За повідомленням Reuters, у рамках китайської системи соціального кредитування, людям з низьким соціальним рейтингом будуть забороняти користуватися літаками та потягами впродовж одного року за вчинення неправомірного діяння.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Так, відповідно до заяв на веб-сайті Комісії Національного розвитку та реформ, до чорного списку можна буде потрапити за поширення неправдивої інформації про загрозу тероризму чи спричинення інших проблем під час польотів, а також при проїзді за недійсними квитками та курінні в потязі. Окрім цього, обмеження спіткають і тих осіб, що не сплатили штрафи, або роботодавців, які не виплатили соціальне страхування чи вчинили інше фінансове порушення. Такі обмеження мають запровадити з 1 травня, хоча повністю система має запрацювати з 2020 року.
Відповідну систему впроваджує Сі Цзіньпін, Генеральний секретар ЦК Комуністичної партії Китаю, Голова КНР, базуючись на принципі «одного разу втративши довіру, будеш завжди обмеженим». Такий механізм дозволяє державним органам збирати та ділитися між собою інформацією про «довіру до громадян».
Проте є певні прояви того, що ця система вже використовується. На початку 2017 року Верховний народний суд країни під час прес-конференції заявив, що 6,15 мільйонам жителів КНР було заборонено користуватись літаками за порушення громадського порядку.
Human rights watch повідомляє про реальні випадки таких обмежень. Наприклад, така неприємна ситуація виникла у китайського юриста Лі Сяолінь в 2016 році під час його відрядження. Коли він намагався купити квиток на літак, йому було відмовлено, оскільки його ім’я було у чорному списку «осіб, що втратили довіру» через невиконання постанови суду у 2015 році. Тоді він і дізнався про певну кредитну систему довіри до громадян, яка була розпочата урядом ще в 2012 році. Однією з частин цієї системи є опубліковані Верховним народним судом КНР списки осіб, що з 2013 року не виконали рішення місцевих судів. Такі ненадійні «хронічні порушники» мають піддаватися осуду з боку громадськості і забороні користуватися літаками і швидкими потягами з боку держави. Деякі місцеві державні органи навіть розміщують на білбордах фотографії таких порушників з їх іменами та адресами.
Тож як пан Лі потрапив до цього списку? В 2013 році він був захисником у чоловіка, обвинуваченого в зґвалтуванні. Юрист надіслав інформацію щодо захисту родині обвинуваченого і вони, без його відома, опублікували це в інтернеті. Заявлена жертва подала позов на пана Лі про наклеп і виграла справу, де суд призначив пану Лі принести свої вибачення. Пан Лі надав свої вибачення і вважав, що справа закрита, проте як він потім дізнався суд не прийняв його пояснення, вважаючи їх «нещирими», частково тому, що вони були подані 1 квітня. Для того, щоб виправити цю ситуацію і прибрати своє ім’я з списку обмежених у користуванні транспортом, йому знадобилися три тижні і ще одні вибачення. Проте він залишився в іншому списку, про який його до цього не проінформували, де він не міг отримати кредитну картку. Суд вирішив, що пан Лі має надати ще одні вибачення.
Окрім цього, за даними The Wall Street Journal, контроль за цією системою ведеться на трьох рівнях: державному (виплата по кредитам, сплата податків, виконання судових рішень), громадський (дотримання правил дорожнього руху, відсутність судимостей, громадська діяльність), та онлайн-контроль поведінки в інтернеті (взаємодія з користувачами, надійність інформації, яку користувач поширює в мережі). І все це впливає на соціальний рейтинг, що в майбутньому для людей з низьким рейтингом може викликати наступні обмеження:
- заборона працювати на державних посадах;
- відмова в соціальному забезпеченні;
- більш детальний огляд на митницях;
- відмова для дітей таких осіб в навчанні в приватних школах;
- відмова в розміщенні в люксових готелях та ресторанах;
- заборона користування літаками і швидкісними потягами;
- заборона займати керівні посади у харчовій і фармацевтичній галузях.
Такі події чимось відсилають до «Чорного дзеркала» (британський телесеріал-антологія), де один з епізодів («Під укіс» англ. «Nosedive») був про рейтинг людей, від якого залежало їх місце в соціумі і можливість користування певними суспільними благами. Будемо лише сподіватись, що відповідні наслідки з «пророцтв» творців серіалу не виникнуть у реальному житті.