Українські й англійські юристи знову зібралися для обговорення останніх тенденцій на юридичному ринку під час III English law day forum. Захід був організований спільними зусиллями Правничого товариства Англії та Уельсу, Посольством Великої Британії в Україні та НААУ.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
«Ми бачимо, що юридичний сектор в Україні зростає, і продовжуємо активно сприяти співпраці з британськими колегами. Я переконана, що ця подія покращить професійні відносини між юристами обох країн», - зазначила на відкритті заходу Перший секретар Посольства Великої Британії в Україні Кеті Котрелл.
У свою чергу Крістіна Блеклоуз, Президент Правничого товариства Англії та Уельсу, наголосила, що в Лондоні розміщено близько 200 іноземних юрфірм, які працюють в англійському правовому полі та за законодавством інших юрисдикцій. За її словами, прозорість, юридична визначеність і стабільність англійської системи права викликає довіру до правових інституцій для вирішення складних юридичних спорів - навіть тих, які не мають відношення до англійської юрисдикції.
Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова зазначила, що День англійського права проводиться у Києві з 2017 р. як майданчик для інтеграції професійних спільнот українських та британських юристів, розвитку юридичного бізнесу. Крім цього, вона звернула увагу на певні особливості допуску іноземних адвокатів до практики в Україні.
«Незважаючи на широкі можливості, які надає чинне законодавство України про адвокатуру для адвокатів-іноземців, існують певні особливості. Адвокати-іноземці вільно допускаються для надання певного пакету документів, але для практики в судах є окрема вимога. Так, іноземні адвокати мусять укласти угоду з українським адвокатом. Це потрібно для того, щоб були дотримані гарантії знання українського права, мови і всього іншого, чого вимагає суд», - розповіла пані Ізовітова.
Перша сесія заходу була присвячена ключовим елементам, на які потрібно звертати увагу, плануючи розвиток бізнесу у Великобританії. Роман Філатов, керуючий партнер FJM Lawyers and Solicitors LLP (Лондон), розповів про особливості залучення фінансування. За його словами, правильно підібране фінансування - це ключ до успіху нового підприємства.
Існують два види фінансування: дольова участь у статутному (акціонерному) капіталі підприємства та кредитування. У кожного виду є свої переваги, наприклад, при дольовій участі не слід повертати кошти, якщо компанія «прогорить»; також корисним може виявитися досвід інвестора при управлінні. При кредитуванні існує можливість залучення додаткового фінансування, а також відсутня дольова участь акціонерів-інвесторів під час розподілу чистого прибутку.
Разом з цим пан Філатов рекомендує чесно зважувати, яка кількість грошей потрібна для розвитку бізнесу, та чи буде можливість повернути ці кошти.
Про податкові режими розповів Дмитрій Заполь, партнер IFS Consultants (Лондон). Він звернув увагу на те, що нові правила обміну податковою інформацією та нові вимоги щодо економічної присутності майже унеможливлюють ухилення від сплати податків. Тому для ведення чесного бізнесу доцільно розглянути таку юрисдикцію як Великобританію, а також всі плюси її податкового режиму. За словами пана Заполя, хоча на перший погляд, Великобританія здається державою з високими ставками податку, але, порівнявши з іншими країнами і прорахувавши все, розумієш, що це не так. До того ж відсутні вимоги щодо присутності, тому Великобританія, на думку спікера, є чудовою юрисдикцією для створення холдингових структур.
Таня Лейдлоу, партнер Quastel Midgen LLP (Лондон), окреслила основні візи, які можуть бути корисними для підприємців, які хочуть вести бізнес у Великобританії. Так, існує Sole representative route - для керівників компанії, а також віза інвестора - для тих, хто готовий інвестувати хоча б 2 млн фунтів тощо. Разом з цим вона розповіла, що з 29 березня 2019 р. з’являться два нові типи візи: start-up visa та innovative visa.
Для отримання стартап-візи не потрібно мати коштів, проте слід подати інноваційну, реальну бізнес-ідею із вимірюваним результатом. Для візи інноватора потрібно також мати 50 тис. фунтів на розвиток свого бізнесу.
Під час другої сесії про зміни в інвестуванні в Україні розповіла Аліна Плющ, партнер Sayenko Kharenko (Київ). За її словами, якщо раніше закордонні інвестори могли майже нехтувати українським законодавством, то у майбутньому державний контроль лише посилюватиметься. Так, у зв’язку з боротьбою з офшорами у ВРУ зареєстрована низка проектів законів, що мають імплементувати план BEPS.
Якщо бізнес вже існує, то можливим етапом розвитку історії є вихід інвесторів. На думку пані Плющ, вихід може відбуватися через простий продаж компанії, IPO або викуп акцій самими акціонерами.
За словами Грема Конлона, керуючого партнера CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang (Київ), до такого складного процесу як сэлл-аут потрібно готуватися заздалегідь. Не можна відкладати виявлення та виправлення проблем у бізнесі на момент продажу. «За своєю природою люди мають схильність купувати гарні речі. Візьмемо для прикладу дві автівки: одна блискуча та доглянута, інша – ні. Більшість людей заплатить більшу суму саме за перший автомобіль, навіть якщо під капотом вони обидва є ідентичними», - сказав він.
Крім цих питань, під час заходу підіймалися також теми вирішення спорів в Англії й Уельсу, а також як знайти спільну мову зі своїми колегами під час роботи над міжнародними кейсами.