01 жовтня 2015, 17:25

Зміна механізму державних закупівель дає надію на прозорість тендерної процедури

Опубліковано в №39 (485)

Андрій Гвоздецький
Андрій Гвоздецький «АО Спенсер і Кауфманн» юрист

Нещодавно Верховною Радою України прийнято в цілому Закон «Про внесення змін до деяких законів України у сфері державних закупівель щодо приведення їх у відповідність з міжнародними стандартами та вжиття заходів з подолання корупції» (проект №2087а від 16.06.2015).

Навіть не враховуючи зміни, пов’язані з приведенням вітчизняного правового регулювання до вимог Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, є окремі предметні позиції закону, на які варто звернути увагу.

Перш за все, варто відзначити зміну межі застосування закону – зі 100 тис. грн для товарів та послуг і 1 млн грн для робіт до 200 тис. грн та 1 млн 200 тис. грн відповідно. Вартісну межу для закупівель, що здійснюються за процедурою запиту цінових пропозицій збільшено з 300 тис. грн. до 500 тис. грн. До того ж, відтепер вартість предмету закупівлі підлягає щорічному перегляду. Ці положення мають сприяти вирішенню двох проблем. По-перше, складна та тривала процедура державних закупівель іноді фактично блокує ведення діяльності замовниками таких закупівель: від відсутності необхідних матеріально-технічних засобів до неможливості замовити певні послуги, від ремонту інженерних систем до постачання паперу для оргтехніки в державних органах. По-друге, неможливість прогнозувати та контролювати економічні процеси, валютні коливання та зміна цін  перебувають у динаміці, відтак чинна раніше норма про перегляд вартості закупівель кожні 24 місяці робила неможливим проведення оперативної закупівлі елементарних та необхідних для операційної діяльності товарів, послуг чи робіт.

Прикметними є зміни власне механізму закупівель, кінцева мета яких –створення прозорої електронної тендерної процедури. По-перше, з боку замовника річний план закупівель та зміни до нього підлягають оприлюдненню на сайті уповноваженого з питань закупівель органу, разом з тим скасовано норму про надсилання річного плану до органів казначейства. Для учасників торгів скасовується навантаження з підготовки повного пакету документів, що дає можливість суб’єктам брати участь у більшій кількості торгів одночасно. Відтепер, гарантуючи свою відповідність вимогам конкурсу, учасник зобов’язаний надавати усі необхідні документи лише в разі перемоги. Антикорупційний характер носить закріплений обов’язок замовника оприлюднювати на офіційному сайті повну інформацію стосовно пропозиції переможця конкурсу та протоколу проведення конкурсу.

Позитивно відзначимо диференційований підхід законодавця щодо запобігання безпідставним та неконтрольованим оскарженням процедури торгів, при цьому закріплюючи право учасника торгів, пропозиція якого відхилена, звернутися з вимогою про надання обґрунтування щодо невідповідності його пропозиції умовам конкурсу, надаючи можливість учасникам торгів усувати технічні недоліки поданих документів тощо. До речі останнє у вітчизняних реаліях було однією з основних підстав для корупційних зловживань – відсутність підпису, порушення вимог щодо оформлення документів, помилки під час заповнення інформації дозволяло замовнику відмовляти «чужим» учасникам конкурсу.

Разом з тим, закон, метою якого визначається запобігання корупції у сфері держзакупівель, дивує виключенням з переліку підстав, які надають право замовнику скасувати торги чи визнати їх такими, що не відбулися, виявлення факту змови учасників, що навпаки створює загрозу зловживань.

Уніфікація українського законодавства відповідно до європейських стандартів, прагнення подолати наявні прогалини для корупційних схем, безперечно, є позитивним. Проте приведення Кабінетом міністрів України підзаконних актів відповідно до норм цього закону та прийняття передбачених законом порядків вимагає часу, отож об’єктивною оцінкою закону стане зміст положень, що будуть закладені в цих документах та реальна практика проведення державних закупівель у нових умовах.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати