17 січня Київ відвідав Асбйорн Раклев (Asbjørn Rachlew), норвезький слідчий з 25-річним досвідом, який очолював слідчу групу в справі підозрюваного Андерса Берінга Брейвіка у скоєнні терористичних нападів в Норвегії 22 липня 2011 року, в результаті яких загинули 77 осіб.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У своїй роботі Асбйорн Раклев використовує метод процесуального інтерв’ю замість класичного допиту. Про різницю цих двох підходів, переваги процесуального інтерв’ювання та використання цього методу на практиці норвезький слідчий на запрошення Міжнародного фонду «Відродження» розповів українським правозахисникам, слідчим та прокурорам.
За словами Асбйорна Раклева, головна мета будь-якого розслідування - здобути багато достовірної та надійної інформації. В основі процесуального інтерв’ю лежать принципи міжособистісного спілкування - повага, етика та права людини. Спілкуання, побудоване на цих принципах, стимулює співрозмовника до комунікації та дозволяє слідству зібрати якомога більше такої інформації.
Здобута інформація в результаті класичного допиту, що в будь-якій державі (у т.ч. в Україні), зазвичай, супроводжується маніпулятивними техніками, залякуванням, а іноді й тортурами, не може бути достовірною та надійною. По-перше, інформація, отримана з порушенням прав людини, не є допустимою. По-друге, опинившись в таких умовах допиту, будь-яка людина сильно нервує, а це сповільнює роботу мозку та пам’яті. Все це шкодить комунікації та дуже сильно зменшує шанси слідства отримати якомога більше достовірної та надійної інформації.
Асбйорн Раклев наголошує, що в той час, як застосування допиту стимулює в слідчих вузьке «тунельне бачення», процесуальне інтерв’ю його розширює. Причина в тому, що завдання допиту - перевірти одну ключову (обвинувачувальну) гіпотезу й здобути зізнання підозрюваного. Такий шлях може привести слідство до хибних висновків. Натомість методологія процесуального інтерв’ю дозволяє тестувати не одну, а всі можливі гіпотези, виключаючи ті, що спростовуються.
Пан Асбйорн Раклев має 25 років досвіду в розслідуванні, з них протягом 20 років він використовує метод процесуального інтерв’ю замість допиту. Працюючи над справою Брейвіка, звинуваченого в тероризмі, слідча група, яку очолював пан Раклев, не зрадила своїм цінностям та підходам в роботі.
Для розслідування цієї справи так само використовувся метод процесуального інтерв’ювання: норвезькі слідчі провели 31 інтерв'ю протягом 9 місяців, які в сукупності тривали 220 годин. Брейвік був засуджений до ув’язнення й наразі залишається там. У своєму блозі Раклев детально розповів про розслідування справи Брейвіка.
Спілкуючись з українськими колегами, Асбйорн Раклев підкреслив, що справа Брейвіка, звинуваченого в тероризмі, - це гучний приклад, який демонструє ефективність інтерв’ювання для розслідування будь-яких злочинів, у тому числі й таких тяжких.