Останнім часом у пресі з'явилося чимало публікацій про зміну порядку моніторингу банками операцій клієнтів. Бізнес і навіть деякі фізичні особи вже встигли на власному досвіді відчути практичні наслідки цих змін. Зокрема, досить болючими виявилися зміни, внесені до кількох нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення та обсяг фінансового моніторингу банками операцій клієнтів, постановами Нацбанку №42 і №43 (від 25.05.2017 р.). Окрім того, на наступний день після прийняття змін Нацбанк видав лист "Про фінансові операції з ознаками фіктивності" як методичну допомогу банкам. Ми вирішили дізнатися, що про це думають юристи.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Денис Сіюшов, юрист практики податкового права АО Arzinger
"Якщо коротко охарактеризувати зазначені зміни, то Нацбанк зробив спробу досягти дві основні мети.
По-перше, розширити список операцій і клієнтів, які підпадають під фінансовий моніторинг банків, шляхом заміни періодичного моніторингу операцій постфактум на щоденний моніторинг на підставі ризик-орієнтованого підходу; зобов'язання банків замість оцінки фінансового стану з'ясовувати й підтверджувати джерела походження коштів та активів клієнтів. Це означає закріплення переходу від формальної оцінки діяльності та фінансових можливостей клієнта до оцінки реальної, яка повинна підкріплюватися документальними доказами.
По-друге, одночасно надати банкам більше дискреції у визначенні ступеня ризику тих чи інших операцій або клієнтів. Ймовірно, це стало одним із приводів для видання зазначеного листа, в якому сформульовано дуже широкий перелік дій, фактів та операцій, які можуть свідчити про неприйнятно високий ступінь ризику клієнта.
Варто зазначити, що аналізовані зміни не закріплюють чіткого переліку підстав для проведення банком поглибленої перевірки та документів/інформації, яка може підтверджувати низький ступінь ризику клієнта. Нова редакція Положення про порядок проведення фінансового моніторингу лише вказує на приблизний перелік чинників, які можуть бути підставою для проведення такої перевірки. Зокрема, це невідповідність операцій фінансового стану та/або змісту діяльності клієнта; відсутність економічної доцільності (суті); залучення в інший спосіб банку до здійснення ризикової діяльності та/або діянь, передбачених Кримінальним кодексом України.
Важливо, що у Нацбанку є спеціальні повноваження для встановлення особливих вимог про проведення фінансового моніторингу банками згідно з положеннями Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення" (наприклад, виходячи з положень п. 8 ст. 9).
Крім того, підвищення прозорості фінансових операцій є необхідною умовою приведення українського законодавства у відповідність до положень Директиви ЄС2015/849, яка регулює порядок проведення процедури протидії відмиванню коштів (EU Fourth AML directive).
Водночас, враховуючи відсутність нульового декларування активів фізичних осіб і загального обов'язку подавати податкові декларації (для фізичних осіб), є певні сумніви в тому, що новий порядок аналізу та верифікації досягне поставлених цілей".
Ростислав Кравець, адвокат, старший партнер адвокатської компанії "Кравець і партнери"
"Нещодавно Національний банк України прийняв Постанову "Про затвердження Змін до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу" №42 від 25.05.2017.
Насправді, чогось незвичного не відбулося, однак з огляду на реальний стан речей в українському банківському секторі, з впевненістю можна сказати, що Національний банк України (НБУ) надав черговий інструмент недобросовісним банкірам для безкарного зловживання і можливості утримувати кошти клієнтів нескінченно довго.
Це відбувалося і раніше, однак зараз таких випадків значно побільшало. Мова не про якесь реальне попередження порушення законодавства в сфері відмивання грошей, а про банальне зловживання з метою заробити на грошах клієнтів та штучно підтримати ліквідність банківської установи.
Так, прийняті зміни значно розширили сфери моніторингу, зокрема, з’явилися такі поняття, як:
- оцінка фінансового стану - узагальнення та аналіз банками інформації/документів з метою забезпечення встановлення достатності/недостатності реальних фінансових можливостей клієнта проводити (ініціювати) фінансові операції на відповідні суми;
- ризик-орієнтований підхід - визначена банком система з управління ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму та вжиття ним відповідних заходів у спосіб та обсяги, які забезпечують ефективну мінімізацію таких ризиків залежно від їх рівня.
Крім того, банкам до справи клієнта додали право з'ясування та підтвердження джерел походження коштів та активів, виконання інших вимог законодавства у сфері запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму.
Наразі здійснення оцінки ризику передбачає встановлення рівня ризику клієнта з урахуванням таких основних складових ризику: ризику за типом клієнта, ризику послуги, яку клієнт отримує від банку, та географічного ризику.
Банк встановлює рівень ризику клієнтам з урахуванням відповідних критеріїв ризиків, визначених у Програмі управління комплаєнс-ризиком згідно із Законом, нормативно-правовими актами Міністерства фінансів України та цим Положенням.
Банк встановлює високий рівень ризику клієнтам, визначеним Законом, а також у разі встановлення:
- негативного рівня репутації клієнта - у день встановлення негативного рівня репутації клієнта;
- факту невідповідності фінансової(их) операції(ій) фінансовому стану та/або змісту діяльності клієнта - у день реєстрації таких фінансових операцій у реєстрі фінансових операцій;
- неможливості з'ясування факту відповідності/невідповідності фінансової(их) операції(ій) фінансовому стану; з'ясування суті і мети фінансової(их) операції(ій) за результатами заходів, ужитих відповідно до п. 75 розділу VI цього Положення, - не пізніше останнього робочого дня строку, передбаченого п. 75 розділу VI цього Положення;
- виникнення сумнівів у достовірності чи повноті наданої інформації клієнта, у тому числі на період поглибленої перевірки такого клієнта, - у день виникнення таких сумнівів та/або надання клієнтом такої інформації.
Як можна побачити, всі ці параметри є досить суб‘єктивними, однак наслідком цього може стати практично необмежене за часом блокування коштів клієнта до отримання відповідних документів та пояснень. При цьому банківські установи за це жодної відповідальності не несуть.
Таким чином, замість реальної боротьби з відмиванням грошей, у результаті ми отримали можливість нескінченного зловживання правами з боку банківських установ.
Формально все це підтверджує здогадки, що банківський ринок не очищають, а просто знищують, а наслідком цього є спад і руйнування економіки країни".