Прийняття нового Кримінального процесуального кодексу України поклало початок реформі в Україні розслідування кримінальних правопорушень та всього кримінального процесу. На сьогодні вже відбулися зміни у кримінальному судовому процесі, на черзі зміни в органах досудового розслідування.

Головне, що можна сказати з приводу внесеного до Верховної Ради проекту Закону України «Про Державне бюро розслідувань України», – дуже добре, що такий проект нарешті подано.

Ще в 1824 році кравчиня французької королеви Марії­Антуанетти Роза Бертен трохи оновила старе плаття королеви й запропонувала його міледі, і та з задоволенням прийняла вбрання. «Нове – це добре забуте старе», – прокоментувала цей випадок кравчиня.

Аналізуючи проект Закону «Про державне бюро розслідувань України», можна сказати наступне: Державне бюро розслідувань (далі – ДБР) – правоохоронний орган України, який є органом досудового розслідування (поряд з ОВС, СБУ, Податковою службою), до компетенції якого будуть включені повноваження щодо розслідування кримінальних справ, в яких фігурують правоохоронці, судді та службовці найвищого рангу.

Тривалий час в Україні відбувається процес реформування кримінальної юстиції. Рушійною силою в ньому стало прийняття та набрання чинності Кримінальним процесуальним кодексом України в 2012 році. Аналіз концепції реформування кримінального судочинства та кримінального процесуального законодавства свідчить про те, що такі процеси триватиме й надалі.

Гонконг має цілу низку переваг перед іншими азійськими юрисдикціями. Насамперед це низька, порівняно з іншими неофшорними азійськими юрисдикціями, вартість реєстрації та щорічного утримання компанії. Безперечно, утримувати гонконзьку компанію дорожче, аніж будь­який офшор, однак значно дешевше порівняно з компаніями, зареєстрованими в європейських юрисдикціях або в тому ж Сінгапурі.

Комітет з питань правової політики рекомендував прийняти за основу президентський законопроект № 2522а про посилення гарантій захисту незалежності суддів. Проте чи дійсно запропоновані зміни призведуть до вирішення проблем та покращення системи, а головне, чи будуть вони ефективними – це питання!

Проблема розмежування земель державної та комунальної власності, незважаючи на наявність спеціального Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності», залишалася не вирішеною, що породжувало у практичній площині серйозні конфлікти інтересів. Для прикладу можна навести спір між Київрадою та селищною радою Коцюбинского з приводу земель селища Коцюбинське, спір навколо території Біличанського лісу, в межах якого рішеннями Коцюбинської селищної ради в порядку приватизації були передані у власність громадянам земельні ділянки.

Якщо в держави немає грошей, тоді необхідну інфраструктуру будує приватний інвестор: цілком правильно, але приватним інвесторам потрібні державні гарантії. Проекти ДПП є надзвичайно привабливими для України саме тому, що вони дозволяють вирішити завдання соціально­економічного розвитку, незважаючи на брак держбюджетного фінансування.

Форма співпраці приватного бізнесу та держави в особі того чи іншого державного органу у вигляді державно­приватного партнерства (далі – ДПП) була відома і раніше, проте найактуальнішою вона стала тільки останнім часом.

Сегодня все чаще можно слышать такое мнение: основой гражданского общества является стратегическое социальное партнерство власти, бизнеса и сообщества. Эта тема, как никогда, актуальна.

Створення та діяльність організацій колективного управління в останні роки в Україні викликає великі супе­речки в суспільстві.

Законодавство України запровадило регулювання питання охорони інформації, що міститься в заяві про державну реєстрацію лікарського засобу, починаючи з 2006 року, виклавши в новій редакції ст. 9 Закону України «Про лікарські засоби».

У більшості країн з ринковою економікою на фондовому ринку є поняття «кваліфікованих інвесторів», які наділені більшими правами й мають додаткові інструменти інвестування порівняно зі звичайними інвесторами. Так, на законодавчому рівні поняття кваліфікованих інвесторів визначено у США, більшості країн Європи, Росії та інших.

Останнім часом питань та інновацій щодо оподаткування діяльності адвокатів побільшало. Зрозуміло: усі чекали на реформу адвокатури – і дочекалися, тепер потрібно привести практику у відповідність до чинного законодавства, налагодити й відшліфувати процес здійснення адвокатської діяльності.

Фондовий ринок – непростий механізм, який постійно потребує змін. Черговим удосконаленням став проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кваліфікованих інвесторів в цінні папери». Розробником цього документа є регулятор фондового ринку – Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

На сьогодні в Україні склалася ситуація, коли деякі сфери господарювання знаходяться в занедбаному стані і потребують значних фінансових ресурсів. Зокрема, в цьому контексті можна відзначити житлово­комунальне господарство, транспортну інфраструктуру та інше. Держава самостійно не може вирішити проблеми у вказаних сферах, принаймні не найближчим часом і не найкращим чином.

16 червня 2013 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності у зв’язку з їх розмежуванням» від 14.05.2013 р. № 233­VII, яким були запроваджені нововведення до порядку державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності, що, зважаючи на специфіку земельних відносин, є досить актуальним на сьогодні.

Право власності є одним із основних майнових прав. Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 317 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Це право є непорушним (ст. 321 ЦК України).

Кабінет Міністрів України знову зайнявся питанням реалізації необхідних інфраструктурних проектів за рахунок державно­приватного партнерства – концесії. Це стосується відрізків дороги Львів – Краковець (84,4 км), Ульянівка – Миколаїв – Херсон – Красноперекопськ (533 км) та Новомосковськ – Запоріжжя – Мелітополь – Джанкой – Сімферополь (475 км). Орієнтовний загальний розмір інвестицій: близько 50 мільярдів гривень. Повернення інвестиції відбуватиметься за рахунок диференційованого дорожнього збору.

Розвиток державно­приватного партнерства (далі – ДПП) ще на початку 2010 року був затверджений урядом як один із напрямів удосконалення системи охорони здоров’я. У жовтні того ж року набрав чинності Закон України «Про державно­приватне партнерство» – документ, який відобразив погляди держави на принципи, форми та умови взаємодії приватного сектору і держави.

У 2010 році Верховна Рада прийняла Закон України «Про державно­приватне партнерство» (далі – Закон про ДПП), що мав стати поштовхом для вкладення приватних інвестицій у публічні сектори економіки, які у вітчизняних умовах хронічно потерпають від нестачі бюджетних коштів.

Державно­приватне партнерство (далі – ДПП) теоретично мало б стати не тільки ефективним та перспективним інструментом розвитку економіки держави, а й засобом залучення коштів та реалізації як державних, так і приватних проектів. Під час такого співробітництва між державою та приватними партнерами (суб’єктами господарювання) має відбуватися об’єднання ресурсів і потенціалів держави та бізнесу, що сприяє підвищенню ефективності використання наявних ресурсів, розподілу ризиків між державним і приватним сектором та їх мінімізації.

Останні три роки після схвалення Закону України «Про державно­приватне партнерство» час від часу виникають жваві дискусії щодо можливостей використання ДПП в нашій країні. Інфраструктурні проблеми, які постійно загострюються, та відсутність необхідних коштів у державному та місцевих бюджетах не залишає публічній владі інших, ніж ДПП, механізмів подолання так званих інфраструктурних розривів.

У зв’язку з нещодавніми заявами Української ліги авторських і суміжних прав про намір звернутися з позовами щодо порушення вітчизняними підприємствами, які надають послуги у сфері торгівлі і розваг, авторських прав, пов’язаних із публічним виконанням музики українських та зарубіжних авторів, актуальності набуло питання повноважень організацій колективного управління авторськими правами.

Незважаючи на той факт, що формування адміністративних судів в Україні закінчилось майже 8 років тому, відсутність чіткого розмежування юрисдикції господарських і адміністративних судів і досі призводить до певного непорозуміння серед позивачів. Так, непоодинокими є випадки, коли і господарські, і адміністративні суди розглядають справи про один і той самий предмет судового спору, що не тільки не наближає позивачів до належного захисту їх прав, а й подеколи віддаляє їх від даної мети.

З прийняттям у 2012 році нового Кримінального процесуального кодексу України наша держава взяла курс на реформування системи досудового розслідування кримінальних правопорушень. Системний аналіз чинного законодавства у цій сфері свідчить, що цей процес ще далекий до свого завершення, оскільки його складовою є необхідність прийняття Верховною Радою України системи законопроектів з питань досудового розслідування.

З 19 по 22 вересня 2013 року в Києві вперше проходив щорічний Конгрес Міжнародної ліги конкурентного права – LIDC (Швейцарія), який зібрав понад 100 учасників з усього світу (Бразилія, Японія, США, Європа, Австралія, СНД), серед яких авторитетні вчені, провідні практикуючі експерти в галузі конкурентного права та інтелектуальної власності, представники європейських та українських антимонопольних відомств.

Велика кількість заявлених на 2013–2015 роки нових торговельних площ не призвела до перенасичення столичного ринку, незважаючи на відповідні побоювання. Чому ж прогнози не справдилися? Чи слід девелоперам уникати дисбалансу між попитом і пропозицією в подальшому? І як бути зі зростаючою прискіпливістю орендарів, особливо міжнародних мережевих рітейлерів, у виборі класу та статусу комерційної нерухомості? За словами експертів АО Arzinger, неякісні та неефективні торговельні площі порожнітимуть з кожним днем. Про ці та інші тенденції розвитку ринку української комерційної нерухомості «Юридична газета» дізналася від Керуючого партнера, керівника практики нерухомості та будівництва АО Arzinger Тімура Бондарєва і старшого юриста, керівника практики готельного бізнесу АО Arzinger Лади Шелковнікової.