 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У Києві пройшов Всеукраїнський круглий стіл, присвячений правовому статусу bitcoin в Україні.
19 травня ц.р. на круглий стіл були запрошені правники провідних юридичних копаній України, економісти, представники криптовалютного бізнесу і спеціалісти блокчейн-технологій.
Місце проведення було обрано більш ніж реформаторське – офіс IDF Reforms Lab, де працює команда, яка створила перший децентралізований електронний аукціон. Тут же розробляють розподілені реєстри на заміну централізованим державним, а також проходить вже традиційна Blockchain Conference Kyiv.
Модератор заходу Валентин Півоваров, засновник і CEO lexnet.io, почав зі світових трендів регулювання криптовалют, згадавши законопроект парламенту Японії, яким віртуальні гроші збираються прирівняти до фідуціарних, рішення Європарламенту по створенню робочої групи для моніторингу використання криптовалют, зміни в ліцензійні документи для онлайн-гемблінгу о. Мен, якими гравцям дозволили робити ставки в біткоін. Валентин також розповів про новини, привезені з Австралії юристом lexnet.io Оленою Покидько, згідно з якими в материковій державі відмінено подвійне оподаткування операцій з криптовалютами, а також «відлигу» в забороні біткоіна парламентом Російської Федерації, де вже на початку літа відбудеться міжнародна конференція, присвячена електронним грошам і криптовалютам зокрема.
Після цього Валентин зробив огляд місця України в світовій біткоін-спільноті. Поряд з переконливою кількістю користувачів криптовалют в Україні ним було згадано компанію з українським корінням BitFury, яка випускає передові майнінгові ферми, регулярні запрошення української біткоін-спільноти на міжнародні заходи, присвячені криптовалютам, а також 5-те місце України в світі по кількості створених біткоін-гаманців.
"На сьогоднішній день в правовому полі країні склалась негативна правозастосовна практика навколо криптовалют. Це і лист НБУ, де біткоін визнано грошовим сурогатом, і необґрунтовані кримінальні провадження, в яких правоохоронні органи прирівнюють біткоін до електронних грошей, емісія яких не узгоджена з НБУ, і неможливість захисту майнових прав на біткоін у зв’язку з тим, що суд вважає його віртуальним майном, яке немає матеріальних ознак, а тому не підлягає судовому захисту", - відзначив пан Півоваров.
Такі факти ще раз підтвердили актуальність питання, яке було винесене для обговорення учасників круглого столу: чи є необхідність у визначенні правового статусу біткоін в Україні на законодавчому рівні?
Також свій коментар надав Олексій Конашевич, юрист, економіст, експерт групи «Електронна демократія» Реанімаційного пакету реформ. Він зазначив, що правове поле для визначення юридичного статусу криптовалют вже існує, а біткоін в ньому – це фінансовий актив нарівні з коштами, цінними паперами і борговими зобов’язаннями. Проте правозастосовна практика пішла інших шляхом, що поставило під сумнів життєздатність такого підходу.
Всі учасники погодились з тим, що відсутність прямої вказівки держави на закон, який потрібно застосовувати до операцій з біткоін, створює дуже високі ризики використання його в підприємницькій діяльності.
Андрій Дубецький, співзасновник Bitcoin Foundation Ukraine, член Наглядової ради Ukraine Venture Capital and Private Equity Association, зазначив, що технологія біткоін ще надто молода, щоб проявити себе тим чи іншим об’єктом правовідносин. "Зараз потрібно відпрацювати максимально сприятливі умови для її розвитку, щоб юридичною зарегульованістю не створити перешкод для користувачів цього фінтеку".
Таку ж позицію підтримали Павло Кравченко, експерт блокчейн-технологій, засновник Distributed Lab, і Анатолій Каплан, засновник інформаційного ресурсу про Bitcoin, Blockchain і децентралізовані технології FORKLOG.
Експерт Фонду інновацій і розвитку (Грузія) Лаша Антадзе підкреслив, що ціллю створення даної технології був відхід від недосконалого регулювання, яке мають замінити прозорі закони математики і криптографії. Тому будь-які спроби нав’язати правила роботи системі біткоін протирічать самій ідеї її створення.
Економічну суть криптоактивів, зазначивши, що вони містять властивості і грошей, і товару роз'яснив Дмитро Бондар, викладач кафедри загальної економічної теорії Одеського національного економічного університету: "Така дихотомічна природа цього об’єкту ускладнює досягнення єдиного юридичного підходу до його кваліфікації. І це, в свою чергу, пояснює труднощі регулювання цього предмету не лише в Україні, але і у всьому світі".
На складнощі роботи юридичних осіб з біткоін звернув увагу Артем Афян, керуючий партнер адвокатського об’єднання «JUSCUTUM». Він зазначив, що відсутність будь-яких роз’яснень з боку фіскальних органів ускладнює фіксацію криптовалют в активах компаній і взяття їх на баланс суб’єкта господарювання.
Думку доповідачів продовжив Микита Полатайко, координатор практики інформаційних технологій юридичної компанії Sayenko Kharenko, голова Комітету АПУ з питань телекомунікації, ІТ і Інтернет. Пан Полатайко роз’яснив, що без введення будь-якого регулювання біткоін не можуть напряму приймати платники єдиного податку, а для платників ПДВ операції з криптовалютами оподатковуються ПДВ. Він підкреслив, що регулювання цієї ситуації змогло б позитивно вплинути на ріст кількості користувачів криптовалют в Україні.
Влад Коган, представник криптовалютного бізнесу, на прикладі власної компанії Coinessa, де українці можуть вільно купляти біткоін, пояснив, що у зв’язку з невизначеностями в національному законодавстві його сервіс працює в англійському праві. Проте позитивний підхід до регулювання біткоін створив би привабливий клімат для такої комерційної діяльності в Україні.
Андрій Чорноус, юрист міжнародної юридичної компанії «INTEGRITES», зазначив, що негативну судову практику у справах з біткоін зможе виправити лише чітке визначення криптовалют в нормативних актах.
В свою чергу, партнер компанії lexnet.io Нестор Дубневич, коментуючи ситуацію, вказав, що НБУ потрібно відмовитись від визначення біткоіна як «грошового сурогата», так як відсутність роз’яснень цього терміну в діючому законодавстві створює для правозастосовних органів, правоохоронних зокрема, простір для зловживань і підміни понять. Після цього наступним кроком повинно бути визначення біткоіна державою як активу, який має грошову цінність, що надало можливість його власникам захищати свої майнові права на криптовалюту в суді, який вважає біткоін віртуальним (неіснуючим) майном.
Під час заходу слухачі ставили запитання про можливості законних правочинів з криптовалютами в вітчизняній юрисдикції. Спілкування з аудиторією також включало обговорення можливостей ліцензування роботи юридичних осіб з біткоін, ризиків, на які йдуть його користувачі, приймаючи криптовалюту як оплату. Було розглянуто схему роботи Приватбанку з криптовалютами і проаналізовано економічні вигоди і втрати такої моделі.
Підбиваючи підсумки розгляду питань, поставлених на обговорення круглого столу, більшість учасників погодилось з тим, що держава повинна визнати існування криптовалют. І що таке визнання повинно бути виражено в позитивному регулюванні на рівні роз’яснень, які зможуть стати першим кроком держави на зустріч цій технології. Так як в протилежному випадку кількість випадків неправильного розуміння правозастосовними органами технології біткоін буде збільшуватись. А це, в свою чергу, призведе до появи нових негативних прецедентів з ними, збільшенню ризиків, пов’язаних з їх використанням, що в цілому негативно відіб’ється на розвитку цього фінтека в Україні і юридичному кліматі для інвестицій в цю перспективну нішу з-за кордону.