05 лютого 2019, 15:04

Зареєстровані ПН не гарантують безспірності податкового кредиту?

Мирослава Нечай
Мирослава Нечай «TaxLink, платформа податкових знань» експерт

Абз. 3 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі — ПК України) передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, для покупця таких товарів/послуг є достатньою підставою для нарахування сум податку, що належать до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Вищезазначене положення було запроваджене в податковому законодавстві у зв'язку із застосуванням з 01.07.2017 р. процедури блокування податкових накладних та розрахунків коригування (далі — СМКОР). Саме тому дія абз. 3 п. 201.10 ст. 101 ПК України була тимчасово призупинена з 01.01.2018 р. до 22.03.2018 р., тобто в період, протягом якого процедура СМКОР не застосовувалася.

Процедура блокування застосовується до податкової накладної або розрахунку коригування у зв'язку з наявністю ризику порушення норм податкового законодавства, виявленого за результатами моніторингу, який проводиться щодо платника ПДВ та документів, поданих ним на реєстрацію в ЄРПН. Водночас, згідно з абз. 3 п. 2 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабміну від 21.02.2018 р. №117, ризик порушення норм податкового законодавства — це ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в ЄРПН з порушенням норм пп. «а»/«б» п. 185.1 ст. 185, пп. «а»/«б» п. 187.1 ст. 187, абз. 1 п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку містяться у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником ПДВ виконання свого податкового обов'язку.

Отже, факт того, що податкові накладні або розрахунки коригування відповідають вимогам податкового законодавства, ДФС перевіряє вже на етапі їх реєстрації в ЄРПН. Таким чином, квитанція про реєстрацію вищезазначених документів у ЄРПН у період застосовування СМКОР фактично мала б підтверджувати те, що податкова накладна/розрахунок коригування були складені платником ПДВ за реальною операцією та на правильну дату. У зв'язку з вищезазначеним, податкові накладні/розрахунки коригування, складені та зареєстровані протягом застосування процедури СМКОР, мають бути єдиними документами, які вимагаються для підтвердження того, що податковий кредит був сформований належним чином.

Проте на практиці контролюючі органи за результатами документальних перевірок продовжують скасовувати податковий кредит, який був сформований платниками за зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними та розрахунками коригування, не зважаючи на положення абз. 3 п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Водночас навіть у випадку скасування за результатами адміністративного оскарження прийнятих ними податкових повідомлень-рішень ДФС України не надає будь-якої оцінки щодо відповідності таких ППР вимогам абз. 3 п. 201.10 ст. 201 ПК України. Принаймні такий висновок можна зробити на підставі рішень, прийнятих щодо наших клієнтів. З огляду на «мовчання» головного фіскального органу, можна припустити, що скасування податкового кредиту за зареєстрованими у період застосовування СМКОР податковими накладними та розрахунками коригування не є випадками «самоуправства» деяких територіальних управлінь ДФС. Це варто розцінювати як узгоджену позицію податківців.

Додає впевненості у вищезазначеному висновку достатня кількість судових справ щодо оскарження подібних рішень контролюючих органів, які розглядаються адміністративними судами. Однак для платників податків у цій «бочці дьогтю» є також «ложка меду», оскільки аналіз судових рішень свідчить про те, що суди все ж таки займають позицію платників.

Зокрема, Миколаївський окружний адміністративний суд у рішенні від 06.11.2018 р. у справі №814/1532/18 зазначив: «У ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Отже, належним чином складена та зареєстрована податкова накладна є єдиною підставою для формування податкового кредиту та не потребує будь-якого іншого підтвердження будь-якими іншими документами, в тому числі первинними». Аналогічні висновки викладені у рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 26.10.2018 р. у справі №0540/7692/18‑а, у рішенні Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 р. у справі №814/1564/18 та ін.

Звичайно, зарано говорити про сформованість судової практики щодо окресленої проблеми, допоки своє слово не скаже Верховний Суд. Однак вже є судові рішення, які дозволяють сподіватися, що принаймні суди зобов'яжуть контролюючі органи застосовувати норми ПК України саме так, як вони в ньому прописані. В іншому випадку постане запитання щодо того, чи взагалі потрібна процедура блокування податкових накладних та розрахунків коригування, якщо вона не може впоратися з поставленими завданнями.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати