31 травня 2019, 15:06

Андрій Андрусевич - про екологічну свідомість українців, активність громадських організацій та екологічні реформи

Школа права УКУ

Чому у світі так багато розмов про охорону довкілля, а в Україні про це згадують рідко? Чому без охорони довкілля немає верховенства права? Що повинно відбутися, щоб охорону довкілля сприймали на рівні з іншими природними правами людини? Андрій Андрусевич, міжнародний експерт із правової охорони довкілля, розповів про екологічне верховенство права на лекції, організованій Школою права УКУ за підтримки USAID Ukraine.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


«Яким би ідеальним ми не придумали нове екологічне право чи закон, чи кодекс, воно працювати не буде, якщо не буде верховенства права. Це передумова», - вважає Андрій Андрусевич.

Три з п’яти найбільших ризиків для світу у 2019 році є екологічними ризиками (Давоський економічний форум):

- природні катастрофи;

- нездатність адаптуватися і пом’якшити наслідки зміни клімату;

- екстремальні погодні явища.

У той час як у світі проблема захисту довкілля займає провідні позиції, в Україні про неї говорять рідко. Нездатність забезпечити верховенство права - ось одна з найбільших загроз для українців, а жодна екологічна проблема не потрапляє навіть у топ 5. «Це свідчить про те, що оцей дискурс про взаємозв’язок між охороною довкілля і верховенством права є дуже різний в міжнародному і національному контексті, і вести цю розмову одночасно в двох контекстах дуже важко», - пояснює експерт.

Без забезпечення верховенства права не може бути охорони довкілля. Кожен з принципів верховенства права має значення для збереження довкілля.

Законність, правова визначеність, заборона свавілля, повага до прав людини, недискримінація та рівність перед законом. Кожен з цих елементів верховенства права має безпосереднє значення для охорони довкілля. Більше того, воно має значення не лише в правозастосувальному аспекті, але і в правотворчому.

Три великі екологічні реформи в Україні за останніх 5 років:

- управління водними ресурсами;

- екологічна експертиза оцінки впливу на довкілля;

- стратегічна екологічна оцінка.

Навіть ідеальний підхід до вирішення екологічних проблем не може працювати, якщо його елементи не забезпечуються верховенством права. Такий базовий елемент верховенства права як законність також сприяє охороні довкілля. Уявімо собі теоретично політичну пропозицію знищити будь-яку з колективних умов нашого існування (повітря чи якесь морське середовище). Очевидно, що в умовах, коли працює законність як елемент верховенства права, така політична пропозиція не знайде можливості бути прийнятою, а якщо вона буде прийнята, то вона буде оскаржена і спрацює інший елемент верховенства права - доступ до правосуддя.

На сьогоднішній день доступ до правосуддя – це ключовий елемент верховенства права і сприяє охороні довкілля в національному контексті. Це все завдяки роботі невеликої кількості громадських організацій і активістів, які користуються на практиці цим елементом верховенства права для охорони довкілля. Таких груп небагато в Україні. Однозначно, що їх зусиль є замало. Навіть якщо їм забезпечити доступ до правосуддя з екологічних питань, вони все одно повинні володіти певними ресурсами. Без відповідних ресурсів важко досягти успіхів в охороні довкілля.

Охорона довкілля є необхідна для верховенства права, тому що:

1. У зв'язку з тим, що повага до людини є одним з елементів верховенства права, ми маємо екологічні права, бо це є конституційні права - право на безпечне і здорове довкілля, право на інформацію про довкілля, право на харчування (ст. 50 КУ). Тому охорона довкілля позитивно впливає на реалізацію верховенства права.

2. Забруднення довкілля може призводити до порушення основних прав людини: від права на життя до більш прагматичних, таких як повага до приватного і сімейного життя, право користуватися своєю культурою. Ці права залежать від стану довкілля і охорони.

3. В цілому охорона довкілля вирішує серйозну проблему з екологічною нерівністю. Є визнаний факт, що в будь-якій країні екологічне забруднення, забруднення довкілля прямо пов'язане з нерівністю. Де живуть бідні, етнічні меншини, там стан довкілля зазвичай гірший.. Ця екологічна нерівність порушує базові ідеї верховенства права.

4. Згідно з Індексом живої планети (Всесвітній Фонд охорони довкілля), ми втратили 60% всіх хребетних світу за останні 44 роки. Тобто близько 17 тисяч популяцій, які представляють 4 тисячі різних видів, вимерли. Таких даних багато: зростання середньої температури повітря, забруднення води, зменшення озонового шару...

Напрошується висновок: чому так? Мабуть, щось не працює. Такі цифри доводять, що верховенство права не забезпечує охорони довкілля. Ми не бачимо серйозних дискурсів. Ми бачимо провідні країни світу, де немає проблем з верховенством права, але там є проблеми з охороною довкілля.

Чому верховенство права не забезпечує охорони довкілля?

1. Ми намагаємося правовими нормами врегулювати об'єкт, який є сам регульований. Природа не створена нами, а отже ми не можемо створити чіткі закони, які її регулюватимуть.

2. Невизначеність. Екологічні проблеми, з якими стикається країна чи людство, в цілому часто не мають чітких вирішень. Якщо наука невпевнена, тобто немає доказів, що певне рішення є правильним і не зашкодить, то люди не можуть правнично приймати таке рішення.

3. Фрагментарність регулювання. Природа як така не є об’єктом регулювання. Ми окремо регулюємо воду, повітря, тваринний світ. Ми реагуємо тільки на ці проблеми, про які знаємо. Потрібно ж навпаки реагувати комплексно.

4. Безсуб’єктність природи. Природа не виступає як суб’єкт у правових відносинах, вона вважається як власність, як ресурс, а отже є лише об’єктом. Проте, є і винятки. Конституційний суд Колумбії визнав одну з річок як суб'єкт права. Згодом Верховний суд Колумбії визнав всю Амазонію суб'єктом права. Це свого роду революція, бо створює масу конфліктів з іншими суб'єктами права. На практиці - це додаткові зобов'язання на орагни влади щодо охорони довкілля. Але цього кроку недостатньо. Потрібні представники суб'єктів, які мають доступ до суду та багато інших супутніх змін.

5. Перетинання соціально-економічної сфери. Все наше суспільство побудовано на соціально-економічних питаннях. Ми говоримо про збереження живої природи і одночасно говоримо про право на забудову, дороги, розвиток малої енергетики, полювання. Сфери є дотичні і це паралельне регулювання на практиці не надає перевагу екологічній сфері. Існує конкуренція прав. Хтось хоче робочі місця, а хтось хоче охороняти Боржаву.

Якщо прогнози науковців з приводу глобальних ризиків, зміни клімату правдиві, і вже через 5, 10, 25 років почнуть справджуватися, ми опинимось у ситуації, коли екологічний чинник стане ключовим і витіснить інші права людини на задній план. Саме неминуча або близька загроза може змусити природний чинник стати основним.

Приблизно 9/10 українців вважають, що довкілля особисто для них є важливим і 9/10 вважають, що вони можуть відігравати роль в охороні довкілля. Внутрішньо, на рівні цінностей і ставлення ми, українці, готові захищати довкілля. Це надзвичайно важливо, тому що аби змінити цінності людини, потрібно не рік, не два, і не десять. Ми говоримо про ціле покоління. Тому факт того, що українці розуміють вагомість охорони довкілля, є важливим. Проблема тут в іншому, не вистачає екологічної обізнаності. Українці вважають, що часті посухи та повені є екологічною проблемою номер 1 в Україні, а на останнє місце вони ставлять зміну клімату. Хоча зв'язок між цими проблемами очевидний. Ще багато міфів сидить в головах людей і потрібно будувати екологічну обізнаність, виходячи з того, де є ці прогалини.

За посиланнями Ви можете ознайомитися із відеозаписом та матеріалами лекції, а також залишити пропозиції та відгук про проект UCU Rule of Law Lecture Series.

Цей захід став можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Нове правосуддя».

Довідка

UCU Rule of Law Lecture Series – це серія лекцій від провідних американських, європейських та українських правників, присвячена актуальним викликам і проблемам у галузі забезпечення верховенства права, правосуддя та справедливості. Проект «Підвищення обізнаності правничої спільноти України щодо сучасних викликів верховенства права через організацію та проведення серії юридичних лекцій Українського католицького університету «Правовладдя» реалізовує Центр верховенства права Школи права УКУ за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми «Нове правосуддя» у співпраці з Асоціацією правників України. Інформаційні партнери проекту – «Юридична Газета» та інформаційний портал «Твоє місто».

Погляди автора не обов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку або уряду Сполучених Штатів Америки.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати