Напередодні виборів вже традиційно у представників різних політичних сил виникала ідея про необхідність запровадження електронного голосування. Нібито в інших країнах так роблять, а ми ж нічим не гірші. Проте нещодавно Михайло Федоров, радник Володимира Зеленського (№6 в партії «Слуга народу»), у своєму інтерв'ю розповів про те, що команда Зеленського працює над розробкою проекту «The Vote», яким передбачається проведення електронного голосування вже на наступних президентських виборах. Ми поцікавилися думкою експертів з виборчого права, наскільки ця ідея може втілитися у життя, а також що для цього потрібно.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Михайло Савчин, директор Науково-дослідного інституту порівняльного публічного права та міжнародного права Ужгородського національного університету
— Чи доцільно запроваджувати електронне голосування? Якщо так, то чому?
— В епоху формування ІТ‑права та електронної демократії модель управління державою зі смартфона виглядає привабливою. Електронне голосування можна впроваджувати за умови високого рівня кіберграмотності населення та наявності у нього критичного мислення, яке дозволяє розмежувати якісні новини від фейкових. Останні президентські та парламентські вибори засвідчили високий ступінь маніпуляції виборцями через електронний протокол, обробку цільової аудиторії з метою маніпуляцій тощо. Також варто мати на увазі високу питому вагу впливу телебачення, де новини подаються переважно у якісь макабрично істеричній манері з маніпулятивною подачею інформації. Я такого не бачив за кордоном, куди достатньо часто їжджу на наукові конференції. Також на Закарпатті я можу дивитися словацьке ТВ, яке не допускає маніпуляцій громадською думкою.
— Які плюси та мінуси має електронне голосування?
— Електронне голосування привабливе нібито простотою, оскільки можна голосувати через електронну пошту або акаунт із соціальної мережі. Однак тут питання полягає у доступності. Проте під час зустрічі зі старшими виборцями у селах Ужгородщини вони мене як кандидата у депутати Парламенту просили дати свій бюлетень. Звісно, що вони мали на увазі мій буклет чи програмку. Насправді, це стереотип мислення старших людей, оскільки на Закарпатті у чехословацький період протягом 1920–1939 рр. люди голосували бюлетенями, які поштою надсилали виборцям. Тоді кожен виборець міг ознайомитися з програмою кандидата. Зробивши усвідомлений вибір, людина обирала бюлетень і запечатувала його у конверт, який потім опускався у виборчу скриньку в день голосування на виборчій дільниці.
— Які нюанси потрібно враховувати авторам законопроекту, щоб він був прийнятий?
— Для електронного голосування необхідний адекватний та на високому рівні захист персональних даних громадян. Сьогодні він на низькому рівні. Хоча електронний протокол чітко відображає стороннє втручання в базу даних, але без належного захисту персональних даних громадян електронне голосування буде під загрозою зовнішнього втручання, маніпулюванням метаданими виборців, що може суттєво спотворити результати виборів. Також країна має бути повністю охоплена мережею Інтернет, а канали зв'язку повинні бути якісно захищеними.
Роман Титикало, керуючий партнер АБ «Титикало та партнери»
Я переконаний, що сучасна система голосування та підрахунку голосів є застарілим минулим. У будь-якому випадку, електронне голосування на виборах буде запроваджене. Це питання лише часу. Звісно, на нинішньому етапі виділяють позитивні та негативні аспекти цього впровадження.
Щодо позитивних чинників, то запровадження електронного голосування значно зменшить видатки державного бюджету, пов'язані з проведенням виборчого процесу. Щоправда, тоді доведеться інвестувати у створення та постійне оновлення програмного забезпечення. Також має мінімізуватися кількість помилок у процесі проведення виборів, які мають суто людський фактор.
Загалом, запровадження змін, що дозволять використання сучасних технологій, нададуть громадянам можливість зекономити час та виконати свій громадянський обов'язок, перебуваючи в будь-якому куточку світу та знаючи, що їхній голос буде врахований та важливий. Я переконаний, що в результаті якісного та обдуманого запровадження цієї системи відбудеться скорочення зловживань (підробка протоколів, підкуп тощо).
З приводу негативних чинників, то є сумніви щодо реальності запровадження електронного голосування найближчим часом. Питання полягає в багатьох технічних моментах, які виникатимуть, навіть якщо дивитися крізь призму кібербезпеки. Окрім того, зараз в Україні середня тривалість життя 72 роки, а отже, є чимало людей похилого віку, які далеко не завжди вміють користуватися сучасними технологіями.
Також я не можу ігнорувати досвід іноземних країн, які запровадили систему електронного голосування. Однак небезпека зовнішніх втручань у такі вибори стала однією з причин, що змусила деякі країни повернутися до звичайного голосування за допомогою паперових бюлетенів.
Які нюанси потрібно враховувати авторам законопроекту, щоб він був прийнятий?
Законопроект повинен враховувати інтереси всіх верств населення, а також у жодному разі не має суперечити Конституції України та законам. Можливо, не варто одразу виключати можливість паперового голосування, а спробувати поєднання двох видів (електронного і паперового) та впроваджувати зміни поетапно.
Яніка Мерило, експертка Агентства електронного урядування України
Існують різні типи електронного голосування. Насамперед, це може бути голосування як підтримка чи думка. Наприклад, вже зараз є голосування за громадський бюджет у різних містах. Також можна назвати голосуванням, приміром, підписання петицій. Однак зовсім інші питання — це електронні вибори, тобто голосування за різні рівні влади: за міську владу, Верховну раду чи Президента. Адже це потребує зовсім іншого рівня безпеки ідентифікації та надійності.
Тому я впевнена, що вже добре працюють і ще можна масштабувати та популяризувати такі формати голосування як опитування чи висловлення підтримки або не підтримки. Однак на рівні виборів зараз ми ще не готові, тому що не створений фундамент та немає впевненості в тому, що ці голоси не будуть передані та продані (якщо це запускати реально сьогодні).
Перевага електронного голосування на виборах — це можливість проголосувати для людей, які перебувають за межами України чи не можуть прийти на дільницю. Зазвичай це молодь, яка не встигає в неділю зайти на дільницю, а їхній голос дуже важливий.
Естонія перша держава у світі, де з 2005 р. проводяться електронні вибори. Згідно зі статистикою, участь у виборах там більша ніж в середньому в Європі, тому що громадяни, які перебувають поза межами держави чи не мають можливості прийти на вибори, можуть брати в них участь.
Однак дуже важливо врахувати, що для повноцінного електронного голосування на виборах має бути створений дуже потужний фундамент і побудована довіра до держави. Тобто має бути впевненість, що існує достатньо надійний інструмент електронної ідентифікації (наприклад, MobileІD чи ID‑картка, яку неможливо передати іншій людині). Це повний кіберзахист всіх інформаційних систем і баз даних. Будемо відвертими, з цим у нас сьогодні реальні проблеми.
Також потрібні якісні реєстри виборців та мешканців, у тому числі демографічний реєстр, про створення якого вже давно йде мова.
До того ж ця система має бути побудована таким чином, щоб не було так званих «богів», які мають доступ до результатів голосування або можуть будь-яким чином контролювати чи впливати на вхід.
Отже, електронне голосування на виборах є дуже делікатною темою, до якої потрібно дуже ретельно підходити та продумати всі можливі кроки. Довіра до виборів — це одна з фундаментальних засад. Однак, можливо, вже потрібно поширювати та популяризувати участь в опитуваннях і заохочувати висловлення своєї думки, таким чином поступово будуючи довіру та звички.