Популярні матеріали

14 травня 2018, 10:50

Юрист майбутнього, або що вивчати зараз, щоб через 10 років не залишитися без роботи?

Сергій Збожинський
Сергій Збожинський «ALEXANDROV&PARTNERS» юрист, директор з інновацій

«Назовите мне типы нейронных сетей? Не знаете, двоечники! Хочу вам сказать, что это недопустимо. Вы – студенты вчерашнего дня. Товарищи юристы, забудьте свою профессию…», – це слова Германа Грефа на виступі перед студентами юридичного факультету БФУ ім. І. Канта, який відбувся у липні 2017 р. Минув майже рік, і дуже цікаво, чи це так, а також як багато юристів з того часу почали вивчати комп'ютерні науки. Я вважаю, що небагато, і для цього є декілька причин.

По-перше, це порядок або крива розвитку будь-якої технології. Олександр Прохоров у книзі «Прогнози розвитку інформаційних технологій» пише, що час виходу перспективної технології на плато продуктивності (час, коли технологія повноцінно буде використовуватися та приносити користь) в середньому становить від 2 до 10 років (іноді більше). Сьогодні навколо машинного навчання, нейронних мереж та блокчейн більше інформаційного шуму, який розводять журналісти, а машинне навчання вже ототожнили зі штучним інтелектом, хоча це абсолютно різні речі. Звичайно, в дечому можна погодитися. Великі компанії відкривають дослідницькі центри, які вивчають технології та їх застосування у фінансових сферах і юриспруденції, але від реального практичного використання нас віддаляють щонайменше 10-15 років.

По-друге, це раціональність та доцільність. Раціональність виражається у не використанні таких технологій через їх високу вартість. Сьогодні дешевше використовувати роботу людей, тим паче за умови перенасиченості юристів на ринку. Доцільність виражається у порівняно невисокій ефективності. Знову ж таки, використання технологій машинного навчання та нейронних мереж можуть собі дозволити хіба що великі компанії, в яких є достатньо коштів на розробку таких технологій та значна кількість рутинної роботи.

Важливо пам'ятати про консервативність юриспруденції. Сотні років юристи «обростали» важкими книгами в дорогих палітурках і традиціями. Відірватися від цих традицій, які також формувалися століттями, дуже важко. Саме це сприяє опортунізму з боку юристів, що практикують понад 10-15 років. Для них технологія не може замінити людину в будь-яких питаннях.

Насправді, технології не забирають у нас роботу і не зможуть цього зробити у найближчі роки, але з'явилася така вірогідність. Змінився підхід до навчання і змінилися вимоги роботодавців до співробітників. Сьогодні дедалі більше роботодавців шукають творчих людей, які можуть знайти відповідь на питання у найкоротший строк, а для цього вже існують нейронні мережі, інтернет і машинне навчання. Якщо раніше вкрай необхідною була вузька спеціалізація, то тепер цінується здатність до швидкого навчання, різнобічність та можливість швидко працювати з інформацією, якої стало дуже багато.

Типові завдання дійсно відходять на задній план та заміняються ботами. Наприклад, OpenDataBot зробив роботу з реєстрами набагато зручнішою, але в кінці отримує та аналізує інформацію жива людина. Можна впевнено сказати, що чим більше роботи виконують боти, тим більше постає потреба у вирішенні креативних задач.

Як приклад, можна навести комунікацію. В юридичному бізнесі надавати якісні послуги вже недостатньо. На мою думку, це 60% від того, що задовольнить клієнта. Комунікації виходять на перший план. Форма подачі інформації сьогодні також дуже важлива. Юридичний висновок може бути переповнений юридичними термінами та конструкціями, але якщо цей текст незрозумілий клієнту, то його цінність близька до нуля.

Інформація та спосіб її подачі за останні 5 років дуже сильно трансформувалися, соціальні мережі залишають великий відбиток у сприйнятті людиною інформації. Приміром, у Facebook та Instagram користувачі витрачають від 5 до 30 секунд на пост. Люди звикли до такої подачі інформації, тому в житті їм також необхідно сприймати інформацію швидко та по суті.

На мою думку, юристу не так обов`язково вивчати комп’ютерні науки, мови програмування та нейронні мережі, щоб мати роботу через 10 років. Для цього завжди будуть ІТ-спеціалісти, які на замовлення юристів зроблять нейронну мережу. Юристам буде достатньо вміти нею користуватися.

Більш доцільно вивчати людиноорієнтований підхід до надання послуг – design thinking або legal design. Боти або будь-які інші програми, що зможуть проаналізувати документ чи написати позовну заяву, завжди будуть лише зручним інструментом, де з обох сторін все ще знаходяться люди (юристи, реєстратори, судді).

Важливо пам'ятати, що коли з'являється нова технологія, то вона одразу обростає великою кількістю інформаційного шуму, а в кінці може виявитися переоціненою та не такою зручною, як здавалося. Впровадити блокчейн у роботу державного земельного кадастру може і гарна ідея, але це не вирішує проблему функціонування системи та не виключає вірогідності внесення туди помилкової інформації. Простими словами, він як працював, так і працює, нічого не змінилося.

Тому я вважаю, що технології не витіснять юристів. Найстрашніший сценарій – це те, що нас просто стане менше, а хвилюватися потрібно буде тоді, коли програма зможе брати участь у судовому засіданні та повноцінно вести справу. Однак, на мою думку, це станеться не скоро.

1
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати