16 вересня 2014, 12:47

Застосування ЄСПЛ правила 39 регламенту Суду не може кардинально вплинути на геополітику якоїсь держави

Юрій Сошенко
Юрій Сошенко «ILF, ЮФ» Юрист

У серпні ц.р. міністр юстиції України повідомив про те, що уряд підготував та направив на розгляд ЄСПЛ уже кілька заяв проти Російської Федерації. Ці заяви стосуються порушення агентами Російської Федерації ряду статей Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї – зокрема, порушення права власності на тимчасово окупованій території, викрадення дітей та примусового вивезення їх з Слов’янська, недопущення українського консула та адвоката до ув’язненої Надії Савченко. Одна з заяв, що подана ввечері 13 березня 2014 р., стосується незаконної військової агресії і окупації Автономної Республіки Крим Російською Федерацією. Ця заява містить клопотання про вжиття невідкладних заходів відповідно до правила 39 регламенту Європейського суду з прав людини.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Питання забезпечення прав заявників або застосування тимчасових заходів (саме такий термін вживається Судом) регулюється правилом 39 регламенту Європейського суду з прав людини, у якому зазначено: «Палата або, коли це доцільно, її голова може на прохання сторони чи будь-якої іншої зацікавленої особи або з власної ініціативи вказати сторонам, який тимчасовий захід, на її думку, слід вжити в інтересах сторін або в інтересах належного провадження у справі».

Хоча тимчасовий захід у тексті Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини прямо не згадується, його положення тісно пов’язані зі ст.34 Конвенції: «Суд може приймати заяви від будь-якої особи, неурядової організації або групи осіб, що вважають себе потерпілими від порушень однією з високих договірних сторін прав, викладених у Конвенції або протоколах до неї. Високі договірні сторони зобов’язуються не перешкоджати ніяким чином ефективному здійсненню цього права».

Виходячи з практики Суду, правило 39 застосовується у випадках, коли є реальна загроза життю та здоров’ю людини. Можна припустити, що незаконна присутність військ однієї держави на території іншої може мати фатальні наслідки, тому застосування тимчасових заходів за таких обставин є цілком виправданим.

14 березня український урядовий портал повідомив, що Європейський суд з прав людини ухвалив застосувати правило 39 регламенту Суду у цій справі та зобов’язав Росію утриматися від будь-яких військових дій проти громадян України на її території. На жаль, проаналізувати текст цього рішення та зробити відповідні висновки щодо наслідків, які воно може потягти, досить проблематично, адже такі процесуальні рішення, на відміну від рішень по суті справи, не публічні, їх немає у вільному доступі електронного реєстру рішень Європейського суду з прав людини HUDOC.

На урядовому порталі також зазначається, що у рішенні Європейського суду з прав людини, серед іншого, було вказано, що у міжнародного співтовариства не існує жодних сумнівів, що збройні групи, які захопили державні органи в Криму, є російськими солдатами, незважаючи на те, що розпізнавальні знаки на їхній формі були зрізані.

Але на відміну від рішень Європейського суду про застосування правила 39 по справі Надії Савченко, де в той же день до неї допустили адвоката та українського консула, та у справі з викраденням дітей, рішення щодо воєнної присутності РФ у Автономній Республіці Крим так і залишилось проігнорованим урядом сусідньої держави. Слід зазначити, що Конвенція не передбачає жодних санкцій чи інших засобів впливу або примусового виконання рішень Суду (як процесуальних, так і по суті справи), цілком покладаючись на сумлінне ставлення та добру волю держав-учасниць.

Більше того, на нещодавній зустрічі з депутатами державної думи в Ялті Путін заявив, що Росія не виключає можливості виходу з-під юрисдикції Європейського суду з прав людини, оскільки багато рішень цієї міжнародної судової інстанції, на його думку, дуже політизовані.

Таким чином, можна зробити висновок, що застосування Європейським судом з прав людини правила 39 регламенту Суду не може кардинально змінити або вплинути на геополітику та міжнародні амбіції якоїсь держави, але залишається дієвим правовим інструментом для захисту прав людини та тиску на агентів держави, що підтверджується у справі української льотчиці Н. Савченко та у справі про дітей із Слов’янська.

У будь-якому випадку рішення про застосування правила 39 є лише однією опціонною стадією процесу, і остаточні висновки у цій справі можна буде робити лише після публікації рішення по суті.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати