29 квітня 2016, 14:14

Дисциплінарна відповідальність суддів:думки правників у Львові

Прес-служба Асоціації правників України

Асоціація правників України спільно із Проектом Європейського Союзу «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні», за підтримки Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 28 квітня 2016 року провели круглий стіл з метою обговорення актуальних питань дисциплінарної відповідальності суддів.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Модератором круглого столу виступив Сергій Матвіїв, голова Відділення АПУ у Львівській області, керуючий партнер АО «Матвіїв і партнери». Він наголосив на важливості обговорення теми дисциплінарної відповідальності у широких правничих колах та формування конкретних пропозицій та напрямів співпраці.

Виступаючи зі вступним словом, Артурас Дрюкас, екперт Проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні»,  суддя Апеляційного суду Литви підкреслив своє захоплення українськими колегами, які знаходять час та можливість для проведення активного обговорення та високо оцінив професійність та тактовність учасників всіх дискусій.

Переходячи до суті заходу, Андрій Бойко, член Вищої ради юстиції, д.ю.н., професор, декан юридичного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка (2003-2015 років), представив основні проблеми у роботі Вищої ради юстиції. Він вказав на те, що при розгляді справ Вищою радою юстиції інколи трапляються розбіжності у трактуванні аналогічних ситуацій та непослідовність у прийнятті рішень. Саме тому існує значна кількість окремих думок членів Вищої ради юстиції, які вказують на ці проблеми.

Серед інших важливих проблем Андрій Бойко назвав те, що суддям, подекуди, морально дуже складно виносити рішення проти колег, у чому відчувається певна корпоративна солідарність. «Однак, прояви такої солідарності не завжди є негативними», - зазначив Андрій Бойко.

Також член ВРЮ поділився своїми спостереженнями щодо організації роботи дисциплінарного органу. «Вища рада юстиції пізно розпочала розглядати скарги. Інколи складалося враження про штучне затягнення розгляду, ніби час зм’якшить ставлення суспільства до цієї проблеми. Окрім того, на самому початку була допущена організаційна помилка. ВРЮ почала розглядати висновки ТСК за ускладненою процедурою – спочатку на дисциплінарній секції, що деформувало розгляд цих питань у ВРЮ», - сказав він.

Свій погляд на ключові проблеми дисциплінарної відповідальності суддів представив Володимир Кравчук, член Правління АПУ, президент Асоціації розвитку суддівського самоврядування України, суддя Львівського окружного адміністративного суду, член Конституційної Комісії. Асоціація, яку він очолює, разом з активними колегами-суддями докладають зусиль до впровадження  в життя концепції «сильного судді», однією з ключових елементів якої є гарантування незалежності судді з боку держави та неупередженості з боку громадськості.

Тож, на його переконання, однією з ключових проблем є розмежування функцій ВРЮ та ВККС. «Вважаю, що ВРЮ повинна бути дисциплінарним органом. ВККС має залишитись «кваліфікаційним» органом. Відбір кандидатів у судді – ось її ключова функція. ВККС повинна формуватися виключно з суддів (квотний принцип). Натомість ВРЮ – це орган, де представлені судді (більшість), адвокати, прокурори і правова «громадськість». Їх функція – кар’єра судді: конкурс, призначення, дисципліна, звільнення», - зазначив Володимир Кравчук.

З питання вибору змагальності чи офіційності дисциплінарного провадження суддя висловився таким чином: «Гадаю, що заявник не є обвинувачем судді. Його функція – повідомити, що суддя вчинив порушення. Далі – справа органу. Тут повинен діяти інквізиційний принцип (обвинувальний). Суддя повинен змагатися не з заявником, а з органом, який провів перевірку. Модель такого провадження може передбачати стороннього обвинувача, наприклад, дисциплінарного інспектора. В такому випадку не буде конфлікту інтересів».

Також Володимир Кравчук звернув увагу на те, що наразі на розгляді у ВККС перебуває 23 000 скарг. По 700 справ на кожного члена ВРЮ. 95% скарг отримують відмову у відкритті провадження. «Це не нормально. Право на скаргу повинні мати адвокати, прокурори, органи суддівського самоврядування та голова суду, а також громадська рада. Кожен з цих суб’єктів повинен бути фільтром, який не допускає до розгляду скарг, які є по суті апеляційними/касаційними скаргами на рішення суду чи тиском на суддю», - переконаний він.

У межах круглого столу було презентовано проект АПУ «Ефективність дисциплінарних органів в системі судочинства» (ЕДО), який започаткований з метою підвищення ефективності, якості та результативності дисциплінарної практики, захисту прав судді та підвищення рівня довіри суспільства до органів судової системи України.

Координатор законопроектної роботи АПУ Ярина Дупай, представляючи роботу у цьому напрямі, анонсувала підготовку інформаційних брошур щодо правил подачі скарг до ВККС та ВРЮ та закликала представників судової системи долучатися до спільної роботи.

Також у круглому столі взяли участь Микита Нуралін, експерт проекту «ЕДО», адвокат VB PSARTNERS,  Юлія Землицька, національний експерт Проекту Європейського Союзу «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні»; Андрій Гринчук, адвокат, керуючий партнер АО «Юридична фірма «Гринчук та партнери», Олександр Сасевич, суддя Львівського окружного адміністративного суду, голова комітету Ради суддів України з питань комунікації; Андрій Жук, суддя Тернопільського окружного адміністративного суду та інші.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати