Зміни до закону «Про судову експертизу», які парламент прийняв наприкінці 2017 року, суттєво впливають на функціонування судово-експертної діяльності. Але ці зміни ніяким чином не зачепили самої суті експертизи.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Враховуючи, що сервіс «Суд на долоні» надаватиме можливість пошуку за безліччю фільтрів у Єдиному державному реєстрі судових рішень, ми не могли обійти увагою Реєстр атестованих судових експертів та Реєстр методик проведення судових експертиз.
Тільки експерт може точно сказати, чи можна накреслити 7 червоних паралельних ліній, щоб 2 з них були зелені, а одна біла була перпендикулярною. Але як прямий або опосередкований доказ це буде прийнято судом лише тоді, коли експерт для свого дослідження використовував актуальну методику. До речі, як показує пошук в ЄДРСР, судові експерти час від часу нехтують перевіркою актуальності методики проведення судової експертизи. І тоді судово-експертні висновки безумовно відхиляються судом.
При цьому, судовий експерт може спокійно посилатись на методику проведення, яка може лише виглядати застарілою. Наприклад, «Методика систематизованої фіксації та квантифікації одиниць психологічного змісту у досліджуваному матеріалі (контент-аналіз та інтент-аналіз)» у реєстрі датована саме 1920 роком. Хоча, напевно, мова стосується контент-аналзіу, а методика дослідження інтенцій розроблена на основі наукових робіт семидесятих та більш пізніших років (на ці роботи є посилання в рєестрі методик експертиз). Отже можна припустити наявність помилки в реєстрі.
На мал. 1 можна побачити, які види експертиз використовують найновіші методики, а які не змінювались майже 100 років і залишаються атестованими та рекомендованими до впровадження в експертну практику. 
Найбільше із існуючих методів відповідає сучасності проведення комплексної експертизи, яка найчастіше проводяться за методиками прийнятими з 1987 по 2012 роки. А от психологічна експертиза найбільше відстає від сучасної науки, адже найчастіше використовуються методики, прийняті у 1970-1989 роках, хоча дійсними залишаються і методики першої половини XX сторіччя.
Крім цього, жоден із методів досліджень у будь-якому виді експертизи не оновлювався з 2015 року.
Частково таку застарілість та, можливо, невідповідність сучасним реаліям можна пояснити кількістю експертів, які працюють у тій чи іншій галузі. Наприклад, остання розробка у проведенні вибухово-технічної експертизи датується 2005 роком, і всього в Україні є 33 атестованих судових експерти, які можуть проводити такі дослідження. Хоча фахівців з біологічної експертизи, взагалі, лише 11 на всю країну, а їх найновіша методика від 2009 року. Найбільша кількість експертів займається трасологічною експертизою (3923 особи), і у них на озброєнні є методики 2015 року. Детальніше – на мал. 2.
У цілому найбільше методів розроблено для експертизи матеріалів, речовин та виробів (419), хоча працює у цій галузі лише 671 експерт. А для перевірки спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації є лише 2 методи, які розроблені у 2011 та 2013 роках для 23 експертів (мал. 3).
Всього в Україні 10705 атестованих судових експертів, серед яких жінок майже вдвічі менше за чоловіків (3903 та 6802 особи відповідно). Є лише 2 сфери, де жінки мають безумовне лідерство: економічна експертиза (360 жінок-експертів та 133 чоловіки-експерти) та психологічна експертиза (35 жінок, 12 чоловіків). Майже однакова кількість жінок і чоловіків проводять мистецтвознавчу експертизу (16 і 17 осіб) та почеркознавчу й авторознавчу експертизу (298 і 286 особи). Натомість чоловіки різко переважають у таких практиках, як трасологічна, інженерно-технічна, технічна та товарознавча експертизи (мал. 4).
Законом «Про судову експертизу», безумовно, визначено, що «судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об’єктивності і повноти дослідження», але ці принципи поки що реалізуються, у тому числі і на застарілих методиках. На щастя, незабаром можна буде здійснити пошук у ЄДРСР за ім’ям судового експерта та перевірити, як часто його/її висновки приймаються судом як доказ чи відхиляються, і коли це відбувається внаслідок використання дія якої зупинена.