй кар’єрі , зоні комфорту та своїй сім’ї».
Партнер Evris Сергій Бенедисюк, який модерував сесію, запитав про кар’єрний шлях керівника юридичного департаменту, а саме в яких сферах (консалтинг, держслужба) слід починати працювати для гарантованого успіху. Ольга відповіла, що немає якогось універсального рецепту, а все залежить від бажання та мотивації.
Керівник відділу корпоративних та правових питань субрегіону UCCAB Бритіш Американ Тобакко Україна Надія Білоус розповіла про лідерство в юридичній професії в різних країнах. Наразі вона керує 12 регіонами та відзначає, що це кардинально змінює парадигму світосприйняття.
На її переконання, справжнє лідерство - це розуміння, куди рухатися далі. «Сьогоднішнє лідерство в інхауз-секторі абсолютно виходить за межі того, що було 10 років тому. Ми повинні працювати на упередження. Очікування до інхауз-юристів збільшується з кожним днем», - підкреслила вона.
Бачення лідерства в юрпрофесії Надіії Білоус полягає в наступному:
- навколишній світ змінюється швидко. Відтепер так буде завжди. Юрист повинен відчути зміни, першим оцінити ризики, пояснити наслідки та запропонувати план;
- юрист - це індикатор трендів не лише в судових кейсах, а і в регулюванні, формуванні бачення проблемних питань контролюючими органами;
- юрист - перший радник генерального директора;
- головний юрист, як член директорату, має солідарний голос з усіх бізнесових питань.
«Українська система права абсолютно нормальна для роботи українських юристів», - наголошує пані Білоус. Такий висновок вона зробила, ознайомившись із правовими системами інших країн у межах своєї роботи.
Максим Бугай, старший юридичний радник TNT Express (FedEx Corp), Eastern Europe, виступив в доповіддю «Українські юрисконсульти - підкорювачі іноземних ринків». Зупинившись на можливостях інхаузів з України в іноземних юрисдикціях, він назвав запити, з якими до них звертаються:
- політики компанії / правила;
- погодження всього;
- взаємодія із зовнішніми консультантами;
- створення стандартних процесів;
- отримання дозволів / ліцензій;
- підтримка в перемовинах / вирішення спорів.
З цього сам спікер зробив висновок, що робота інхауза на іноземних ринках виходить далеко за межі обов’язків внутрішнього юридичного радника, а обов’язки трансформуються в управління проектами.
Корисні навички, які знадобляться інхаузу за кордоном, на переконання Максима Бугая, - це:
- ефективна комунікація;
- знання компанії/бізнесу/операційних процесів/стратегії розвитку компанії;
- розуміння принципів регуляції індустрії;
- проактивність;
- знання мов та місцевої культури;
- тайм-менеджмент.
Своїми порадами щодо особливостей залучення зовнішнього юридичного радника, що йде як противага розвитку внутрішньої інхауз-експертизи, поділилася керівник юридичного відділу компанії McDonald's в Україні Ірина Мусійчук. «Той образ юриста, який був 5 років тому, наразі дуже змінюється. Очікування бізнесу від юриста - як внутрішнього, так і зовнішнього, - полягає у вимозі розуміння потреб бізнесу та вмінні їх визначити. Бізнес очікує більш швидкої реакції до швидких змін у суспільстві», - зазначила спікер.
Для керівників юридичних відділів компаній питання «Залучати зовнішнього консультанта чи ні?» є вічною дилемою, але питання розподілу сил, вибудовування взаємодії з внутрішніми та зовнішніми клієнтами є завданням керівника, і до нього потрібно підходити комплексно.
Після визначення зон, за якими треба розвивати внутрішню компетенцію, тобто посилювати позиції юридичного відділу, важливо зрозуміти, хто ці люди, за рахунок яких відділ посилюватиме позиції. Для вирішення цього питання, за порадою Ірини Мусійчук, варто порадитись з колегами.
«Важливим аспектом при розподілі сил юридичного відділу є те, що зовнішня експертиза корисна завжди, адже це чужий досвід, і він є важливим. Особливо що стосується новини з ринку юридичних послуг», - підкресила пані Мусійчук.
На питання щодо розподіл «правових сил» McDonald's в Україні, Ірина Мусійчук відповіла, що відштовхується від правових реалій розвитку бізнесу. Наприклад, за її словами, немає потреби всередині департаменту підтримувати litigation-юристів, адже в судових процесах її компанія бере участь досить рідко. Тому для вирішення судових спорів залучаються зовнішні радники. Також компанія потребує точкової зовнішньої експертизи в податковому праві, антимонопольному законодавстві - особливо якщо воно піддане певним змінам.
Безпека та майбутнє
Третя сесія була присвячена питанням безпеки в компаніях. Так, Олег Літвінов, начальник юридичного департаменту Vodafone Ukraine, зосередив увагу на питаннях кібербезпеки та її аудиту. Важливо, що законодавством передбачено створення урядової команди CERT-UA, основними обов’язками якої буде аналіз даних про кіберінцидент, взаємодія з правоохоронними органами та своєчасне інформування про кібератаки, ведення державного реєстру кіберінцидентів, взаємодія з міжнародними організаціями тощо.
У свою чергу радник VВ Partners Денис Шкаровський розповів про те, що робити, якщо в компанії виявили шахрая. Локальними варіантами вирішеннями є звільнення, мирова угода, дуже рідко застосовується кримінальне переслідування і цивільний позов; щодо зовнішніх шахраїв такими засобами є розірвання контракту. Основними причинами, з якими такі справи не розслідують у кримінальному процесі, є відсутність довіри до правоохоронної та судової систем, небажання додаткових витрат, тривалий час розгляду, політика компанії та небажання негативного розголосу.
Ігор Федоренко, партнер AVER LEX, розповів про кримінально-правові механізми забезпечення корпоративної безпеки. Він зазначив, що питання захисту бізнесу є дуже актуальним, а те, що може запропонувати держава в особі правоохоронних органів, є недостатнім і не завжди релевантним. Основними механізмами захисту є моніторинг та аналіз ситуації, спрямований на виявлення ризиків, ініціювання кримінального провадження для захисту інтересів компанії та підготовка персоналу.
Водночас Олександр Онуфрієнко, партнер ЮФ Asters, розповів про відповідальність юрисконсульта. На запитання модератора Євгена Грушовця, партнера Ario Law Firm, про те, коли юристу комфортно працювати в компанії - якщо він працює на бренд, на закон чи на власника, пан Онуфрієнко відповів, що найпростіше і найбільш правильно працювати на корпорацію, оскільки в наш час юрист не має вирішувати особисті питання менеджменту чи працювати на закон.
На останній сесії Ігор Олехов, партнер Baker McKenzie, Ольга Прокопович, директор з правових питань регіону Євразія групи Veon, та Андрій Гаврилюк, заступник директора юридичного департаменту FOZZY GROUP, разом із модератором Дариною Сидоренко, координатором групи ІТ та кібербезпеки Sayenko Kharenko, обговорили дуже актуальне для юристів питання: як розвиток digital змінює професію юриста. У результаті експерти дійшли висновку, що юридична професія змінюється, і зараз гостро стоїть потреба у новому підході до надання юридичних послуг «Дуже важливим фактором успіху є навички проектного менеджменту, і їх можна зробити набагато більш ефективними за допомогою ІТ», - резюмував Ігор Олехов.