24 грудня 2019, 12:59

Виклики для бізнесу 2020

Опубліковано в №51-52 (705-706)

Сергій Лисенко
Сергій Лисенко «GRACERS, ЮФ» керуючий партнер

Найбільш болючими та скандальними для бізнесу є законопроєкти, підписані Володимиром Зеленським 17.10.2019 р., які Верховна рада України прийняла ще 20.09.2019 р.: законопроєкт №1053‑1 «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», а також законопроєкт №1073 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг».

Відповідно до вищезазначених законопроєктів, 19.04.2019 р. набуває чинності Закон №128‑IX, а від 01.10.2020 р. правила ведення касової дисципліни застосовуватимуться до всіх платників податків, які перебувають на єдиному податку II‑IV групи. Також будуть застосовуватися штрафні санкції за невикористання реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) або невидачу чеків у розмірі 100% та 150% від суми проданих товарів з порушенням. Законом передбачається можливість використання як апаратних (класичних), так і програмних РРО, які досі не затверджено.

У ст. 25 Закону міститься положення про компенсацію (в народі «кешбек»), що надає покупцю товару на суму понад 850 грн можливість поскаржитися на невидачу чека або чека з порушеннями (незареєстрованого), а у разі підтвердження фактів порушення органами ДПС — отримати компенсацію в розмірі 100% від вартості товару. Таке положення значно ускладнить ведення касової дисципліни.

З огляду на сьогоднішню проблематику обробки обсягів інформації серверами органів ДПС, які дуже часто виходять з ладу і створюють великі проблеми для ведення бізнесу, запровадження РРО для всіх платників податків спричинить постійні, системні та неконтрольовані проблеми під час реєстрації касових чеків і звітів. Адже тепер кількість РРО зросте щонайменше на 1,2 млн, з огляду на кількість ФОПів, які зараз стоять на обліку в органах ДПС України.

Враховуючи спрямованість Закону на детінізацію обігу грошових коштів, дійсно, зменшиться кількість варіантів оптимізації сплати податків з отриманих доходів та їх виведення в межах чинного законодавства. Водночас збільшиться внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань правоохоронними органами, враховуючи прозорість ведення дохідної частини підприємцями.

Також не менш болючим для бізнес-простору України є прийнятий в першому читанні 03.12.2019 р. законопроєкту Данила Гетманцева №1210 від 30.08.2019 р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей в податковому законодавстві». Зазначеним законодавчим актом посилюється контроль за «контрольованими операціями», визначеними у ст. 39 Податкового кодексу України. До них додаються суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь пов'язаної особи нерезидента або нерезидента та вартість товарів (робіт, послуг), що придбаваються у пов'язаної особи; сума заниженої вартості товарів, що підпадають під принцип «витягнутої руки»; виплата у грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника нерезидента України у зв'язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав.

Вводиться поняття «контрольовані іноземні компанії» (іноземні компанії, зареєстровані бенефіціарним власником громадянином України) та присвячується окремий облік звітності. Також вводиться поняття «консолідованої звітності» для міжнародних груп компаній для цілей ст. 39 цього Кодексу, коли дві або більше юридичних осіб, утворених без статусу юридичної особи, які є податковими резидентами різних країн та пов'язані між собою за критеріями володіння, підпадатимуть під звітність за «контрольованими операціями».

Зміни у трансфертному ціноутворенні до Податкового кодексу України зазнали кардинальних перетворень та загалом достатньо негативно вплинуть на інвестиційний клімат, враховуючи складність, незручність ведення контрольованих операцій нерезидентами та розміри штрафів, що сягають понад 6 млн грн за неподання звіту «Про контрольовані операції».

Також варто відзначити зміни до ст. 21 ПКУ, якими скасовується особиста відповідальність податкових інспекторів за неналежний розрахунок штрафних санкцій. На жаль, в нашій країні не можна розраховувати на добропорядність податківців та дарувати їм такі привілеї.

Розмір штрафних санкцій за прострочення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних збільшується для операцій, що не оподатковуються ПДВ та/або оподатковуються за нульовою ставкою. Запроваджується обмеження розміру витрат за відсотками за кредитами, що призведе до економічно викривлених показників діяльності фінансових установ. Податківці застосовуватимуть оподаткування курсових різниць — підвищення податкового навантаження на підприємства у сфері ЗЕД, що використовують розрахунки в іноземній валюті.

Найболючішим є нововведення для підприємств-експортерів, до яких згідно із законопроєктом №1210 тепер буде застосовуватися оподаткування ПДВ за операціями з вивезення товарів за межі митної території України в розмірі 20%. При цьому базою оподаткування буде контрактна вартість, зазначена у вантажно-митній декларації. Таке нововведення може негативно вплинути на конкурентоспроможність підприємств України на міжнародному ринку, адже призведе до збільшення цін на 20%.

Підсумовуючи зазначені зміни, які вже були прийняті та які планується прийняти ВРУ, можна стверджувати, що нова політика Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, а також уряду загалом спрямована на тотальний контроль за доходами, отриманими бізнесменами України, та підвищення відповідальності за порушення цього контролю.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати