19 березня 2019, 12:02

Звітування по-антимонопольному

Опубліковано в №11 (665)

Олександр Дякулич
Олександр Дякулич «Arzinger» радник
Маріанна Бек
Маріанна Бек «Arzinger» юрист

Звітувати не можна не звітувати?
Обмін інформацією (далі — інфообмін) між учасниками ланцюга збуту товарів є неодмінною складовою та обов'язковою умовою функціонування ефективної системи дистрибуції. Конкурентне право України прямо не визначає інфообмін (англ. — information exchange) як окрему форму антиконкурентних узгоджених дій (далі — АУД), незважаючи на горизонтальну чи вертикальну площину відносин суб'єктів господарювання. При цьому окремі інформаційні практики у відносинах між виробником/постачальником та імпортерами/дистриб'юторами, імпортерами та дистриб'юторами, а також дистриб'юторами та дилерами можуть становити компонент АУД.

Отже, йдеться про одну з підкатегорій АМК - справ щодо інфообміну між учасниками дистрибуційних відносин, поряд з горизонтальним інфообміном (hub-&-spoke «картель» у справі ритейлерів 2015 р.) та інфообмін у змовах на торгах/аукціонах, у тому числі між учасниками галузевих асоціацій (справа мебельників 2012 р.). Прецедентною в цьому аспекті стала практика АМКУ у фармацевтичних справах про вертикальні АУД 2016–2018 рр. (справи Alcon таServier 2016 р., Roche 2018 р.).

Щодо висновків АМКУ у фармсправах, можемо резюмувати, які інформаційні практики можуть вважатися компонентами АУД, а також у сукупності з іншими практиками (наприклад, обмеження імпорту/експорту, надання необґрунтованих знижок, бонусів тощо) можуть становити предмет АУД. Такою ризикованою практикою є так зване комерційно чутливе предметне звітування, тобто впровадження системи звітності щодо інформації, зміст якої в умовах обміну, в поєднанні з іншими ризикованими комерційними практиками, великою мірою може мати антиконкурентний ефект.

У фармсправах ризикований предмет звітності стосувався, зокрема, обсягів реалізації товару та залишків на складах дистриб'юторів, що свідчило про обізнаність імпортера щодо подальшого використання наданих ним бонусів (визначених АМКУ як додатковий дохід дистриб'ютора); обсягів та напрямків реалізації товару, споживачів і контрагентів дистриб'юторів, залишків на складах, що в розумінні АМКУ посприяло встановленню імпортером контролю над ринками; обсягів реалізації товару та контрагентів дистриб'юторів, що свідчило про обізнаність виробника/постачальника з системою цінового регулювання дистриб'юторів у сфері державних закупівель.

Звітуємо «екологічно»!

До появи фармдосвіду АМКУ юристи, аналізуючи практики інфообміну, використовували загальні підходи іноземного конкурентного права, які забороняли обмін комерційно чутливою інформацією. Однак сьогодні, за підсумками 7-річного періоду фармрозслідувань, практика АМКУ пролила більше світла на розуміння інфообміну, зокрема у фармгалузі. Як результат, нещодавно АМКУ надав Рекомендації щодо вертикальних відносин на фармринку. Зокрема, АМКУ конкретизував ризикові умови звітності: встановлення нерозумних (невичерпних або надто об'ємних) обсягів звітування, які не відповідають цілям звітування; встановлення нерозумного (надто короткого або надто довгого) строку звітування, який не відповідає цілям звітування; обмін порадами щодо цінової політики (цін, знижок та умов оплати тощо).

Звертаємо увагу, що в цих Рекомендаціях АМКУ підсумував загальні
підходи до оцінки вертикальних обмежень на прикладі фармринку, враховуючи значний обсяг відповідної галузевої практики органів АМКУ та судів. При цьому Рекомендації також можуть застосовуватися до інших галузей, враховуючи їхню специфіку. Тож аналізуємо систему звітності вертикальної дистрибуції в комплексі з супутніми комерційними практиками учасників та потенційними антиконкурентними ефектами, уникаючи ризикованих зон!

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати